Головна
ГоловнаCоціологіяПершоджерела з соціології → 
« Попередня Наступна »
Спенсер Герберт. Синтетична філософія: Пер. з англ. - К.: Ніка-Центр. - 512 c. - (Серій "ПІЗНАННЯ"; Вип.2). , 1997 - перейти до змісту підручника

XII. Право власності

§ 299. Так як всякі речові предмети, здатні бути присвоєними, добуваються тим чи іншим способом із землі, то право власності спочатку є наслідок права користування землею. У первісному суспільстві зв'язок якої власності з користуванням землею була ясна; але й тепер цей зв'язок легко зрозуміти, згадавши, що будь-яка цінність є продукт праці, що праця потребує їжі, а їжа видобувається з землі. Звідси ясно, що повне етичне виправдання права власності пов'язане з тими ж труднощами, що й етичне виправдання права користування землею. Так як всі природні предмети повинні вважатися загальним надбанням, то виникає питання про те, яким чином могло утворитися приватне право на який-небудь предмет. Іншими словами, питання в тому, чи може праця, витрачена-якою особою на пересування або обробку якогось предмета, зробити право цієї особи на цей предмет ббльшім, ніж права всіх інших осіб. Коли дикун збирає дикі плоди або ловить дичину, то серед його одноплемінників може існувати мовчазне, якщо не відкрите, переконання, що для санкціонування права цього індивіда володіти здобутими цінностями необхідна згода всіх співчленів.
Це переконання знайшло собі практичне вираження серед деяких племен, у яких прийнято, що частина убитої дичини належить всьому племені. Не можна стверджувати, щоб дійсно завжди існувало подібну угоду між індивідом і суспільством, признававшим право індивіда на володіння тим, що залишається після сплати ним ренти. Цього не було вже тому, що війна і насильство грали головну роль при утворенні приватної власності. Але сама ця узурпація при-вела до визнання верховного права власності держави, причому кожен власник може розглядатися тільки як орендар держави; звідси можна вивести теоретично справедливість права власності. Таким чином, ми бачимо, що право власності може бути виведено з первинного закону рівної свободи і що воно втрачає здатність бути виведеним з цього закону тільки тоді, коли не звертають уваги на інші висновки з того ж закону.

§ 300. Що спочатку право власності розглядалося як результат праці, виконаного без порушення прав інших, видно з того, що особистого володіння підлягали тільки такі предмети, в яких цінність матеріалу була незначна порівняно з цінністю праці, витраченої на їх добування.

§ 301. Таким чином, право власності є висновок з того принципу, в силу якого кожен індивід повинен відповідати за свою власну діяльність. Отже, скасування його привела б до знищення того фактора, який підтримує здатність кожної істоти до деятельностям, необхідним для збереження життя.

§ 302. Відносна етика вказує на ті обмеження права власності, які випливають з необхідності захисту суспільства та особи

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "XII. Право власності"
  1. 72. Форми власності.
    Правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими
  2. 2. Види права спільної власності
    право спільної часткової власності та право спільної сумісної власності. Відносини спільної сумісної власності можуть мати місце лише у випадках, передбачених законом. Частка учасника спільної власності у спільному майні заздалегідь не визначена. Вона встановлюється при розділі між учасниками спільної власності, а також при виділ частки одного з них. ЦК передбачає два види
  3. Від видавництва
    право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8. Публічно-правові утворення як учасники цивільних
  4. 8. Поняття, сутність і система цивільного права.
    Право - це сис-ма правових норм, що регулюють майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, засновані на автономії і майнової самостійності їх учасників методом юридичної рівності сторін з метою наділення ч / осіб можливостями самоорганізації їх деят -ти щодо задоволення своїх потреб та інтересів. Регулює: товарно-грошові відносини; відносини
  5. Власність
    право власника на використання власності в особистих цілях без отримання з її допомогою нетрудового
  6. 1. Поняття і підстави виникнення спільної власності
    правомочності володіння, користування і розпорядження даним майном вони здійснюють спільно, спільно. Таким чином, загальна власність не є якоюсь новою, особливим різновидом (формою) власності, вона грунтується на існуючих формах власності. Це не особливе економічне відношення власності, а лише різновид якого самостійного відносини власності,
  7. 6. Юридична передумова
    право власності, абсолютними. 1 Див: Раевич С. І. Виключні права Право на товарні знаки, промислові зразки, винаходи, авторське право. Л., 1926. С. 6. Носію права і там і тут не протистоїть конкретне зобов'язана особа. Як і володар речового права власності, власник виключних прав може вчиняти щодо об'єкта своїх прав все не заборонені законом
  8. речових прав
    право як підгалузь цивільного права. Речове право і присвоєння (власність). Власність як економічні відносини. Присвоєння і відчуження, господарське панування над річчю, "благо" і "тягар" як властивості економічних відносин власності. Відносини власності в товарному господарстві. Економічні форми привласнення матеріальних благ (форми власності). Приватна форма
  9. § 2. Форми і види права власності
    право власності є-294 Набуття права власності 295 ється окремим, коли належить одній особі, і загальним, коли належить кільком особам. Але не у всіх випадках, коли є відношення двох і більше осіб до речі, утворюється загальне право власності. Так, право власності юридичної особи, сукупності осіб представляється окремим, а не загальним, так як хоча
  10. § 1. Власність і право власності
    право
  11. 6. Поділ майна, що в частковій власності, і виділ з нього частки
    право на виплату йому вартості його частки іншими учасниками часткової власності (п. 3 ст. 252 ЦК). Нерозмірність майна, що виділяється в натурі учасникові часткової власності, його частці у праві власності усувається виплатою відповідної грошової суми або іншої компенсацією. Виплата учаснику часткової власності іншими сособ-ственник компенсації замість виділу його частки в
  12. 87. Право державної власності: зміст, підстави виникнення.
    Право держави, що виступає як суб'єкт приватноправових відносин, володіти, користуватися і розпоряджатися майном через свої органи або спеціально уповноважених ним, як власником, осіб. Суб'єктом права державної власності є держава Україна, яке виступає представником спільних інтересів народу. В окремих випадках суб'єктом права державної власності може
  13. 21. Власна цінність права. Правові цінності.
    Право виступає як міра:-волі;-справедливості. У цій якості право може надавати людині, комерційне та некомерційне. Організаціям простір для свободи, активної діяльності й у той же час виключати сваволю і свавілля, тобто служити гарантом вільної гідною і безпечного життя. Соціальна свобода, не пов'язана правом, поза права, може перерости в свавілля. Право виступає
  14. 88. Право комунальної власності: зміст, підстави виникнення.
    Право комунальної власності належить самостійним суб'єктам - територіальним громадам (а не адміністративно-територіальним одиницям, як сказано в Законі "Про власність"). Згідно ст. 140 Конституції України та ст. 1 Закону "Про місцеве самоврядування" територіальна громада - це жителі села чи добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селища, міста, що є
© 2014-2022  ibib.ltd.ua