Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдвокатура України → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по адвокатському праву України2011, 2011 - перейти до змісту підручника

24. Конституція України про принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, презумпції невинності та змагальності.


Конституція України проголошує, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист (ч, 2 ст. 63). Забезпечення обвинуваченому цього права є однією з основних засад судочинства (п. 6 ч. 3 ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура в особі адвоката (захисника) (ч. 2 ст. 59).
В Конституції України також закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 1, 2 і 3 ст. 62).
Конституційні принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист і презумпції невинуватості є важливою гарантією об'єктивного розслідування і судового розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "24. Конституція України про принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, презумпції невинності та змагальності."
  1. 3. Принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність.
    конституційно-правове положення, згідно зяким ніхто при провадженні у кримінальній справі не може бутизаарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановленихзаконом. Стаття 29 Конституції України', ст. 14 КПК. Цей принципврегульовано також і в міжнародно-правових документах. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 9 Міжнародного пакту
  2. Значення принципів кримінально-процесуального права
    конституційні - в Конституції України (головним чином урозділі 2 та в ст. 129); - спеціальні (інші) - в інших законах, передусім у КПК.Поділ принципів процесу на конституційні та спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) - другорядними. Всі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення. Залежно від поширеності на
  3. Право на захист
    просити захисника, то участь захисника у справі забезпечується за рахунок держави. Питанням забезпечення права на захист останнім часом законодавець приділяє особливу увагу. 12 січня 2005 року ст. 5 Закону України "Про міліцію" доповнено такими положеннями: ' Енріко Феррі - італійський криміналіст, послідовник Ч. Ломброзо. З 1919 р. очолював комісію з підготовки проекту італійського кримінального
  4. § 1. Поняття та види допиту
    процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, та спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі. Допит є найбільш поширеним способом отримання доказів. У той же час допит - одна з найбільш складних слідчих
  5. 3. ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖГАЛУЗЕВИХ ПРИНЦИПІВ
    про громадянські і політичні права, ст. 24 і п. 4 ч. З ст. 129Конституції України, ст. 16-1 КПК. Принцип змагальності складається із окремих правових положень, одні з яких мають загальний для всієї процесуальної системихарактер, інші - стосуються досудового провадження або провадження у судових стадіях. Загальні положення принципу змагальності: ніхто не може бути суддею у власній справі;
  6. Принцип диспозитивності.
    процесу надано і забезпечено можливість вільно в межах закону обирати способи поведінки для захисту своїх кримінально-правових і процесуальних прав, а також впливати на хід і результати кримінально-процесуальної діяльності, головним призначенням якого є забезпечення гнучкості та повноти захисту заінтересованими суб'єктами процесу своїх прав, а також стимулювання їх активності у захисті цих прав.
  7. 3. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.
    конституційно-правове положення,згідно з яким посадові особи, які ведуть процес, зобов'язані забезпечити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному сукупністьпроцесуальних прав, завдяки яким вони отримують можливість захищатися передбаченими законом способами від підозри чи
  8. Процесуальна характеристика свідка.
    прокурора, суду (судді) є дані, що їй відомі обставини, котрі стосуються справи, і яку у зв'язку з цим викликано для давання показань. Підставою участі у кримінальному процесі є виклик длядавання показань. Обставини, що виключають участь особи як свідка, визначенов ст. 69 КПК. Згідно з цією нормою не можуть бути допитані яксвідки: адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом маютьправо
  9. Запобіжні заходи
    процесуального примусу, спрямованих на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого шляхом певного обмеження їхніх особистих прав. Окрім ознак, притаманних для всіх заходів кримінально-процесуального примусу, запобіжні заходи мають ще й такі: 1) їх може бути застосовано тільки до певних суб'єктів кримінального процесу: обвинуваченого, підсудного,
  10. 2. ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ, ПІДСТАВИ І ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
    процесі регламентовано в ч. 1 ст. 148 КПК: 1) запобігання (звідси - запобіжні заходи): спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду; перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі; продовженню злочинної діяльності; 2) забезпечення: - виконання процесуальних рішень. Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні підстави вважати", що підозрюваний, обвинувачений,
© 2014-2022  ibib.ltd.ua