Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україна / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЕкологічне право (лекції) → 
« Попередня Наступна »
Єрофєєв Б. В.. Екологічне право Росії, 2006 - перейти до змісту підручника

Тема лекційного заняття № 5 Відповідальність за порушення екологічного законодавства РК

Мета лекції: розглянути поняття і сутність відповідальності за екологічні правопорушення

Запитання до теми:

1.

Поняття екологічного правопорушення 2.

Склад екологічного правопорушення 3.

Поняття і види екологічної відповідальності за екологічні правопорушення 4.

Загальна характеристика екологічної шкоди

Короткий зміст теми (тези)

Підставою відповідальності за екологічне правопорушення є факт вчинення екологічного правопорушення.

Екологічне правопорушення - винне протиправне діяння, що порушує природоохоронного законодавства і заподіює шкоду навколишньому природному середовищу і здоров'ю людини. Екологічні правопорушення поділяються на екологічні злочини та екологічні проступки.

Об'єктом екологічного правопорушення є суспільні відносини з приводу навколишнього природного середовища та її окремих компонентів. Ці відносини за своїм змістом стосуються власності на природні ресурси, природокористування, охорони навколишнього середовища від шкідливих впливів, захисту екологічних прав і законних інтересів людини і громадянина.

Суб'єктом екологічного правопорушення можуть бути юридичні, посадові, фізичні особи, в тому числі іноземні громадяни та юридичні особи, які вчинили правопорушення на території РК.

Об'єктивна сторона екологічного правопорушення характеризується трьома елементами: -

протиправної поведінки; -

заподіяної або реальною загрозою заподіяння такої шкоди; -

причинний зв'язок між протиправною поведінкою і нанесеним екологічною шкодою або реальною загрозою заподіяння такої шкоди.

Суб'єктивна сторона екологічного правопорушення характеризується виною правопорушника (за винятком випадків відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки). Під виною розуміється психічне ставлення правопорушника до своєї протиправної поведінки, яке може проявлятися в дії або бездіяльності. Закон передбачає дві форми вини: умисел (прямий чи непрямий) і необережність. Умисним є екологічне правопорушення, при якому правопорушник передбачає наступ суспільно шкідливих наслідків своєї поведінки і бажає або свідомо допускає їх. Необережність буває двох видів: самовпевненість і недбалість.

Юридична відповідальність за екологічні правопорушення - сукупність юридичних норм, що закріплюють види, засоби та порядок застосування державою та її органами примусових заходів впливу до правопорушника з метою забезпечення законності і правопорядку. Інститут еколого-правової відповідальності носить комплексний характер, оскільки включає норми різних галузей права - земельного, гірського, водного, лісового, природоохоронного, трудового, цивільного, адміністративного і т. д.

Найбільш поширена класифікація юридичної відповідальності за галузями права.

Цивільно-правова відповідальність виражається в застосування до правопорушника заходів впливу, які являють собою невигідні наслідки майнового характеру, відшкодування шкоди, сплату неустойки і т.п.

Цивільно-правова відповідальність носить компенсаційний характер, так як спрямована на відновлення порушених майнових прав та інтересів кредитора. Вона заснована на принципі повного відшкодування шкоди, яка заподіяна правопорушником.

Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на працівника адміністрацією підприємства, установи або організації заходів дисциплінарних стягнень. Основними видами дисциплінарних стягнень є зауваження, догана, сувора догана, звільнення. Законодавством про дисциплінарну відповідальність, статутами, положеннями про дисципліну для окремих категорій робітників і службовців можуть бути передбачені й інші види дисциплінарних стягнень. Для дисциплінарної відповідальності характерною особливістю є підпорядкування особи, яка вчинила проступок, організації, яка застосовує міру дисциплінарної відповідальності.

Адміністративна відповідальність заснована на факт скоєння адміністративного проступку, передбаченого законодавством про адміністративні правопорушення. Деякі види дисциплінарних стягнень можуть накладатися лише судом (штраф, виправні роботи, адміністративний арешт). Інші види адміністративних стягнень накладаються посадовими особами та органами, яким це право надано за законом (наприклад, працівниками МАІ, пожежної охорони тощо).

Кримінальна відповідальність характеризується найбільш жорсткими заходами державного впливу. Вона застосовується в судовому порядку, на підставі кримінального закону до особи, винної у скоєнні злочину. Основною формою реалізації кримінальної відповідальності є кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, штрафу, виправних робіт і т.д.

Всі злочини в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування, їх склади можна класифікувати на такі види залежно від безпосереднього об'єкта посягання:

а) Порушення чинних правил в області екологопользованія :

Ст. 277 КК РК. Порушення екологічних вимог до господарської та іншої діяльності;

Ст. 278 КК РК. Порушення екологічних вимог при виробництві та використанні екологічно потенційно небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічних речовин.

Ст. 279 КК РК. Порушення правил безпеки при поводженні з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами.

Ст. 280 КК РК. Порушення ветеринарних правил і правил, встановлених для боротьби з хворобами та шкідниками рослин.

Б) Псування основних природних компонентів:

Ст. 281 КК РК. Забруднення, засмічення і виснаження вод.

Ст. 282 КК РК. Забруднення атмосфери.

Ст. 283 КК РК. Забруднення морського середовища.

Ст. 284 КК РК. Порушення законодавства про континентальний шельф РК і про виняткову економічну зону РК.

Ст. 285 КК РК. Псування землі.

Ст. 286 КК РК Порушення правил охорони і використання надр.

В) Злочини, що посягають на суспільні відносини у галузі охорони фауни:

Ст. 287 КК РК. Незаконний видобуток водних тварин і рослин.

Ст. 288 КК РК. Незаконне полювання.

Ст. 289 КК РК. Порушення правил охорони тваринного світу.

Г) Злочини, що посягають на суспільні відносини у галузі охорони флори:

Ст. 291 КК РК. Незаконна порубка дерев і чагарників.

Ст. 292 КК РК. Знищення або пошкодження лісів.

Ст. 293 КК РК. Порушення режиму особливо охоронюваних природних територій.

Кримінальний кодекс РК ввів абсолютно новий склад - «Екоцид» (ст. 161), помістивши його в розділ «Злочини проти миру і безпеки людства», що визначило його основний об'єкт. Екологічна ж сфера тут виступає як додатковий об'єкт. Диспозиція даної статті передбачає масове знищення рослинного і тваринного світу, отруєння атмосфери, земельних та водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що викликали або здатних викликати екологічну катастрофу. Санкція за цей злочин - позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Т.ч., кримінальна відповідальність настає за діяння, що мають найвищий ступінь суспільної небезпеки, застосовуються тільки судом, після обов'язкової кримінально-процесуальної процедури та єдиною підставою призначення покарання є вирок суду.

Екологічна шкода - забруднення навколишнього середовища або вилучення природних ресурсів понад встановлені нормативи, що викликало чи викликає захворювання, деградацію або загибель живих організмів і людини, виснаження природних ресурсів.

Екологічна шкода можна розділити на два види: -

шкода, заподіяна екологічному правопорядку в цілому (шкоду в соціально-юридичному значенні). Екологічний правопорядок - стан упорядкованості, організованості суспільних відносин, що закріплюються і регульованих еколого-правовими нормами; -

шкода - у фактичному сенсі, що виражається в реальному погіршенні якісного стану навколишнього середовища або применшення її кількісних характеристик.

Шкода, завдана природі, можна також розділити на екологічний та економічний. Економічний шкоду зачіпає майнові інтереси природокористувачів і піддається матеріального виразу. Відновлення такого шкоди проводиться загальним підставах цивільно-правової відповідальності. Екологічний ж шкода зачіпає якісний стан навколишнього середовища, викликане порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, або таке зменшення її кількісних характеристик, яке здатне викликати негативні екологічні наслідки, а також пов'язане з цим будь применшення охороняється законом матеріального і нематеріального блага, включаючи життя і здоров'я людини .

Особливості екологічної шкоди: -

можливість виникнення подальшої «ланцюжка» шкідливих наслідків; обумовленої взаємозв'язком і взаємозалежністю елементів навколишнього середовища; -

не всі шкідливі наслідки виявляються відразу, багато з них носять потенційний характер; -

екологічна шкода може бути виявлений і виміряно у відповідності з існуючими на даному етапі розвитку суспільства науково-технічними можливостями; -

різність форм прояву екологічної шкоди.

Форми прояви екологічної шкоди: -

забруднення - надходження потенційно небезпечних хімічних і біологічних речовин, радіоактивних матеріалів, відходів виробництва та споживання, а також вплив на довкілля шуму, вібрацій, магнітних полів та інших фізичних наслідків; -

виснаження - зменшення мінімально допустимого стоку поверхневих вод або скорочення запасів підземних вод в межах певного регіону; -

знищення - повна втрата специфічної господарської, товарної, ландшафтно-рекреаційної та екосистемної цінності (водорегулюючими, грунтозахисної, климатообразующих і т. д.), відновлення якої неможливе або вимагає проведення спеціальних робіт (рекультивація земель, Лісосадильна, дноочищувальних роботи і т. д.); -

ушкодження - часткова втрата природними ресурсами специфічної цінності, що допускає її відновлення проведенням оперативних робіт, або самовідновлення природного ресурсу; -

руйнування екологічних систем - форма прояв екологічної шкоди, яка характеризується порушенням екологічної рівноваги та руйнацією природних екологічних систем. Екологічна система-сукупність живих організмів і середовища їх проживання.

Таким чином, від форми прояву екологічної шкоди залежить кваліфікація екологічно протиправного діяння.

Способи відшкодування екологічної шкоди:

а) Екологічне страхування - комплекс відносин, пов'язаних із захистом майнових прав фізичної або юридичної особи (застрахованих) у разі настання ризику відповідальності за зобов'язаннями, виникають з договору страхування внаслідок заподіяння шкоди навколишньому середовищу, життю, здоров'ю та майну інших осіб. Юридичні особи та громадяни, що займаються екологічно небезпечними видами господарської та іншої діяльності, підлягають обов'язковому екологічному страхуванню. Договір обов'язкового страхування може бути укладений тільки страховиком, який має ліцензію на даний вид страхування. Добровільне екологічне страхування здійснюється юридичними особами та громадянами в силу їх волевиявлення. Види, умови і порядок добровільного екологічного страхування визначаються угодами між страховиками і страхувальниками. Страхувальниками є підприємства будь-якої форми власності, які є юридичними особами, розташовані на території РК, а також за її межами, але мають виробничі потужності в РК.

Об'єктом екологічного страхування є ризик цивільної відповідальності, що виражається в пред'явленні страхувальникові майнових претензій фізичними або юридичними особами відповідно до норм цивільного законодавства про відшкодування збитків за забруднення земельних угідь, водної середовища або повітряного басейну на території дії конкретного договору страхування. Страховим подією є раптове, ненавмисне нанесення шкоди навколишньому середовищу в результаті аварій, що призвели до несподіваного викиду забруднюючих речовин в навколишнє середовище.

 Перелік забруднюючих речовин, причин страхових подій, збитки по яким підлягають відшкодуванню, обговорюються в кожному конкретному випадку при укладанні договору страхування. 

 б) Адміністративне відшкодування екологічної шкоди - відшкодування екологічної шкоди в плановому порядку і на підставі рішень компетентних органів. П. 5 ст. 69 Закону РК «Про охорону навколишнього середовища» передбачає, що громадяни, постраждалі внаслідок надзвичайної екологічної ситуації, а також проживають в зонах екологічного лиха, мають право на відшкодування заподіяної їм шкоди, включаючи одержання компенсацій, пільг та інших форм соціального захисту. Під надзвичайної екологічної ситуацією розуміється - неблагополучна екологічна обстановка, що виникла на певній території в результаті діяльності людини або стихійних сил природи, що характеризується глибокими і стійкими негативними змінами навколишнього середовища, небезпечними для життя і здоров'я людей, збереження рослинного і тваринного світу. Зонами екологічного лиха оголошується територія з надзвичайною екологічною ситуацією, якщо внаслідок неблагополучної екологічної обстановки завдано істотної шкоди здоров'ю населення і (або) сталися руйнування природних екологічних систем, деградація флори і фауни. Надзвичайна екологічна ситуація на тій чи іншій території РК оголошується Урядом РК, зони екологічного лиха - законами РК. У РК зонами екологічного лиха оголошено казахстанська частина Приаралья і Семипалатинський ядерний полігон законами РК від 18 грудня 1992 року «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ядерних випробувань на Семипалатинському ядерному полігоні» і від 30 червня 1992 року «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок екологічного лиха в Приаралье ». 

 г) Екологічний позов також є інструментом відшкодування екологічної шкоди. З позовом в суд може звернутися сам потерпілий, члени його сім'ї, прокурор, уповноважений на те органу державного управління, громадської організації (об'єднання), що представляє інтереси потерпілого. При цьому потерпілий повинен обгрунтувати свої вимоги і представити докази заподіяння шкоди здоров'ю або майну, наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і забрудненням навколишнього природного середовища та діяльністю забруднювачів - підприємств, установ, організацій та громадян. При підготовці матеріалів для пред'явлення позову про відшкодування шкоди, позивач обгрунтовує розміри шкоди і розміри компенсації. Суд при розгляді справи заслуховує доводи сторін, перевіряє законність, правильність і обгрунтованість розрахунків, а також усіх інших юридичних та фактичних обставин справи і на цій основі приймає рішення. 

 Визначення розміру екологічної шкоди базується на принципі цивільного права - повного відшкодування шкоди. Він виражається у стягненні позитивного збитку та упущеної вигоди. Збитки включають в себе: 

 -Невикористані витрати матеріальних засобів і праці, раніше вкладені в природні об'єкти (втрата або пошкодження майна); 

 -Поточні або майбутні витрати на відновлення природних об'єктів; 

 -Доходи, що не отримані державою або природопользователем від нормальної експлуатації природних об'єктів. 

 Порядок визначення екологічного збитку встановлений ст. 86 Закону «Про охорону навколишнього середовища» та Постановою Уряду РК від 12 вересня 2001 року № 1186 «Окремі питання відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища». Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до затверджених у встановленому порядку таксами і методиками обчислення шкоди, а за їх відсутності - за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього середовища з урахуванням понесених збитків. Такси - умовні одиниці оцінки збитку з урахуванням витрат, понесених на утримання господарства (лісового, рибного, мисливського), а також необхідність покарання винного. Методики підрахунку збитку застосовуються у разі відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням вод, атмосферного повітря, грунтів. 

 Велику роль у відшкодуванні екологічної шкоди мають докази, необхідні для підтвердження факту екологічного правопорушення, оцінки масштабів його екологічних наслідків та розрахунків компенсації за шкоду, заподіяну в результаті екологічного правопорушення. 

 Доказами у справі про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю громадян, можуть бути будь-які отримані законним способом фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. До них відносять: -

 пояснення сторін і третіх осіб, -

 показання свідків, -

 речові докази, -

 висновки експертів, -

 протоколи процесуальних дій та інші документи. 

 Позивач повинен довести: 

 - Факт настання шкоди, 

 - Факт забруднення навколишнього середовища, 

 - Протиправність поведінки відповідача, 

 -Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і забрудненням навколишнього середовища, 

 - Екологічний характер походження екологічної шкоди (причинний зв'язок між негативним впливом забрудненого навколишнього середовища і шкідливими наслідками). 

 До позовної заяви мають додаватися: 

 -Протокол про порушення екологічних вимог законодавства РК; 

 -Фотодокументи, 

 -Картосхеми, 

 -Акти про відбір і аналізах проб, 

 -Висновок про масу забруднюючої речовини, 

 -Показання свідків, 

 -Експертна оцінка непрямого збитку від аварії, 

 -Розрахунок збитків та шкоди, завданих негативним впливом на навколишнє природне середовище, 

 -Докази правового становища відповідача, 

 -Інші документи. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Тема лекційного заняття № 5 Відповідальність за порушення екологічного законодавства РК"
  1.  Тема 26. Методика розслідування екологічних злочинів.
      порушення природоохоронного законодавства: Навчальний посібник. - Л., 1991. Прокурорський нагляд за виконанням природоохоронного законодавства. - М.: МНЕПУ,
  2.  Контрольні питання
      екологічного права Російської Федерації? 2. Які основні методи правового регулювання, що застосовуються галуззю екологічного права Росії? 3. Які основні джерела екологічного права Російської Федерації? 4. Які розрізняють підгалузі екологічного права Російської Федерації? 5. У чому полягає поняття та зміст екологічного правовідносини? У чому
  3.  ЗМІСТ
      Тема 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства 4 Тема 2. Поняття арбітражного процесуального права 15 Тема 3. Принципи арбітражного процесуального права 29 Тема 4. Підвідомчість і підсудність спорів арбітражному суду 50 Тема 5. Учасники арбітражного процесу 65 Тема 6. Позов 88 Тема 7. Докази 109 Тема 8. Арбітражні витрати 139 Тема 9. Процесуальні терміни 146
  4.  Єрофєєв Б. В.. Екологічне право Росії, 2006

  5.  Лекційний курс.
      Лекційний
  6.  2.1 Лекційний курс.
      лекційному курсі Кількість годин лекцій Кількість годин семінарів Форми контролю 1 2 3 4 5 1. Введення в дисципліну "Екологія людини". 2 лютого Кр 2. Еволюційна екологія роду людина. 2 лютого Кр 3. Еволюція виду людина розумна. 2 лютого Кр 4. Соціальні та
  7.  3.1 Основна література.
      лекційних занять по модулях. № модуля № лекційного заняття Модуль 1 № 1-2 Модуль 2 № 3-5 Модуль 3 № 6-8 4.2 Розрахунок загальної кількості балів з дисципліни. Наявність лекцій - 10 балів. Успішний захист реферату - 10 балів. Відповідь на семінарах - 64 бали в сукупності. Контрольні роботи - до 40 балів в сукупності. 5. Протокол
  8.  Структура курсу
      тема. Тема 7. Структура суспільства. Тема 8. Суспільство і природа. Тема 9. Проблема людини в
  9.  § 3. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення
      зайняття рибним промислом і т.д. Всі склади злочинів, сформульовані в Кримінальному кодексі Російської Федерації, з точки зору виконуваних ними функцій, можна поділити на три категорії: спеціальні екологічні склади, змішані та додаткові. Спеціальні екологічні склади зосереджені в главі 26 «Екологічні злочину» Кримінального кодексу РФ. Вона поміщена в розділі IX
  10.  ЗМІСТ
      Вступ 3 Програма курсу 5 Тема 1 Загальна характеристика господарського права й гос-подарських законодавства 12 Тема 2. Підприємництво як Різновид господарської діяль-ності 19 Тема 3. Правова характеристика господарських організацій 28 Тема 4. Речові права в господарсько-правових відносінах. Право інтелектуальної власності 38 Тема 5. Господарські зобов'язання 48 Тема 6. Господарський
  11.  Зміст
      лекційних занять 14 Методичні рекомендації з підготовки до семінарських, практичних (лабораторним) заняттям 26 Плани семінарських, практичних (лабораторних) занять 27 Методичні рекомендації з написання курсових робіт 79 Тематика курсових робіт з криміналістики 82 Словник найбільш часто зустрічаються криміналістичних термінів 84 Методичні рекомендації з підготовки та здачі заліку
  12.  Які види матеріальної відповідальності працівників, передбачені законодавством України?
      відповідальності працівни-'ков З обмежену і повну. Основним видом є обмежена матеріальна відповідальність, яка полягає в тому, що на працівника може бути покладено обов'язок відшкодувати збиток у межах, але не більше місячного заробітку. Повна матеріальна відповідальність означає, що збиток підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Залежно від форми організації праці
  13.  Тема семінарського заняття № 12
      заняття №
  14.  Тема семінарського заняття № 13
      заняття
  15.  Тема семінарського заняття № 15
      заняття
  16.  Тема семінарського заняття № 7
      заняття
  17.  Тема семінарського заняття № 1
      заняття
  18.  Тема семінарського заняття № 2
      заняття