Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5. ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ НАГРОМАДЖУВАЧІВ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ |
||
Одним із способів підвищення раціонального використання природних ресурсів та зниження забруднення середовища є організація упорядкованого складування промислових відходів. Оптимальність параметрів накопичувачів промислових відходів доцільно визначати методом порівняльної економічної ефективності за сукупними витратами, відповідно до якого, крім капітальних вкладень і витрат на експлуатацію та амортизацію за весь період експлуатації накопичувача, в повному обсязі враховуються економічна оцінка що відводиться під складування території, витрати на рекультивацію земель та відшкодування різних видів збитків від забруднення: економічного, соціального, екологічного. При відвальної господарстві складування «чергами» і не обумовленому загальному терміні його експлуатації сукупні витрати потрібно підраховувати умовно за нескінченно тривалої період з приведенням окремих складових витрат і збитків за фактом часу. Розрахункова формула сукупних приведених витрат на одну чергу з терміном експлуатації Тп має вигляд: TT п п п З = K + Q +1 І + Х У + Зр (51) П П Z-^ N IN IN П 5 V ^ '-1 / I = 1 I = 1 де Зп - сукупні наведені витрати на одну чергу в n-му варіанті; Kn - приведені капітальні вкладення; Qn - економічна оцінка відводиться під складування території; Тп - термін експлуатації однієї черги; Tn Z У in - сумарний приведений збиток за час експлуатації однієї i = 1 черзі; Зр - наведені витрати на рекультивацію однієї черги; n Tn Z І " in - сумарні наведені витрати за час експлуатації однієї i = 1 черги. Всі види витрат у даній розрахунковій формулі наводяться до року початку експлуатації системи множенням (діленням) відповідних витрат на коефіцієнт приведення, що визначається за формулою ai = (1 + E o) - ', (5.2) де ai - коефіцієнт приведення i-го, з початку експлуатації, року; Е0 - норматив приведення витрат за часом. Для нескінченно тривалого періоду експлуатації системи вираз цільової функції має вигляд -1) З = Зп z (1 + Eo)) -1) n ^ min no, (5.3) i = 1 де З - сукупні наведені витрати за нескінченно тривалий період експлуатації системи; j - номер черги. Розроблена на основі наведених залежностей методика техніко-економічного обгрунтування оптимальних параметрів накопичувачів промислових відходів рівнинного типу може бути реалізована з використанням персональних ЕОМ. За допомогою цієї методики при відомому річному обсязі складованих відходів можна визначити оптимальні терміни експлуатації однієї черги, займану площу і висоту накопичувача. Остаточно його параметри вибираються з урахуванням технічних і технологічних обмежень за умовами зведення та надійності експлуатації всіх елементів системи. 6. ВИТРАТИ НА ЗАПОБІГАННЯ впливу забруднення НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Витрати на запобігання впливів забрудненого навколишнього природного середовища включають: - розбавлення стічних вод і попереднє очищення води для технічних цілей, перенесення водозабору до більш чистих джерел, експлуатацію систем очищення повітря для виробничих приміщень і виробничих потреб; - створення санітарно-захисних зон; - забезпечення пристосовності основних фондів до впливу хімічно активних речовин (антикорозійні покриття). Чим більше поточні витрати на природоохоронну діяльність, тим менше економічний збиток, і навпаки. Збільшення поточних витрат не означає зростання загальних витрат на виробництво, так як на величину цього зростання зменшується економічний збиток підприємства, який також включений в собівартість випуску товарної продукції. Загальні витрати на виробництво збільшаться лише при перевищенні поточних витрат на природоохоронну діяльність над витратами на охорону навколишнього середовища. Скорочення поточних витрат на природоохоронну діяльність не означає зниження собівартості продукції. Останнє досягається лише при підвищенні ефективності природоохоронних заходів. Поточні витрати на природоохоронну діяльність носять активний перетворюючий, а не пасивний компенсуючий характер, т. Поточні витрати - це, по суті, витрати на природоохоронну діяльність, тоді як економічний збиток можна віднести до допоміжної діяльності (підготовчої, ремонтної). Поточні витрати присутні як в планових, так і у звітних формах, а економічний збиток можна тільки розрахувати. Ставлення предотвращенного економічного збитку до можливого повного збитку характеризує екологічну ефективність природоохоронної діяльності підприємства, або екологічність основного виробничого процесу. Цей показник Е ЕКЛ можна назвати коефіцієнтом «нанесення» шкоди навколишньому середовищі, так як він виражає частку нанесеного (предотвращенного) шкоди у можливому повному збиток: П no "" де і - відвернена і можливий повний економічний ЕЕКЛ = D / D °, (6.1) D "і D збиток. Ефективність прямих витрат на природоохоронну діяльність розраховують за формулою ЕЕКЛ = (D + SyT) / Z, (6.2) де S - вартість утилізованого шкідливої речовини; Z - поточні витрати на природоохоронну діяльність. Показник EЕКЛ, дуже динамічний, так як на нього впливають три чинники, які в свою чергу, також змінюються в процесі реалізації організаційно-технічних заходів з удосконалення основного та природоохоронного процесів. З метою поліпшення управління природоохоронної діяльності та виявлення резервів - підвищення її ефективності - проводять аналіз природоохоронної діяльності на підприємстві. На першому етапі оцінюють план заходів природоохоронної діяльності з наступними напрямками: - впровадження техніки (технології), що забезпечує підвищений вилучення цінних і шкідливих речовин; - впровадження техніки (технології), що забезпечує поглиблену переробку (підвищення ступеня утилізації) вловлених цінних і шкідливих речовин; - впровадження та підвищення техніко-економічного рівня систем оборотного водопостачання; - підвищення ступеня утилізації шкідливих речовин; - перевірка розрахунків річної економії від впровадження заходів. При аналізі ефективності природоохоронних заходів доцільно розглядати їх вплив на натуральні і вартісні показники. У першому випадку слід аналізувати вплив природоохоронних заходів на витяг шкідливих речовин або зниження водоспоживання, що випливає з цілей природоохоронної діяльності. У другому - визначати вплив цих заходів на собівартість продукту природоохоронної діяльності в розрізі статей калькуляції, що диктується необхідністю підвищення ефективності цієї діяльності. Економія від впровадження заходів відображає загальний економічний ефект вдосконалення природоохоронної діяльності. Відповідно до цього і визначають напрямок аналізу природоохоронної діяльності. На другому етапі план природоохоронних заходів аналізують за такими напрямками: - виконання по числу й термінами впровадження; - економія від проведення заходів з утилізації та обігового водопостачання; - вплив технічних заходів на зниження викидів шкідливих речовин в результаті вдосконалення технології та газопилеулавлівающей апаратури; - вплив технічних заходів на зниження водоспоживання. Виконання плану річної економії від проведення технічних заходів аналізують з урахуванням мети даних заходів після визначення ефекту від впровадження технічних заходів по напрямках. Ефект від збільшення обсягу утилізації шкідливих речовин без зниження собівартості уловлювання Е розраховують за формулою (6.3) ЄУ = (УУТ0 - VУТ1) РУТ - ZУ, УТ o тгУТ1 Т / УТ Т / УТ де У і У - обсяг утилізації шкідливих речовин до і після про-ведення технічних заходів, УТ - ціна утилізованого шкідливої речовини; ? У Р Z - витрати на технічні заходи щодо збільшення обсягу утілі- зації шкідливих речовин. Ефект від зниження собівартості утилізації визначають за формулою: ЄС = (Z0 - Z1) - УУТ - ZC, (6.4) yo 71 де Z і Z - собівартість утилізації шкідливих речовин; 7C Z - витрати на технічні заходи щодо зниження собівартості утилізації і збільшення вилучення шкідливих речовин: EУС = EУ + ЄС, (6. Аналогічно визначають ефект від проведення технічних заходів у водооборотних цехах. Так, наприклад, ефект від збільшення водооборота, тобто зниження споживання свіжої води Eв розраховують за формулою 6) ЕВ = (УВ °-VВ) - Р + (Zв °-Zв) - VB-Zn, (6. Вo тгВ1 де V і У - споживання води до і після проведення технічних заходів; Р - ціна води; z - n витрати на технічні заходи водооборота; гуВ0 ryE1 Z - Z - витрати на транспортування води та її підготовку. СВ Ефект від зниження собівартості водооборота Е розраховують за формулою ЄСВ = (Z0 - Z1V1 - ZСВ, (6.7) 7 ° 7х де і - собівартість обороту; Z7рв - Витрати на технічні заходи щодо зниження собівартості водооборота. При одночасному зниженні собівартості водооборота та споживання чистої води ефект дорівнює: Е = ЕВ + ЄСВ, (6.8) Річну економію матеріальних і трудових ресурсів розраховують за наступними показниками: - зниження собівартості в результаті проведення заходів щодо підвищення технічного рівня природоохоронної діяльності; - зниження матеріальних витрат у результаті природоохоронних заходів; - вплив технічних заходів на виконання плану по зростанню продуктивності праці працівників, зайнятих природоохоронною діяльністю. Вплив технічних заходів на зміну витрат природоохоронної діяльності на одиницю ресурсів (для водооборота) і одиницю уловленого продукту (для водо-та газоочищення) доцільно аналізувати поелементно, щоб виявити вплив технічних заходів на витрату усіх використаних в природоохоронній діяльності ресурсів. Економія складе: матеріалів A ZM = Q ° p0 - Q 0 ° P ° °) V ° - (q ХP-Q ° ', (6.9) де індекси 0,1 означають базисний і звітний періоди; Qx - норма витрати реагенту; Q0 - кількість Встановлено реагенту; P1, P0 - первісна вартість реагенту і вартість відновлюваного реагенту; V - обсяг переробки ресурсу; електроенергії AZе = ((КДВ / ПЕ) ° 0 - (МКМ КДВ / ПЕ) 't'p', (6.10) де M - енергетична потужність установки; KM, KДВ - коефіцієнти використання установки по потужності і в часі; ПЕ - ККД установки; t - дійсний фонд часу роботи обладнання; p - ціна енергії; амортизаційних відрахувань і витрат на утримання та поточний ремонт обладнання AZa = (/ 100 + Sp) ° - (SA/100 + Sp) ', (6.11) де S - балансова вартість обладнання; A - норма амортизаційних відрахувань; Sp - витрати на поточний ремонт. Викиди шкідливих речовин в атмосферу знижуються при вдосконаленні технології основного або природоохоронного процесу. У першому випадку скорочення викидів досягається в результаті зменшення питомої виділ- 287 ня шкідливих речовин на одиницю продукції ліній газочісткі ЛГ, у другому - збільшення ККД газопилеулавлівающей установки П. Зміна ЛГ визначається за формулою АЛГ = [(VOO ZO - V1O Z °) / TO] - [(VO'Z O - VZ [) / T '], (6.12) де Vo, У1 - об'єм газу на вході і виході установки; T - випуск продукції. Абсолютне зниження викидів шкідливих речовин в результаті вдосконалення основної технології ат розраховують за виразом: АТ = АЛГТ '. (6.13) Для зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу без очищення встановлюють додаткові газопилеуловітелі або скорочують викиди газу без очищення. Зміна викидів без очистки визначають за формулою АН = WoVoo - Wvo, (6.14) де W - коефіцієнти викиду без очистки; W = H / Vo. Скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу досягається також вдосконаленням природоохоронних процесів, зокрема підвищенням ККД газопилеулавлівающей установки: An = [(Vo'zo - V / z; V VZo] - [(Voo zo - V? Z ° У Voz0o], (6.15) Зниження викидів шкідливих речовин в результаті зростання П АОЛ = An - Vo. (6.16)
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "5. ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ нагромаджувачів промислових відходів" |
||
|