Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка природокористування → 
Наступна »
В.В.Арбузов, Д.П.Грузін, В.І.Сімакін. ЕКОНОМІКА природокористування та природоохоронної. Навчальний посібник. Пенза. - 251с., 2004 - перейти до змісту підручника

ВСТУП

На рубежі другого і третього тисячоліть людство вступило у фазу переходу до нової цивілізації. Невід'ємною частиною нового мислення стає концепція сталого соціально-економічного розвитку, тобто більш гармонійної взаємодії соціальних систем з навколишнім середовищем, що відповідає поточним потребам людства і забезпечує збереження якості природно-ресурсного потенціалу навколишнього середовища, його здатності задовольняти потреби нинішнього і прийдешніх поколінь.

До початку 3 тисячоліття гострота проблем захисту навколишнього середовища, виснаження потенціалу природних ресурсів, а також розширення масштабів розвитку ринкової економіки призвели світ до необхідності перегляду колишніх уявлень про джерела економічного зростання. Подальший розвиток людства на землі стає можливим саме в рамках екологічно стійкої рівноваги.

Принципи стійкості розвитку, певні ЮНЕП в 1994 р. на конференції експертів "Використання економічних інструментів для поліпшення стану навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку" включають і широке застосування економічних інструментів управління навколишнім середовищем. Інструментами управління є екологічне законодавство, економічні важелі природокористування та статистика навколишнього середовища. Вони в комплексі, покликані сприяти динамічному рівноваги між економічним розвитком і природним середовищем при зростанні виробництва матеріальних благ і послуг; забезпечення поліпшення природних умов життя і діяльності людини; оздоровленню і збільшенню відтворювального потенціалу природного навколишнього середовища. Перспективи економічного розвитку не можна розглядати без урахування впливу, який він справляє на стан навколишнього середовища (ОС).

З іншого боку, стан навколишнього середовища та її компонентів все в

163 більшою мірою впливає на економічний розвиток, здоров'я і тривалість життя. Подальше неконтрольоване зростання антропогенного навантаження на природні ресурси може призвести до глобального порушення природної рівноваги, що спричинить за собою руйнування природного балансу життєдіяльності людства.

Раціоналізація природокористування та ефективність природоохорони припускають необхідність дослідження проблем оптимізації взаємодії суспільства і природи та шляхів їх вирішення; ефективності використання природних ресурсів для виробничих і невиробничих цілей; активізації застосування економічних методів запобігання або ліквідації забруднення та іншого збитку, завдається природному середовищі.

Раціональне використання і охорона природних ресурсів - необхідна умова виходу з екологічної та економічної кризи, зміцнення здоров'я і підвищення тривалості життя.

На проведеному в 1994 р. у Торгово-промисловій палаті РФ міжнародному семінарі "Екологічна стратегія ринкових реформ Росії", організованому Російським інститутом стратегічних досліджень за підтримки та сприяння Комітету з екології Державної Думи і Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів РФ, особлива увага була приділена вдосконаленню законодавчих та економічних важелів екологічно стійкої рівноваги, концепція якого була вироблена на світовому екологічному форумі в Ріо-де-Жанейро в 1992 р.

ООН та її всесвітні конференції з навколишнього людини середовищі в Стокгольмі (1972р.), в Бразилії (1992р.), Міжурядова конференція з освіти в галузі навколишнього середовища (Тбілісі, 1977р.), Міжнародний конгрес ЮНЕСКО-ЮНЕП в галузі освіти і підготовки кадрів з питань навколишнього середовища (Москва 1987р.), Світовий екологічний форум в Ріо-де-Жанейро намітили заходи з розробки та здійснення міжнародної багатогалузевої програми освіти в галузі навколишнього середовища, що охоплює всі види освіти з метою реалізації заходів, які в межах наявних у різних країн можливостей дозволили б їм брати участь у збереженні навколишнього середовища.

Постановою РМ СРСР від 7 січня 1988 N 32 "Про корінної перебудови справи охорони природи в країні" наказано Мінвузу "ввести у всіх середніх і вищих навчальних закладах спеціальний курс з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів ".

Підготовка фахівців з різних економічних дисциплін в галузі навколишнього середовища сьогодні розглядається як першочергове завдання з тим, щоб сприяти повсюдному усвідомленню значення проблем навколишнього середовища для майбутнього людства. Це вимагає організації такої системи освіти, яка б забезпечувала знання взаємозв'язку між суспільним розвитком і навколишнім середовищем, що дозволяло б зрозуміти механізм впливу людської діяльності на стан навколишнього середовища та вплив навколишнього середовища на життя, здоров'я і діяльність людей, з метою забезпечення динамічної рівноваги.

При цьому враховується, що раціональне використання природних ресурсів, екологічні інтереси складають основу природоохоронної орієнтації всіх видів діяльності.

Необхідність докорінно змінити ставлення до природи, до природокористування, на думку фахівців різних країн - головна проблема людства. Це вимагає вироблення нового екологічного мислення, розвитку спеціального екологічного освіти з глибокими знаннями економіки природокористування та природоохорони.

Слова екологія та економіка близькі один одному і за змістом і за змістом. Основоположник екології Е. Геккель розумів під екологією систему знань, що відносяться до економіки природи. Діяльність людського суспільства пов'язана з господарюванням, з виробництвом. Щоб щось призвести, не-необхідно виконати певну роботу, а це вимагає витрат енергії і речовин.

Біогеоценоз - це теж свого роду «виробництво». Воно володіє певною продуктивністю (продуктивністю), тобто швидкістю створення органічної речовини. Таким чином, він, як і біосфера в цілому, виробляє конкретну, піддається оцінці роботу, використовуючи для цього сонячну енергію, CO2 і Н2О. У тих випадках, коли антропогенні дії вступають в протиріччя із законами екології, продуктивність знижується, а сонячна енергія витрачається непродуктивно.

Охорона природи вимагає певних витрат, будучи системою платних заходів. Тому в даний час розвивається нова галузь науки - економіка природокористування, що базується на економіці, екології, ряді наук про Землю. Вона вивчає взаємодію і взаємозв'язок між соціально-економічними та екологічними підсистемами єдиної системи, а також основи функціонування так званих біоекономіческіх і біохозяйственних систем.

Вона має три напрямки.

Перше - економіка оптимізації природокористування, друге - економіка запобігання забруднення середовища відходами промислово-господарської діяльності, третій - так зване оціночне.

Отже, економіка природокористування і природоохорони вивчає методи найбільш ефективного впливу людини на природу з метою підтримки динамічної рівноваги кругообігу речовин у природі. Витрати на підтримання цієї рівноваги мають мету: зберегти найбільш сприятливі в економічному сенсі умови відтворення матеріальних благ як у справжньому, так і в майбутньому з урахуванням змін потреб особистих, суспільних і виробничих, в ході розвитку продуктивних сил і прогресу науки і техніки.

Економіка природокористування і природоохорони включає комплекс наступних проблем, які є предметом розгляду даного посібника: -

розробка методів оцінки природних ресурсів з метою включення їх вартості в техніко-економічні та екологічні розрахунки при визначенні екологічної доцільності та економічної ефективності; -

створення механізму управління раціональним використанням природних ресурсів та охороною навколишнього середовища; -

розробка принципів і методів розрахунку ефективності капітальних вкладень в раціональне використання природних ресурсів і охорону навколишнього середовища.

Пріоритетною основою для вибору оптимальних рішень є здорове і нормальне функціонування всього різноманіття живої речовини біосфери, і, перш за все, здоров'я і комфортність життя сучасної людини і майбутніх поколінь.

З урахуванням особливостей екологічних проблем, отже, характеру діяльності фахівця в галузі екології в посібнику: -

вводиться поняття про взаємозв'язок економічних та екологічних проблем, наводиться класифікація витрат екологічного призначення , визначаються показники ефективності природокористування і охорони природи, даються основні поняття про перспективи розвитку економіки природокористування та природоохорони (Глава 1); -

даються методичні основи економічної оцінки природних ресурсів, принципи визначення плати за землю, водокористування, за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, принципи розрахунку плати за розміщення відходів, даються також рекомендації щодо методів визначення капітальних і експлуатаційних витрат природоохоронного призначення, вводиться поняття про показник безвідходності (Глава 2); -

пропонуються методики визначення збитку від забруднення навколишнього природного середовища (Глава 3); -

пропонуються методики визначення можливої ??економічності від використання вторинних матеріальних ресурсів, загальні поняття по оптимізації-ції параметрів накопичувачів відходів, за визначенням витрат на запобігання впливу забрудненого навколишнього середовища, методика оцінки можливої ??ефективності природоохоронних заходів та пропонується метод інтегрованої експертної оцінки впливу виробництва на природне середовище (Глави 4 - 8);

- розглядаються практичні приклади розрахунку ресурсозберігаючих і природоохоронних заходів (Глава 9).

Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" ВСТУП "
  1. 2. Індікатівні Ціни
    Індікатівні Ціни - Ціни на товари, Які відповідають цінам, что склалось чі складаються на відповідній товар на прайси експорту або імпорту на момент Здійснення експортної (імпортної) Операції з урахуванням умів поставки та умів Здійснення розрахунків , визначених згідно з законодавством України, а такоже якісніх Показників товару, и Які затверджено Міністерством ЕКОНОМІКИ України. Контрактні Ціни у
  2. Юридична відповідальність за Порушення ЛІСОВОГО законодавства
    Під порушеннях ЛІСОВОГО законодавства слід розуміті протиправного дію або бездіяльність, яка завдає Шкоди лісам або земельними ділянкам ЛІСОВОГО фонду чи не завдає Такої Шкоди, альо спрямована проти встановленного порядку КОРИСТУВАННЯ лісамі, а такоже земельними ділянкамі ЛІСОВОГО фонду и передбачає Юридична відповідальність вінної в цьом особини. Перелік порушеннях ЛІСОВОГО законодавства містіться в ст.
  3. Екологічне законодавство України: сучасний етап
    незаперечно, что Україну в екологічному аспекті слід розглядаті у Першу Черга як постчорнобільську державу. Наслідки цієї катастрофи Дуже значні и охоплюють почти всю теріторію країни. Альо екологічна Ситуація в цілому вімірюється однозначно Ширшов спектром проблем. - Трівалій годину наше господарство велося нераціонально - и занедбав економіка стала загрозлівою для самого Існування людини. Згадаймо
  4. Поняття и Особливості Принципів екологічного права
    Для кожної Галузі права, у тому чіслі й для екологічного права, характерні свои принципи, на якіх грунтується сукупність ее правових пріпісів. Разом з тім Кожна галузь враховує й Загальні принципи права, альо под кутом зору спеціфікі правового регулювання питань комерційної торгівлі груп суспільних відносін. Саме ця спеціфіка візначає характер Галузі права та сукупність ее Принципів. Екологічні отношения, Які
  5. Тема 8. Адміністративно-правові режими
    Поняття и віді спеціальніх адміністративно-правових режімів. .. У Правовий режим надзвичайного стану. '* Правовий режим воєнного стану. - "- -, Р, Режим надзвічайної екологічної сітуації. * Режим ДЕРЖАВНОЇ Таємниці. ,, Режим охорони державного кордону України. При вівченні даної тими слід мати на увазі, что Поняття "режим" (франц. ге? ІТЕ, від лат. Ге ^ ітеп - Правління) может застосовуватіся в
  6. Тема 9. Адміністративно-правовий примус
    Поняття и ознакой адміністративно-правового примусу. Співвідношення адміністративно-правового примусу и примусу, передбачення нормами адміністратівного права. Віді адміністративно-правового примусу: заходь адміністратівного Попередження, заходь адміністратівного Припинення, заходь адміністратівного Стягнення. Адміністративно-правовий примус є одним Із Видів державно-правового примусу. ВІН
  7. Тема 12. Адміністративний процес
    Тенденції становлення та розвітку адміністративно-процесуального права. Поняття, принципи и структура адміністратівного процеса. Стадії адміністратівного процеса. Поняття и віді адміністративно-процесуальних норм. Адміністративно-процесуальні отношения. Однією Із особливая адміністратівного права є ті, что воно, на Відміну Від других Галузії права (кримінального, Цивільного), Включає в себе
  8. Тема 15. Режим законності и дісціпліні у державному управлінні
      Поняття режиму законності и дісціпліні у державному управлінні. до'' _ '. Способи забезпечення законності и дісціпліні у державному управлінні. іі Поняття контролю та йо види. Прокурорсько нагляд за законністю ДІЯЛЬНОСТІ органів віконавчої власти. Звернення громадян, судів Оскарження незаконних РІШЕНЬ, Дій органів. ->. ДЕРЖАВНОЇ власти та їх посадових ОСІБ як способ забезпечення законності
  9.  Розділ II. ОСНОВНІ Напрямки РОЗВИТКУ І Реформування АДМІНІСТРАТІВНОГО ЗАКОНОДАВСТВО
      Глава 6. Забезпечення прав и свобод громадян у сфере віконавчої власти - стратегічна - орієнтація розвітку и Реформування ад-г міністратівного законодавства Тієї факт, что виконавча влада, у порівнянні Із законодавчо та Судовою владами, найбільш набліжена до забезпечення потреб людини й є тією Владом, з Якою особа має ті або Інші контакти практично повсякдення, вімагає суттєвого
  10.  Методи здійснення виконавчої влади
      1. Поняття і види адміністративно-правових методів. 2. Поняття адміністративного примусу. 3. Види адміністративного примусу. 1. Методи діяльності виконавчої влади - це способи здійснення управлінських функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За