| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави |
||
|
Апарат держави - частина механізму держави. Апарат держави - юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави. Можливе двояке розуміння апарату держави: у вузькому і широкому розумінні. Апарат держави (у вузькому розумінні) - власне управлінський апарат або апарат виконавчої влади, який складається з чиновників і очолюється вищими виконавчими органами. Апарат держави (у широкому розумінні) -- поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, мі- 90 сцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дипломатичні представництва за кордоном та ін. Ознаки апарату держави: 1) система державних органів, що становить собою налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави; 2) система юридичне оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади; 3) система державних органів, у рамках якої діяльність державних службовців суворо відмежована від «власності», яка належить їм як суб'єктам; 4) система органів, кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій; 5) система органів, диференційованих відповідно до принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову; 6) система органів, яка здійснює свою діяльність з управління суспільством і виконання функцій держави у формах безпосередньо управлінських і правових. Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апарату не мають юридичного характеру. їх функції: - організаційно-регламентуюча - розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів та ін.; - організаційно-господарська - бухгалтерський облік, статистика, постачання та ін.; - організаційно-ідеологічна - роз'яснення нормативних актів, формування громадської думки та ін. Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча. Правотворча діяльність - форма діяльності компетентних органів держави зі встановлення, зміни або скасування правових норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів нормативних юридичних актів, їх прийняття та видання. 91 Правоохоронна діяльність - форма діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників (див. докладніше § «Правові форми діяльності держави»). Державні органи є структурними ланками державного апарату. Орган держави - частина державного апарату - група осіб або одна особа, що має юридичне визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції. Структура органу держави: Апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції держави Допоміжний апарат - має державно- владні повноваження - не має державно-владних повноважень Ознаки органу держави: 1) формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі; 2) має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави; 3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії: а) видає нормативні та індивідуальні акти; б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби - державного примусу; 92 4) функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо-передбачено законом». Принцип «дозволене усе, що не заборонено законом» не належить до діяльності державних органів. Цей принцип діє у сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб; 5) складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок використання ними владних Повноважень встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних розкладах та ін. 6) має необхідну матеріальну базу - казенне майно, що знаходиться в його оперативному управлінні; свій рахунок у банку; джерело фінансування - державний бюджет; Інститут держави - відносно відокремлена частина державної структури, що користується певною автономією. Відповідно до структурно-функціонального принципу інститути держави можна поділити на: - організаційні (інститут президента, інститут парламенту); - функціональні (інститут референдуму, інститут адміністративного контролю, інститут державної влади). Види інститутів держави за ступенем складності: - прості (елементні) - не можуть бути розділені на дрібніші інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміністративного контролю, інститут референдуму, інститут відповідальності уряду); - комплексні - складаються з декількох підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами для спадного роздрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всередині, незалежність і рівноправність зовні; інститут представника держави на місцях: губернатор, префект та ін.). Види інститутів держави за пріоритетністю положення: - основні (наприклад, інститут державної влади); - примикачі - належать до перших (наприклад, інститут державного суверенітету, інститут представника держави на місцях). 93 Види інститутів держави за принципом «поділу влади»: - інститути законодавчої влади (парламент, референдум та ін.); - інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, виконавчі органи влади на місцях та ін.); - інститути судової влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий контроль та ін.). Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфічні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс - порядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци - особлива форма місцевого самоврядування) та ін. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави" |
||
|
||