Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Невідомий. Господарське право України. 2006, 2006 - перейти до змісту підручника

§ 6. Аудит


Аудит, за Господарським кодексом України, - це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, їх повноти і відповідності законодавству та встановлюваним нормам.
Перші документи стосовно аудиторів (навіть з аналогічною назвою та з вказівкою імен) були знайдені в Європі. Серед найбільш популярних джерел англомовних країн, які містять згадки про облікові документи та аудиторах, вчені вважають архів Казначейства Англії та Шотландії, який датується 1130 роком. Згідно з найденими там документами Лондонське Сіті підлягало аудиту ще в 1200 році.
Сам термін "аудит" походить від латинського слова "auditus" -"слухання".
Перші бухгалтери-аудитори з'явились у Великій Британії, близько середини ХІХ століття. Закон про британські компанії, який було прийнято в 1862 році, зобов'язував в обов'язковому порядку здійснювати перевірку рахунків компаній спеціалістами з бухгалтерського обліку та фінансового контролю не менше ніж один раз на рік. Аудиторська справа виникала і в інших країнах, де проходив бурхливий процес концентрації виробництва і капіталу та створювалися акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства на вірі та інші об'єднання. Так, наприклад, у Франції в 1867 році був прийнятий закон про обов'язкову перевірку і оцінку балансів акціонерних товариств спеціальними ревізорами, які іменувались "комісарами по рахунках". Крім того, аудиторська професія отримала різноманітні назви: в США - суспільний бухгалтер, у Франції - бухгалтер-експерт або комісар по рахунках; у Німеччині - контролер господарства, контролер книг та ін. Поруч з аудиторами, які займались перевіркою звітів та балансів, існувала і така категорія аудиторів, як консультанти з питань оподаткування.
Особливий поштовх у розвитку аудиторської справи дала світова економічна криза 1929-1933 років, коли масове банкрутство акціонерних товариств і підприємств інших форм вимагало жорсткої перевірки та підтвердження їхніх звітів і балансів з боку незалежних урядових аудиторів.
Державні органи різних країн по-різному здійснюють контроль та державне регулювання професійної аудиторської діяльності. Наприклад, у США і Великій Британії діяльність аудиторських організацій носить самоврегульований характер. Вони самі готують аудиторів, присвоюють їм відповідну кваліфікацію і надалі стежать за тим, наскільки сумлінно і кваліфіковано аудиторами виконуються професійні обов'язки. У країнах континентальної Європи аудиторська діяльність організовується урядовими органами.
В усіх країнах існують свого роду аудиторські суди честі, які розглядають провини окремих представників аудиторської професії, та виносять їм покарання, а й у деяких випадках позбавляють аудиторів звань або виносять відповідні рекомендації для урядових органів.
Посада аудитора була введена ще Петром І для армії і флоту на початку XVІІІ століття. На відміну від західних аудиторів XVІІІ-XІХ століть, вони мали набагато більше прав і обов'язків. Протягом півтора століття вони були і ревізорами, і слідчими, і прокурорами.
У розвинених країнах незалежний аудит є провідною формою фінансового контролю. Порівнюючи законодавство різних країн у галузі організації аудиту, можна виявити певну подібність, яка полягає в тому, що скрізь є нормативні акти про обов'язковий аудит річної фінансової звітності певних суб'єктів підприємництва, встановлені кваліфікаційні вимоги до аудиторів на право зайняття аудиторською діяльністю.
Розвиток аудиторської справи сприяв створенню великих транснаціональних аудиторсько-консультативних фірм, які мають свої філії і представництва у багатьох країнах ("Артур Андерсен", "Делойт енд Туш" та ін.).
Аудиторська діяльність у країнах СНД - в Україні, Російській Федерації, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Узбекистані та інших - розвивається у міру формування ринкової економіки, урізноманітнення форм власності капіталу. Аудиторська діяльність у цих країнах регулюється спеціальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним у розвитку аудиту у країнах СНД є те, що створено Координаційний центр з аудиту за участю певних структур ООН, Асоціації бухгалтерів і аудиторів СНД, Асоціації бухгалтерів і аудиторів України та інших країн СНД. Координаційний центр сприяє розробці методичного забезпечення аудиту, створенню підручників для підготовки бухгалтерів-аудиторів у вищих навчальних закладах, уніфікації навчальних планів для підготовки бакалаврів і магістрів за фахом "економіст з бухгалтерського обліку і аудиту".
Для визначення сфери правового регулювання бухгалтерського обліку й аудиту можна вирізнити три види обліку, які застосовуються на підприємствах: фінансовий, виробничий (управлінський) і податковий. Управлінський облік обслуговує внутрішні потреби підприємств, його результати, на відміну від фінансового, не служать задоволенню потреб зовнішніх користувачів.
Систему правового регулювання аудиторської діяльності можна характеризувати як чотирьохрівневу. До першого рівня необхідно віднести Господарський кодекс України, Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року №3125-XII та інші закони, які визначають місце аудиту в господарській діяльності, основні положення, принципи та умови здійснення. Другий рівень становлять акти Президента України, Кабінету Міністрів України та інших виконавчих органів, що деталізують вимоги законів (наприклад, наказ Фонду державного майна України від 3 серпня 1995 року № 998 "Про затвердження Методичних роз'яснень стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються" та ін.). Третій рівень - стандарти з обліку і звітності, а саме Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, які відповідно до рішення Аудиторської палати України від 18 квітня 2003 року № 122/2 з 1 січня 2004 року діють як Національні стандарти, в яких визначаються основні принципи ведення обліку. Стандарти покликані регламентувати організацію і ведення бухгалтерського обліку на окремих його ділянках. Нарешті, до четвертого рівня слід віднести нормативні акти, що забезпечують практичну діяльність і мають допоміжний характер (наприклад, рішення аудиторської палати України від 29 травня 1997 року № 54 "Норматив 4. Планування аудиту" та ін.).
Регламентацію аудиторської діяльності, відповідно до положень статей 14-16 Закону України "Про аудиторську діяльність", покладено на Аудиторську палату України. Вона, згідно з положеннями Закону та Статуту, здійснює сертифікацію і ліцензування суб'єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів.
Аудиторська палата України може створювати свої регіональні відділення в Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополь.
Аудиторською діяльністю мають право займатися фізичні особи - аудитори і юридичні особи - аудиторські фірми незалежно від форми власності, у тому числі іноземні і створені разом з іноземними.
Заняття аудиторською діяльністю відбувається: для аудиторських фірм - на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а для фізичних осіб - при наявності кваліфікаційного сертифікату. Порядок та умови сертифікації встановлені "Положенням про сертифікацію аудиторів", затвердженим рішенням Аудиторської палати України від 19 листопада 2002 року, протокол № 116 .
Аудиторські фірми починають свою роботу після державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності, одержання ліцензії і включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноосібно надають аудиторські послуги, ведення якого організує і здійснює Аудиторська палати України відповідно до ст.14 Закону України "Про аудиторську діяльність".
Аудитори й аудиторські фірми можуть відповідно до закону утворювати аудиторські спілки для координації своєї діяльності або захисту своїх професійних інтересів.
За формою здійснення розрізняють внутрішній та зовнішній аудит. Внутрішній аудит здійснюється спеціальними структурними підрозділами підприємства або його працівниками. Його основне завдання - вирішення окремих функціональних проблем в управлінні, розробка і перевірка інформаційних систем підприємства. Внутрішній аудит є невід'ємною частиною управлінського контролю на підприємстві. Він може бути і незалежним, тобто безпосередньо підпорядковуватися не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам.
Зовнішній аудит проводять незалежні аудитори, і він не має ніяких своїх інтересів, щодо підприємства, яке перевіряється.
Відносини між суб'єктом господарювання і аудитором з приводу проведення аудиторської перевірки і надання інших аудиторських послуг оформляються договором.
Істотними умовами аудита як виду підрядного договору є встановлення достовірності бухгалтерської звітності суб'єкта господарювання та ціна за виконання цієї роботи. Аудитор зобов'язаний вчасно попередити контрагента, якщо виникла необхідність значно підвищити обумовлену договором ціну. У цьому разі суб'єкт господарювання має право відмовитися від договору, відшкодувавши аудиторові вже понесені ним витрати. Якщо аудитор про це не попередив, то він зобов'язаний провести аудиторську перевірку, не вимагаючи додаткової оплати своєї праці.
Результатом аудиторської перевірки є висновок аудитора (аудиторської фірми). Висновок аудитора визнається особливим документом, що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також судових і правоохоронних органів (якщо аудит здійснено за їх дорученням).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 6. Аудит"
  1. 1.Об'єкти обліку в складі доходів і витрат банку
    аудиту; витрати на інкасацію; неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше. Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна
  2. 4. Соціально-екологічна політика
    аудиту; -- накреслено основні напрямки здійснення міжнародного співробітництва в галузі охорони довкілля. Отже, екологічну політику визначають як сукупність науково обґрунтованих і сформульованих принципів, завдань і цілеспрямованих дій держави, громадських організацій і окремих громадян, за допомогою яких здійснюється взаємодія суспільства і природи та сучасна стратегія сталого розвитку. Але
  3. 54.Регулювання перевірок діяльності суб'єктів господарювання.
    аудиторську діяльність (3125-12) та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.
  4. Основные направления контроля над организованной экономической преступностью в сфере экономических отношений.
    аудиторский (независимый) контроль - осуществляется специализированными негосударственными аудиторскими организациями; контроль, осуществляемый специализированными негосударственными организациями на договорной основе (частные охранные, консалтинговые и другие организации на рынке услуг безопасности экономической деятельности). Внутренний контроль - осуществляется подразделениями внутреннего
  5. Основные направления контроля над организованной экономической преступностью в сфере пресечения незаконной деятельности организованных преступных групп .
    аудита. Согласно выводам американских консультантов по вопросам управления и надзора, тщательная организация аудита оказывает мощное предупредительное воздействие на потенциальных коррупционеров. Необходимо применять только отработанные и хорошо показавшие себя методики совершенствования стиля управления. В качестве консультантов должны привлекаться признанные профессионалы, имеющие богатый
  6. Приложение №1 (Нормативный материал использованный при написании работы).
    аудита Министерства финансов Российской Федерации", которым было утверждено Положение о Департаменте государственного финансового контроля и аудита Министерства финансов Российской Федерации 28.Постановление Правительства РФ от 6 марта 1998 г. N 273 " Об утверждении Положения о Министерстве финансов Российской Федерации" (с изменениями от 18 июня 1999 г.) Положение о Министерстве финансов
  7. § 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
    аудитом, а також незалежним фінансовим контролем. Однак перевірки, ревізії та інвентаризації, що проводяться ними, не завжди є ефективним способом виявлення розкрадань. Це підтверджується наявністю латентних розкрадань, частина яких, як показує наступне розслідування, вчиняється порівняно нескладно і досить відомими способами. Виділяються такі недоліки у здійсненні внутрішнього контролю:
  8. Словник-довідник
    аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Аудиторська палата України - самоврядний орган, що здійснює сертифікацію суб'єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів. Банк - юридична особа, яка має виключне право на
  9. 2. Система господарського законодавства.
    аудит; 36) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія). Сьомий розділ ГК України - "Зовнішньоекономічна діяльність" містить такі глави: 37) загальні положення; 38) іноземні інвестиції. Восьмий розділ ГК України - "Спеціальні режими господарювання" складається з таких глав: 39) спеціальні (вільні) економічні зони; 40) концесії; 41)
  10. 4. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство.
    аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього. Після порушення справи про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів до забезпечення грошових вимог
© 2014-2022  ibib.ltd.ua