Шкода, якої завдано внаслідок злочину, так званий кримінально-правовий або злочинний делікт, має істотну специфіку в умовах настання цивільно-правової відповідальності. Протиправне діяння цього деліктного зобов'язання має бути не просто діянням, що порушує норми права чи суперечить їм, а саме злочином, тобто передбаченим КК України суспільно небезпечним винним діянням (дією або бездіяльністю), яке вчинено суб'єктом злочину. Для того, щоб встановити, чи є конкретне протиправне діяння злочином, має бути обвинувальний вирок суду, який вступив у силу. Злочинним діянням може бути заподіяно шкоди як майну фізичної чи юридичної особи, так і здоров'ю та життю фізичної особи. Специфічність кримінально-правового делікту полягає також і в процесуальному порядку відшкодування шкоди, що завдано злочином. Зокрема, цю шкоду може бути відшкодовано як шляхом подання цивільного позову в кримінальному процесі, так і шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди після того, як обвинувальний вирок по кримінальній справі вступив у законну силу.
Окрім того, держава, виконуючи свої публічні функції, покладає на себе обов'язок відшкодувати майнову шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину, згідно з п.1 ст.1177 ЦК, у разі, якщо: - не встановлено особу, яка вчинила злочин; - якщо особа, яка вчинила злочин є неплатоспроможною. Аналогічне правило встановлено законодавцем і у разі, якщо шкоди, завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок злочину (п.1 ст.1207 ЦК). Однак в цьому випадку правом вимоги наділений не лише потерпілий, й інші особи, яких визначено чинним законодавства, внаслідок смерті потерпілого (ст.1200 ЦК). Особливості має також і порядок права зворотної вимоги до особи, яка завдала шкоди внаслідок злочину. Зокрема, держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду в порядку ст.1176 ЦК, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в діях зазначених осіб складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо них, який набрав законної сили (п.
3 ст.1191 ЦК). Окрім того, враховуючи специфічність шкоди, яку завдано життю та здоров'ю фізичної особи, держава, АРК, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину. В той же час особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати також і закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Ще однією специфічною рисою кримінально-правового делікту, порівняно з іншими видами деліктних зобов'язань, є неможливість зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища (п.4 ст.1193 ЦК).
|
- 35. Процесуальний порядок закриття та відновлення кримінальної справи.
відповідальність (ст. 73 КПК). Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння, вчинене особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору.
- § 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних із виникненням пожеж
відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК), незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК), порушення встановлених
- Потерпілий має право (статті 49, 267 КПК):
відповідальність потерпілого: - кримінально-процесуальна: за неявку без поважних причин до органу розслідування йсуду потерпілого може бути піддано приводу (ч. З ст. 72 КПК); за злісне ухилення від явки до органів розслідування - штраф(ч. 4 ст. 72 КПК); злісне ухилення потерпілого від явки до суду або непідкорення розпорядженню головуючого чи порушення ним порядкупід час судового засідання
- Шпигунство
відповідальність настає за сукупністю злочинів, наприклад, за статтями 111 і 113. Державна зрада в цій формі вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується виною в формі прямого умислу, за якого особа
- 91. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
відповідальність за завдання шкоди, оскільки посадові та службові особи правоохоронних та судових органів, діяннями яких безпосередньо завдано шкоди, вчиняють їх не лише від імені зазначених органів, а й від імені держави. І саме тому відповідальність за завдану ними шкоду несе держава Україна в особі відповідних фінансових органів за рахунок майна, в тому числі грошових коштів, які належать їй
- 70. Види міжнародних правопорушень.
відповідальність даного суб'єкта не наступає. Карність є правовим наслідком, закономірним результатом правопорушення. Признаючи певні діяння правопорушеннями, суб'єкти міжнародного права встановлюють можливість притягнення правопорушника до міжнародно-правової відповідальності. У міжнародному правопорушенні, подібно внутрішньодержавному, виділяється склад міжнародного правопорушення, що являє
- § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
завдань здійснення кримінальної політики держави, однією з найважливіших її функцій - забезпечення економічної безпеки, захисту права власності (статті 17, 41 Конституції України). У криміналістиці радянського періоду вивченню проблем розслідування злочинів проти власності, особливо розкрадань, приділялася велика увага, внаслідок чого були розроблені окремі методики розслідування розкрадань, що
- § 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
відповідальність за правильне обчислення, своєчасність сплати податків і дотримання законодавства про оподаткування, за порушення якого, залежно від ступеня суспільної небезпеки і розміру спричинених матеріальних збитків, передбачається адміністративна відповідальність (ст. 1641 КпАП «Ухилення від подання декларації про доходи», ст. 1651 КпАП «Ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду
- § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
відповідальністю, документообігом тощо; 2) коло і зміст службових прав та обов'язків особи, яка займає цю посаду; 3) характер, умови та особливості роботи підприємства, установи або організації, де вчинено злочин; 4) характер дій або бездіяльності службової особи; 5) час і місце вчинення злочину; 6) злочинний спосіб і механізм вчинення і приховання злочину; 7) фактичні дії, виконувані цією
- § 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
шкоду як попередження або залякування (підпал, вибух); очевидці захоплення заручників або викрадення громадян, передачі цінностей, а також громадяни, які мешкають неподалік від місця утримання заручників (наприклад, робітники заміських кемпінгів або пансіонатів, сусіди по гаражному кооперативу та ін.). При розслідуванні вимагання можуть призначатися такі судові експертизи: судово-медична - в
|