Тема № 4 Організаційно-правові форми екологічного контролю та екологічної експертизи

Запитання до теми: 1.

Поняття і завдання екологічного контролю в РК 2.

Види екологічного контролю в РК 3.

Поняття і види екологічної експертизи в РК 4.

Суб'єкти, об'єкти, стадії проведення екологічної експертизи в РК 5.

Екологічна стандартизація та екологічна сертифікація в РК 6.

Екологічний аудит і моніторинг навколишнього природного середовища та природних об'єктів в РК

Короткий зміст теми (тези)

Екологічний контроль - діяльність уповноважених суб'єктів з перевірки дотримання та виконання вимог екологічного законодавства. Це спосіб організаційно-правового забезпечення раціонального екологопользованія й схоронності екологічної системи.

Завданнями екологічного контролю є: -

Спостереження за станом довкілля та її змінами під впливом господарської та іншої діяльності; -

Перевірка виконання планів та заходів з охорони і оздоровлення навколишнього середовища; -

Дотримання законодавства про охорону навколишнього середовища.

У РК здійснюється державний, виробничий і громадський контроль в галузі охорони навколишнього середовища. Їх функціонування здійснюється на основі Закону РК «Про охорону навколишнього середовища».

Державний контроль у галузі охорони навколишнього середовища здійснюється центральним виконавчим органом у сфері охорони навколишнього середовища та місцевими виконавчими органами на основі Інструкції щодо здійснення державного контролю за охороною навколишнього середовища посадовими особами центрального виконавчого органу РК в галузі охорони навколишнього середовища, затвердженої наказом міністра природних ресурсів і охорони навколишнього середовища РК від 18 вересня 2000 року № 371-П. Державний екологічний контроль проводиться у формі попереджувального та поточного. Завданням попереджувального контролю є недопущення господарської, управлінської та іншої діяльності, яка в майбутньому може мати шкідливий вплив на природу. Даний вид контролю здійснюється на стадіях планування чи проектування, реалізації проекту, або введення об'єктів в експлуатацію. Поточний державний контроль здійснюється спеціально уповноваженими органами на стадії експлуатації підприємств та інших екологічно значущих об'єктів, в процесі природокористування.

Виробничий екологічний контроль поширюється на виробничо-господарську діяльність підприємств та інших господарюючих суб'єктів відповідно до Правил організації виробничого контролю в галузі охорони навколишнього середовища РК від 11 березня 2001 року № 50-п. Даний вид екологічного контролю може проводити керівник підприємства, керівники функціональних служб і т.д.

Громадський екологічний контроль має різноманітні форми: -

Контроль з боку політичних партій; -

Контроль громадських організацій, здійснюваний добровільними товариствами, громадськими організаціями; -

Контроль з боку громадян.

Головним напрямком громадського контролю буде вимога інформації про природоохоронної діяльності та стану охорони навколишнього середовища. На основі отриманої інформації громадяни та громадські об'єднання вправі оскаржити рішення, дії і бездіяльності, що порушують їх екологічні права. Порядок проведення даного виду контролю регламентує Закон РК від 31 травня 1996 «Про громадські об'єднання».

Екологічна експертиза - визначення відповідності господарської та іншої діяльності нормативам якості навколишнього середовища та екологічним вимогам, допустимості реалізації об'єкта експертизи з метою попередження можливих негативних впливів цієї діяльності на навколишнє середовище і що з ними наслідків. Перелік об'єктів екологічної експертизи, порядок її проведення визначаються Законом РК от18 березня 1997 «Про екологічну експертизу».

У РК здійснюються державна і громадська екологічна експертиза. Висновку екологічної експертизи є офіційними документами, підлягають обов'язковому виконанню і можуть бути оскаржені в суді.

Об'єктами екологічної експертизи є:

-передпланова, передпроектна та проектна документація, договори, контракти, включаючи міжнародні, що стосуються питань природокористування; -

Проекти законодавчих та інших нормативних правових актів, що намічаються до прийняття в РК, що впливають на навколишнє середовище та здоров'я населення; -

Матеріали оцінки дотримання природопользователем вимог з охорони навколишнього середовища і здоров'я населення (екологічний аудит) при здійсненні господарської діяльності; -

Документація, представлена для екологічного обгрунтування при отриманні ліцензій та сертифікатів в галузі використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища; -

Матеріали комплексного обстеження територій в цілях подальшого додання їм особливого правового статусу (особливо охоронювані природні території, зони екологічного лиха і т. д.)

Суб'єктами екологічної експертизи є:

-центральний виконавчий орган РК в сфері охорони навколишнього середовища та його органи на місцях;

-міністерства, державні комітети, інші центральні та місцеві виконавчі органи, які залучаються до проведення державної екологічної експертизи центральним виконавчим органом РК в сфері охорони навколишнього середовища та його підрозділами на місцях;

-громадські екологічні об'єднання, наукові установи і створювані ними еколого-експертні органи;

-фізичні особи, залучені для проведення екологічної експертизи.

Стадії проведення екологічної експертизи: -

Реєстрація заяви про проведення екологічної експертизи; -

Попередня експертиза; -

Основна стадія (аналітична обробка матеріалу); -

Заключна стадія (узагальнення окремих експертних оцінок і результатів експертизи, підготовка експертного висновку з висновками про погодження матеріалів або їх відхилень).

Термін проведення екологічної експертизи не повинен перевищувати 3 місяців з можливим продовженням залежно від обсягу та складності розглянутої документації, але не більше 6 місяців. Продовження терміну проведення державної екологічної експертизи понад 6 місяців здійснюється тільки на прохання замовника документації та за наявності його гарантій на додаткову оплату експертних робіт.

Екологічна стандартизація - одне з активно розвиваються напрямків нормативного правового регулювання охорони навколишнього середовища і природокористування в РК.

На сучасному етапі основні вимоги до стандартизації визначаються Законом РК від 16 липня 1999 року «Про стандартизацію». Під стандартизацією розуміється діяльність, спрямована на досягнення оптимального ступеня упорядкування положень у певній галузі для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих або потенційних завдань.

Основними цілями стандартизації є: -

встановлення норм, правил і характеристик до продукції, процесів (робіт), послуг; -

забезпечення безпеки продукції, процесів (робіт), послуг для життя, здоров'я людей, майна, охорони навколишнього середовища; -

усунення технічних бар'єрів у торгівлі, забезпечення конкурентноздатності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках; -

забезпечення технічної та інформаційної сумісності, а також взаємозамінності продукції; -

забезпечення єдності вимірювань; -

збереження і раціональне використання всіх видів ресурсів; -

забезпечення обороноздатності та мобілізаційної готовності країни; -

забезпечення безпеки господарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій; -

захист інтересів споживачів у питаннях якості продукції, процесів (робіт), послуг.

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси (роботи), послуги, що мають перспективу багаторазового відтворення і (або) використання.

Відносно відображення екологічних вимог в розроблюваних державних стандартах Закон «Про стандартизацію» виходить із правила: якщо продукція, роботи або послуги, на які розробляються державні стандарти, пов'язані або стосуються охорони навколишнього середовища, то такі стандарти повинні містити вимоги щодо їх безпеки для навколишнього середовища, життя і здоров'я.

Вимоги, встановлені державними стандартами для забезпечення безпеки продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя і здоров'я є обов'язковими для дотримання державними органами управління, суб'єктами господарської діяльності.

Відповідність продукції і послуг зазначеним екологічним вимоги державних стандартів може визначатися шляхом проведення екологічної сертифікації, а також маркування продукції знаком відповідності державним стандартам.

Екологічна сертифікація - письмове підтвердженням органом, не залежною від виробника (продавця, виконавця) і споживача (покупця), відповідності продукції, процесу, роботи, послуги, вимогам технічних регламентів, стандартів чи інших нормативних документів.

Мета екологічної сертифікації - стимулювання виробників до впровадження таких технологічних процесів і розробці таких товарів, які в мінімальному ступені забруднюють природне середовище і дають споживачеві гарантію безпеки продукції для його життя, здоров'я, майна та середовища існування.

Для визначення відповідності стандартам і технічним умовам в галузі охорони навколишнього середовища здійснюється обов'язкова і добровільна сертифікація.

До основних об'єктів екологічної сертифікації відносять:

а) об'єкти навколишнього природного середовища: природні об'єкти, природні ресурси, природні компоненти;

б) джерела забруднення навколишнього природного середовища: техногенні джерела, виробництва, технологічні процеси, відходи виробництва і споживання, комунікаційні комплекси, кошти і об'єкти;

в) продукція (роботи і послуги) природоохоронного призначення: природоохоронні технології , природоохоронні споруди та продукція, екологічні послуги;

г) екологічні інформаційні ресурси, продукти та технології: інформаційні продукти в галузі екології: бази і банки екологічних даних, програмні продукти в області екології, екологічні моделі забруднення по всім середах навколишнього природного середовища, екологічні методики.

Управління роботами здійснює уповноважений державний орган з стандартизації, метрології, сертифікації. Постановою Уряду РК від 14 червня 1999 року № 743 створено Республіканське державне підприємство «Казахстанський центр стандартизації, метрології та сертифікації». В організаційну структуру входять також акредитовані органи з сертифікації продукції, процесів, робіт, послуг та акредитовані випробувальні лабораторії (центри).

Права державного органу з стандартизації, метрології, сертифікації в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування: -

встановлювати форми сертифікатів відповідності державної системи сертифікації в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування , порядок їх видачі та застосування; -

приймати рішення про призупинення дії атестата акредитації випробувальних лабораторій (центрів) та органів з сертифікації продукції, процесів, робіт, послуг у галузі охорони навколишнього середовища і природокористування; -

давати разовий дозвіл на проведення робіт із стандартизації, метрології, сертифікації в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування; -

застосовувати визначені законодавством правові заходи впливу до осіб, винні в порушенні правил і процедур сертифікації в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування і т.д.

 Обов'язки державного органу з стандартизації, метрології, сертифікації в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування: -

 створення державної системи стандартизації, метрології, сертифікації та організація її функціонування; -

 підготовка переліків продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації; -

 атестація експертів-аудиторів; -

 організація державного контролю діяльності випробувальних лабораторій і органів з сертифікації продукції, процесів, робіт, послуг і т.д. 

 Порядок проведення робіт з екологічної сертифікації передбачає виконання наступних дій: -

 напрямок заявником декларації - заявки про проведення екологічної сертифікації конкретного об'єкта до відповідного органу з сертифікації; -

 розгляд декларації-заявки; -

 вибір випробувальної лабораторії (центру); -

 проведення досліджень або випробувань відібраних проб (зразків); -

 встановлення відповідності сертифицируемого об'єкта пропонованим до нього вимогам і ухвалення рішення про можливість видачі екологічного сертифіката; -

 інформування заявника про результати екосертіфікаціі; -

 видача екологічного сертифіката на основі позитивних результатів сертифікації; -

 здійснення інспекційного контролю за сертифікованою продукцією. 

 Екологічний аудит - незалежна перевірка господарської та іншої діяльності організації та громадян з метою дотримання ними норм і правил навколишнього середовища, екологічних вимог, включаючи правильність складання звітності з використання та відтворення природних ресурсів. 

 В екологічному праві передбачено два види екологічного аудиту - обов'язковий і добровільний. Обов'язковий екологічний аудит організовується спеціально уповноваженими органами державної влади і проводиться в наступних випадках: -

 при приватизації та банкрутство юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність, якщо їх діяльність є особливо небезпечною; -

 при проведенні екологічного страхування в цілях визначення ставки або розміру страхових платежів і (або) відшкодувань; -

 при кредитуванні юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність, державними банками; -

 оцінці діяльності з ліквідації екологічних наслідків аварій та стихійних лих; -

 при прийнятті рішень державними органами про продовження дії ліцензій, виданих юридичним особам і громадянам-підприємцям, що здійснюють експлуатацію екологічно небезпечних об'єктів; -

 при виконанні міжнародних зобов'язань РК в галузі природокористування та охорони навколишнього середовища. 

 Порядок здійснення екологічного аудиту регламентується Постановою Пленуму від 22 грудня 200 року № 16 «Про практику застосування судами законодавства про охорону навколишнього середовища». 

 Добровільний екологічний аудит може проводитися з ініціативи підприємств і громадян-підприємців, які здійснюють господарську та іншу діяльність, допомагає вплив на навколишнє середовище. Добровільний екологічний аудит здійснюється на платній основі. 

 Проведення екологічного аудиту проводиться аудиторською комісією та відповідно до спеціально розробленої програми перевірки.

 Програма проведення екологічного аудиту розробляється з урахуванням технічного завдання замовника на основі попереднього вивчення матеріалів статистичної звітності, екологічного паспорта підприємства, дозвільної та іншої документації, що характеризує діяльність підприємства або громадянина-підприємця з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, а також результатів перевірок державних спеціально уповноважених органів у сфері екологічного контролю. 

 В результаті роботи з проведення екологічного аудиту складається екологічне аудиторський висновок та довідка про аудиторську перевірку природоохоронної діяльності господарського об'єкта. 

 Аудиторський висновок включає в себе результати: -

 природоохоронної діяльності; бухгалтерської звітності в природоохоронній частини; -

 складання відповідної звітності та стану внутрішнього контролю; -

 порушень у веденні звітності з природоохоронної діяльності. 

 Крім того, в ньому даються пояснення, що розкривають характер особливих умов підтвердження або непідтвердження звітності; оцінку достовірності даних в екологічному паспорті підприємства; оцінку достовірності даних в екологічній декларації для інформації населення в засобах масової інформації. 

 Екологічне аудиторський висновок підписується атестованим аудитором, затверджується керівником або уповноваженим ним іншою посадовою особою аудиторської організації. 

 Закон РК «Про охорону навколишнього середовища» визначає моніторинг навколишнього середовища як стеження за станом навколишнього природного середовища людини і попередження про створюються критичних ситуаціях, шкідливих або небезпечних для здоров'я людей та інших живих організмів. У РК створюється і діє Єдина державна система моніторингу навколишнього середовища і природних ресурсів. Правовою базою проведення екологічного моніторингу є: -

 Правила організації та проведення Єдиної державної системи моніторингу навколишнього середовища і природних ресурсів, затверджені постановою Уряду РК від 27 червня 2001 року № 885; -

 Правила ведення моніторингу програм, проектів та заходів, пов'язаних з охороною та впливом на навколишнє середовище, затверджені наказом Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища РК від 24 серпня 1999 року № 221 - П. 

 Метою моніторингу навколишнього середовища та природних ресурсів є забезпечення прийняття управлінських і господарських рішень в області охорони навколишнього середовища і природних ресурсів. 

 Залежно від суб'єктів проведення екологічний моніторинг підрозділяється на державний, громадський і виробничий. 

 Державний моніторинг навколишнього середовища і природних ресурсів здійснюється державними органами і включає: 

 а) проведені за певною програмою спостереження за станом навколишнього середовища і природних ресурсів, а також джерелами антропогенного впливу на них; 

 б) оцінку стану зазначених об'єктів спостережень; 

 в) прогноз їхніх змін. 

 Структура Єдиної державної системи моніторингу навколишнього середовища і природних ресурсів (ЕСГМ ОС і ПР) визначається об'єктами моніторингу та її територіальної сферою. Залежно від об'єктів моніторингу виділяються наступні його системи: -

 моніторинг атмосферного повітря; -

 моніторинг поверхневих водних ресурсів; -

 моніторинг земельних ресурсів; -

 моніторинг тваринного і рослинного світу; -

 моніторинг надр. 

 У межах систем виділяються наступні підсистеми: 

 а) моніторинг якості навколишнього середовища (моніторинг якості атмосферного повітря, моніторинг якості поверхневих водних ресурсів; 

 моніторинг якості земель; моніторинг стану надр). 

 б) моніторинг впливу (моніторинг джерел забруднення атмосферного повітря - викиди забруднюючих речовин у повітряний басейн; моніторинг джерел забруднення водних ресурсів - скидання стічних вод у поверхневі водойми; моніторинг джерел забруднення грунту - виробничими та господарсько-побутовими відходами; моніторинг радіоактивного забруднення - радіоактивні викиди і скиди) 

 в) моніторинг наслідків (санітарно-гігієнічний моніторинг - вплив факторів середовища проживання на здоров'я населення) 

 г) спеціальні види моніторингу (фоновий моніторинг, моніторинг особливо охраняєми природних територій; озоновий моніторинг). 

 Залежно від територіальної сфери виділяють республіканський, регіональний і локальний рівні ЄДСМ ОС і ПР. 

 Республіканський рівень охоплює всю територію республіки з виділенням в її складі великих регіонів і окремих об'єктів, що мають загальнодержавне значення. Функціонування ЄДСМ ОС і ПР на республіканському рівні вирішує задачі інформаційного забезпечення управління в галузі охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки. 

 Регіональний рівень організовується виходячи із специфіки фізико-географічних особливостей з урахуванням адміністративних, економічних, інших границь, екологічно небезпечних зон, а також комплексу природних і техногенних факторів, що роблять вплив на стан навколишнього середовища та використання природних ресурсів. 

 Локальний рівень організовується з метою детального вивчення компонентів навколишнього середовища і природних ресурсів на важливих в соціально-економічному відношенні ділянках. 

 Моніторингу підлягають програми, проекти та заходи, що розробляються і реалізуються в РК міністерствами, відомствами, місцевими виконавчими органами, установами, організаціями, підприємствами, незалежно від форм власності та джерел фінансування. Державну службу моніторингу навколишнього середовища та природних ресурсів в РК Казгидромет. Він здійснює спостереження за станом атмосферного повітря, поверхневих вод, суші, морського середовища, грунтів, навколоземного космічного простору. Казгидромет збирає, узагальнює, оцінює інформацію і забезпечує нею державні органи, міністерства, населення, складає прогнози зміни навколишнього середовища і ймовірні наслідки таких змін. Інформацію зацікавленим органам передає у двох формах - поточної та оперативною. 

 Інформація, релевантна "Тема № 4 Організаційно-правові форми екологічного контролю та екологічної експертизи"

1. Єрофєєв Б. В.. Екологічне право Росії, 2006
   
   
2. Контрольні питання
     правового регулювання, що застосовуються галуззю екологічного права Росії? 3. Які основні джерела екологічного права Російської Федерації? 4. Які розрізняють підгалузі екологічного права Російської Федерації? 5. У чому полягає поняття та зміст екологічного правовідносини? У чому основні особливості об'єктів екологічних правовідносин в Російській
   
3. 14.2. Екологічна експертиза та ОВНС
     організаційної структури. Тим не менш, це правило порушується і досить часто. В результаті експертизи проект може бути відхилений чи направлений на доопрацювання. Поряд з державною експертизою можлива громадська екологічна експертиза. Для діючих виробництв зараз вводиться процедура екологічного аудиту (відповідно до вимог ГОСТів, ідентичних
   
4. А.А.Горелов. СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ - М. - 275 с., 1998
   
   
5. Тема 26. Методика розслідування екологічних злочинів.
     форми взаємодії слідчого з фахівцями при розслідуванні екологічних злочинів. Назвіть особливості виробництва первинних слідчих дій, якщо об'єктом злочину є водойми? Повітря? Флора і фауна? Які судові експертизи призначаються при розслідуванні екологічних злочинів. Дайте коротку характеристику кожної з них. Рекомендована література: Винокуров
   
6. Глобальна криза надійності екологічних систем
     екологічна криза забруднення (редуцентов) і браку мінеральних ресурсів Другий антропогенний екологічна криза (продуцентів) Криза примітивного землеробства Перший антропогенний екологічна криза (консументів, перепромисла) Криза збідніння ресурсів промислу і збирання Доантропогенний екологічна криза аридизации 3 млн років тому Виникнення предків людини
   
7. 14.6. Державна екологічна експертиза та контроль
     тема заходів з контролю та нагляду за станом навколишнього природного середовища отримала назву екологічного контролю. Основні завдання екологічного контролю, відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про охорону навколишнього середовища" (1992), полягають у забезпеченні дотримання юридичними особами та громадянами вимог законодавства країни в галузі охорони навколишнього середовища. Екологічний контроль
   
8. Моделювання, екологічна експертиза та моніторинг навколишнього середовища
     тематичного, логічного). Кінцевий результат антропогенного впливу проявляється, як правило, тільки через 10-30 років і більше. Це є однією з причин великих помилок в управлінні природокористуванням. Використання моделювання дозволяє теоретично передбачити наслідки того чи іншого господарського проекту. Однак через обмеженість наших знань про природу і неможливості
   
9. XVTII. Судово-екологічна експертиза
     правової реформи », Москва, 1990 Савенко В. Г. та ін Поширені наркотичні засоби, Москва, 1992 Сербулов А. М. Рекомендації про призначення пожежно-те-хніческой експертизи, Київ, 1980 Судово-медична експертиза (Довідник для юристів), Москва, 1980 Судові експертизи (можливості, підготовка матеріалів, призначення, оцінки), Київ,
   
10. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ (Для студентів заочного відділення)
      тема фінансування природоохоронної діяльності в Республіці Білорусь. 27. Моніторинг навколишнього середовища Республіки Білорусь. 28. Управління природокористуванням в Республіці Білорусь. 29. Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності в Республіці Білорусь. 30. Основні положення екологічної експертизи в Республіці
    
11. § 2. Суб'єкти та об'єкти екологічного права
      правове регулювання в сфері охорони навколишнього середовища, облік та соціально-економічну оцінку природних ресурсів, видає ліцензії на комплексне природокористування та виконує інші владні повноваження. Об'єктами екологічних правовідносин є природні екологічні системи, озоновий шар атмосфери, земля та її надра, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси та інша
    
12. 13.3. Особливості управління природокористуванням на перехідному до ринку етапі
      тема податкових пільг, пільгове кредитування і субсидування та ін За допомогою економічних методів в екологічній сфері реалізуються заходи заохочувального, заборонного і компенсаційного порядку. Детальніше питання економічного стимулювання будуть розглянуті в окремій темі. Слід, однак, зауважити, що успішне застосування вартісних механізмів можливо лише при чітко
    
13. Організація управління природокористуванням
      екологічних знань серед населення; - державна екологічна експертиза всіх великих будівництв і проектів; - організація екологічного моніторингу. Крім державних існують і міжнародні органи управління природокористуванням і охороною природи. Це Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), Програма (комітет) ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітній
    
14. ВИСНОВОК
      правові) важелі, але й морально-етичні норми, які спонукають населення до екологічно доцільному поведінки, то є і відповідальному відношенню до навколишнього середовища. В основі економічних важелів раціонального природокористування лежать платність природокористування та екологічно орієнтовані інвестиції держави в промисловість і сільське господарство. При платному
    
15. М.М.БРІНЧУК. Екологічне право: Підручник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: МАУП. - 670 с., 2003
    
    
16. § 94.ЕКОЛОГІЧЕСКОЕ ПРАВО
      тема потребує значного доопрацювання. Контрольні питання 1. Чим відрізняються адміністративне і кримінальне екологічне право? 2. Які компоненти навколишнього середовища охороняються кримінальним екологічним правом в
    
17. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ підготовки
      тема і біогеоценоз. 5. Функції і завдання економіки природокористування, теоретичні основи та методи дослідження. 6. Діалектика взаємовідносин людини і природи в процесі розвитку продуктивних сил. 7. Природні умови і ресурси як фактор економічного розвитку. 8. Класифікація природних ресурсів (природна, господарська, екологічна,
    
18. Вплив природи на людину
      екологічна катастрофа Незбалансовані взаємовідносини суспільства і природи, тобто нераціональне природокористування часто призводять до екологічної кризи і навіть екологічної катастрофи. Екологічна криза (надзвичайна екологічна ситуація) - екологічне неблагополуччя, що характеризується стійкими негативними змінами навколишнього середовища і що представляє загрозу для здоров'я
    
19. Необхідність міжнародного співробітництва в галузі глобального природокористування
      екологічної рівноваги набуло глобальних масштабів. У зв'язку з цим виникла нагальна необхідність співпраці всіх країн з метою запобігання глобальної екологічної катастрофи.