- це наперед визначений, запланований для виконання обсяг процесуальної діяльності, яку необхідно здійснити для досягнення мети кримінального процесу. Кожна стадія забезпечує виконання своїх завдань, що в кінцевому підсумку сприяє виконанню завдань кримінального процесу, регламентованих ст. 2 КПК.
Другою ознакою будь-якої стадії, що є підставою для виокремлення частини кримінально-процесуальної діяльності як окремої стадії, є певне коло учасників. У кожній із стадій кримінального процесу беруть участь суб'єкти, коло яких є особливим, хоча деякі з них є учасниками кількох стадій, маючи один процесуальний статус. Наприклад, потерпілий як учасник кримінального процесу з'являється в стадії досудового слідства після визнання його таким постановою органу дізнання або слідчого. В цьому статусі від перебуває протягом провадження, здійснюваного у всіх наступних стадіях процесу (попереднього розгляду справи суддею, судового розгляду, апеляційного провадження тощо). Така сама ситуація і з процесуальним статусом цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників. Тільки в наступних за досудовим слідством стадіях процесу ці учасники набувають додаткових прав. Приміром, потерпілий у стадії судового розгляду набуває прав підтримувати обвинувачення в разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення, брати участь у судових дебатах тощо (ст. 267 КПК). Отже, індивідуалізує кожну стадію тільки коло (сукупність) учасників процесу, а не окремі з них.
Оскільки в учасників різні цілі, то можна вести мову про "негативну кооперацію" їх діяльності.
У цивільному процесуальному праві ставиться питання про спосіб захисту судом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Зміст цього способу не розкрито. У ст. 4 нового Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) зазначено тільки про те, що спосіб захисту визначається законами України. Однак, як відомо, про способи захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів правовідносин прямо в законах не йдеться.
|
- 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. Поняття, предмет, метод і система адміністративного права 1. Історичний аспект становлення і розвитку адміністративного права. 12. Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права. 3. Поняття і сутність предмету адміністративного права. 4. Метод адміністративного права. 5. Співвідношення адміністративного права і адміністративного
- 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
1. Адміністративне право в системі права України. 2. Поняття, риси і завдання адміністративного права. 3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умо вах правової реформи. 4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права. 5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститу ти адміністративного права. 6. Джерела
- Завдання стадії полягають у
: 1) швидкому й повному розкритті злочину та притягненні осіб, винних у його вчиненні, до участі в справі як обвинувачених і охороні від необґрунтованого притягнення осіб, не причетних до вчинення злочину; 2) вжитті заходів до відшкодування шкоди, завданої злочином; 3) виявленні причин вчинення злочину та умов, які цьому сприяли, і вжитті заходів до їх усунення (ст.2, 23, 23-1, 29 КПК). При цьому
- 60. Нагляд прокурора за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.
Єдиний порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, встановлено Інструкцією «Про порядок риймання, реєстрації та розгляду у всіх органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», атвердженою наказом МВС України від 14.04.2004 р. № 400. До
- 65. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду. Попереднє судове засідання.
Підготовка цивільної справи до судового розгляду розпочинається після відкриття провадження у справі. Від цього моменту суддя невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачеві - також копії доданих до позовної заяви документів. Поінформованість про суть заявлених позовних вимог та їх обгрунтування дозволяє
- процесуальні засоби
кримінально-процесуальної діяльності, що також є специфічними для кожної стадії. Найчастіше стадії розмежовують на підставі аналізу засобів діяльності, що спрямовані на одержання нового знання, - пізнавальних засобів. Наприклад, для стадії порушення кримінальної справи є характерними такі пізнавальні засоби, як відібрання пояснень від окремих громадян і посадових осіб та витребування необхідних
- 2.1. Завдання стадії
Завдання стадії порушення кримінальної справи випливають іззагальних завдань кримінального процесу. У цій стадії виконують такі завдання: прийняття заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини; реєстрація прийнятих джерел інформації про злочини; перевірка цих джерел; фіксація слідів злочину; вжиття заходів до припинення злочину, що триває; вжиття заходів до усунення причин і умов, що
- 2.2. Коло учасників стадії
Учасниками провадження в стадії порушення кримінальної справи є: 1) ініціатори кримінального процесу: - заявник або особа, яка повідомила про злочин, - громадянин;1 - підприємство, установа, організація, посадові особи, представники влади або громадськості; - органи преси, що опублікували матеріали про злочин; - особа, яка з'явилася із повинною; - посадові особи органів дізнання, досудового
- 2.1. Завдання стадії
Для досягнення мети кримінального процесу, якою є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, що беруть у ньому участь, у досудовому слідстві має бути виконано завдання щодо: швидкого й повного розкриття злочинів; викриття винних; забезпечення правильного застосування закону з тим, щобкожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності; забезпечення відшкодування
- 2.1. Завдання стадії
Завдання стадії порушення державного обвинувачення є похідними від виконуваних прокурором у цій стадії функцій, яких є дві: контрольна, пов'язана із контролем за тим, чи досудове слідствопроведено з дотриманням всіх вимог кримінально-процесуальногозакону; організаційна, що полягає у підготовці прокурора до здійсненняним функції підтримання державного обвинувачення у суді та переведенні порушеного
|