(ст.1176 ЦК, ЗУ "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"). Суб'єктом заподіювачем шкоди за цим видом делікту є правоохоронні та судові органи, до яких чинний ЦК відносить: - органи дізнання, тобто органи, які наділені правом проводити слідчі дії, що є початковою формою досудового розслідування в кримінальних справах (міліція, податкова міліція, органи безпеки, командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ, митні органи, начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв, органи держ. пожежного нагляду, органи охорони держ. кордону, капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні, у випадках, що передбачено ст.101 КПК Укр.); - органи попереднього (досудового) слідства, тобто органи, наділені правом проводити досудове слідство у кримінальних справах (слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки) у випадках, що передбачено ст.102 КПК; - органи прокуратури, тобто органи, які визначені такими відповідно до ЗУ "Про прокуратуру" (Ген. прокуратура Укр., прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури); - органи суду, тобто органи, на які покладено здійснення функцій правосуддя (КСУ та суди загальної юрисдикції (місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд Укр.
; Касаційний суд Укр.; вищі спеціалізовані суди; ВСУ). Від імені вказаних органів безпосередньо діють їх посадові та службові особи. Проте особу заподіювача шкоди відмежовано від особи, яка несе відповідальність за завдання шкоди, оскільки посадові та службові особи правоохоронних та судових органів, діяннями яких безпосередньо завдано шкоди, вчиняють їх не лише від імені зазначених органів, а й від імені держави. І саме тому відповідальність за завдану ними шкоду несе держава Україна в особі відповідних фінансових органів за рахунок майна, в тому числі грошових коштів, які належать їй на праві власності.. Визначено вичерпний перелік протиправних діянь, що є умовою настання відповідальності: - незаконне засудження; - незаконне притягнення до кримінальної відповідальності; - незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою; - незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд; - незаконне затримання; - незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Якщо ж шкоди завдано фізичним чи юридичним особам внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, вона відшкодовується на загальних підставах. Наявність протиправності як характерної ознаки вказаних вище діянь, має бути підтверджено певною реабілітацією особи, шляхом постановления судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також винесення відповідного акту про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Якщо ці діяння не підтверджено обставинами, що реабілітують особу, (наприклад, кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акту помилування), то право на відшкодування завданої шкоди не виникає (ч.3 ст.1176). Не має права на відшкодування завданої шкоди також і фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла завданню їй шкоди (ч.4 ст.1176), окрім випадків, якщо фізична особа вчинила самообмову внаслідок застосованих до неї фізичного чи психічного насилля, погроз, обману чи інших незаконних засобів, які доведено в належному порядку. Істотною специфікою цього делікту є те, що шкода, яку завдано фізичним та юридичним особам за цим деліктом, відшкодовується незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів. У разі, якщо держава відшкодувала шкоду, завдану посадовою чи службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, то вона наділяється правом зворотної вимоги до цієї посадової чи службової особи тільки у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили (ч.3 ст.1191).
|
- 86. Система деліктів.
відповідальність; відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг); відшкодування моральної
- 5. Принципи діяльності нотаріату в Україні
відповідальність у порядку, встановленому законодавством України. Закон України "Про нотаріат" (статті 21, 27) передбачає, що шкода, заподіяна незаконними чи недбалими діями державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, встановленому законодавством України, а шкода, заподіяна приватним нотаріусом, покривається у повному розмірі. Виходячи з положень цих статей, а також ст. 6 ЦК України, це може
- Потерпілий має право (статті 49, 267 КПК):
відповідальність потерпілого: - кримінально-процесуальна: за неявку без поважних причин до органу розслідування йсуду потерпілого може бути піддано приводу (ч. З ст. 72 КПК); за злісне ухилення від явки до органів розслідування - штраф(ч. 4 ст. 72 КПК); злісне ухилення потерпілого від явки до суду або непідкорення розпорядженню головуючого чи порушення ним порядкупід час судового засідання
- 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
відповідальність держави перед громадянами, і процедура відшкодування завданої шкоди, і правовий стан після її відшкодування. Галузеву належність інституту реабілітації остаточно не визначено. В юридичній літературі, переважно в навчальній, відомостей про цей інститут або взагалі немає, або вони настільки незначні за обсягом, що просто не дають навіть загального уявлення про його сутність.
- 2. ПІДСТАВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ
шкоду, завдану безпідставним засудженням"; 1 Див.: Підбито підсумки діяльності прокуратури України у першому півріччі 2004 року // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - № 7. - С. 3. ' Конституція України закріплює такі важливі положення щодо відносин держави і громадянина, що її цілком слушно можна називати політико-правовим документом. ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні
- 88. Умови і порядок відшкодування моральної шкоди. (см. 87)
відповідальність, можуть не збігатися, напр., за шкоду, завдану держ. органами чи їх посадовими особами, відповідальність несе держава Україна. Своєю чергою, особою, що має право вимагати відшкодування завданої їй моральної шкоди, як правило, є особа, якій таку шкоду завдано. Не підлягає відшкодуванню моральна шкода, яка завдана особі, що померла. Відшкодовується лише моральна шкода, яку було
- Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
відповідальність згідно з нормами адміністративного права. Слід мати на увазі, що адміністративна дієздатність буває повна, часткова, обмежена. Особа також може бути визнана у судовому порядку недієздатною. Адміністративно-правовий статус громадян України визначається Конституцією України, законами України: "Про державну службу", "Про громадянство України", "Про звернення громадян", "Про
- Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами
відповідальність за порушення громадського порядку та громадської безпеки. Вивчення даної теми слід розпочати з уяснення того, що на органи внутрішніх справ покладаються такі основні завдання, як: гарантування особистої безпеки громадян; захист їх прав і свобод; забезпечення охорони громадської безпеки та громадського порядку; попередження, припинення злочинів та інших правопорушень;
- 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
відповідальність в Україні: Навч. посібн. / За ред. А.Т.Комзюка. - X., 1998. 9. Адміністративне право України: Підручник / За ред. проф. Би- тяка Ю.П. - Харків, 2000. 10. Алексеев С.С. Теория права. - М., 1995. 11. Аморджуев О. Проблема антимонопольного законодательства // Хозяйство и право. - 1990. - № 11. 12. Аникин Е.Б. К разработке антимонопольного законодательства // Сов. государство и
- 70. Види міжнародних правопорушень.
відповідальність даного суб'єкта не наступає. Карність є правовим наслідком, закономірним результатом правопорушення. Признаючи певні діяння правопорушеннями, суб'єкти міжнародного права встановлюють можливість притягнення правопорушника до міжнародно-правової відповідальності. У міжнародному правопорушенні, подібно внутрішньодержавному, виділяється склад міжнародного правопорушення, що являє
|