Право на захист: - це гарантована Конституцією та іншими законами України можливість

Головна

Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство

Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини

Головна → Право → Кримінальний процес →

« Попередня		Наступна »

Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника
Право на захист
- це гарантована Конституцією та іншими законами України можливість підозрюваного, обвинуваченого, підсудного захищатися від кримінального переслідування як особисто, так і шляхом одержання юридичних (правових) послуг. 2. Частини 1 та 2 ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 6 ч. З ст. 129 КонституціїУкраїни; ст. 21 КПК; ст. 5 Закону України "Про міліцію"; статті 9,12, 21 Закону України "Про попереднє ув'язнення". 3. Зміст принципу забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного на захист полягає у такому: забезпечення права знати, в чому його підозрюють або обвинувачують; забезпечення права самостійно захищатися встановленими законом засобами від підозри чи обвинувачення (давати показаннячи відмовитися від цього, подавати докази, виступати з останнімсловом тощо); забезпечення права користуватись юридичною допомогою захисника (для забезпечення права на захист від обвинувачення танадання правової допомоги при вирішенні справ у судах та іншихдержавних органах в Україні діє адвокатура); забезпечення права на вільний вибір захисника своїх прав. Якщообвинувачений (підозрюваний, підсудний) не має коштів чи з іншихоб'єктивних причин не може запросити захисника, то участь захисника у справі забезпечується за рахунок держави. Питанням забезпечення права на захист останнім часом законодавець приділяє особливу увагу. 12 січня 2005 року ст. 5 Закону України "Про міліцію" доповнено такими положеннями: ' Енріко Феррі - італійський криміналіст, послідовник Ч. Ломброзо. З 1919 р. очолював комісію з підготовки проекту італійського кримінального кодексу. Багато розроблених ним положень увійшли до кримінального кодексу Німеччини 1930 р. у разі заявлення затриманими або заарештованими (взятимипід варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову від залучення захисника у протоколі затримання або постановіпро арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої особи; особам при затриманні або арешті працівники міліції: повідомляють підстави та мотиви такого затримання абоарешту; роз'яснюють право оскаржувати їх у суді; надають усно роз'яснення ч. 1 ст. 63 Конституції України,права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень доприбуття захисника та одночасно у друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та правосіб, затриманих або заарештованих, встановлених законами, у томучислі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто абоза допомогою захисника з моменту затримання або арешту особи,права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень доприбуття захисника; забезпечують можливість з моменту затримання або арештузахищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. У разі невиконання працівниками міліції зазначених вимог особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку; 4. Винятків цей принцип не має. Правові положення - здійснення правосуддя лише судом (ст. 124 Конституції України, ст. 15 КПК); незалежність судців і підкорення їх лише закону (ст. 126 Конституції України, ст. 18 КПК); участь народу у здійсненні правосуддя (статті 124, 127 Конституції України, статті 17, 259 КПК); обов'язковість рішень суду (ст. 11 Закону України "Про судоустрій", п. 9 ч. З ст. 129 Конституції) - хоча і мають принциповий характер, однак стосуються організаційних аспектів правосуддя, тому розгляд їх у межах навчальної дисципліни "Кримінально-процесуальне право" є недоцільним. їх вивчають у межах іншої дисципліни - "Судові і правоохоронні органи". Забезпечення доведеності вини (п. З ч. З ст. 129 Конституції України); підтримання державного обвинувачення в суді прокурором (п. 5 ч. З ст. 129 Конституції України); забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень (п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України) є структурними елементами принципу змагальності. Хоча в юридичній літературі їх іноді розглядають як принципи кримінально-процесуального права. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4: Дія принципів публічності, презумпції невинуватості, забезпечення обвинуваченому права на захист не виходить за межі кримінально-процесуального права. Принцип публічності сприяє активності органів дізнання, слідчих і прокурорів у боротьбі зі злочинністю, а судів - у вирішеннікримінальних справ (здійсненні правосуддя). Презумпція невинуватості є спростовною процесуально-правовою презумпцією. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист є гарантією законних інтересів цих учасниківпроцесу. ВИСНОВКИ З ТЕМИ: Закріплення принципів у Конституції України і в міжнародно-правових документах не означає, що вони мають більшу юридичну силу, ніж ті, що відтворені у кримінально-процесуальнихнормах. Принципи організації діяльності органів суду, прокуратури,досудового слідства і дізнання не є принципами кримінально-процесуального права. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня1966 р. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - С. 270. Звід принципів захисту всіх осіб, підданих затриманню або арештув будь-якій формі, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня1988 р. // Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органамивнутрішніх справ: Монографія. - Дніпропетровськ, 2002. Закон України від 23 грудня 1997 р. "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" // Відомості Верховної Ради України. -1998. - № 20. - Ст. 99. 5 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. 6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Наукові та навчально-методичні джерела Васильєв Л. Три попьітки нормативного закрепления презумпцииневиновности // Законность. - 2004. - № 2. Гриненко А. В., Кожевников Г. К., Шумилин С. Ф. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном про-цессе. - Харьков, 1997. Добровольская Т. Н. Принципи советского уголовного процесса. (Воп-росьі теории и практики). - М., 1971. Кобликов А. С. Законность - конституционньїй принцип советскогоуголовного судопроизводства. - М., 1979. Колодій А. М. Принципи права України. - К., 1998. Ларин А. М. Презумпция невиновности. - М., 1982. Лобойко Л. М. Поняття принципу диспозитивності в кримінальномупроцесі // Вісник Академії правових наук України. - 2003. - № 4 (35). Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесіУкраїни: Монографія. - Дніпропетровськ, 2005. Лобойко Л. М. Структура принципу диспозитивності в кримінальному процесі // Вісник Луганської академії внутр. справ імені 10-річчянезалежності України. - 2003. - № 2. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства.- К., 1999. Маляренко В. Т. Про публічність і диспозитивність у кримінальному судочинстві України та їх значення // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 7. Мірошніченко Т. М. Принципи кримінального процесу // Правовадержава Україна: проблеми, перспективи розвитку. - Харків, 1995. Михеєнко М. Конституційні принципи кримінального процесу //Вісник Академії правових наук України. - 1997. - № 2 (9). - С. 100-112. Ромовська 3. Вважатися чи бути невинним? Погляд цивіліста напроблеми Кримінально-процесуального кодексу // Закон і бізнес. - 2003. -9 серпня (№ 32). Сшецовский Ю. К, Ларин А. М. Конституционньїй принцип обес-печения обвиняемому права на защиту. - М., 1988. Тертишник В. М. Концептуальна модель системи принципів кримінального процесу // Юрид. вісник України. - 2001. - 1-7 лютого (№ 5). Трагнюк Р. Принципи і стандарти захисту учасників кримінальногосудочинства у міжнародних документах // Право України. - 2002. - № 8. Шишкін В. Змагальність - принцип судочинства в демократичному суспільстві // Право України. - 1999. - № 12. Шишкін В. Диспозитивність - принцип судочинства // Право України. - 1999. - № 6.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна "Право на захист"
14. Визнання держав і урядів. правосуб'єктності тісно пов'язані питання визнання. Як відзначав Ф.Ф. Мартене, міжнародне право «не може визнати, що дане суспільство існує, якщо воно не визнано державним законом, або прийняти його за самостійний політичний механізм, якщо воно не є таким у початках державного права». Отже, відзначав він, у міжнародних відносинах кожному законному суспільству належить право яа визнання з боку 47. Правовий стан іноземців правовий стан іноземців, як і правовий стан власних громадян і апатридів, встановлюється державою, на території якої вони знаходяться, але з урахуванням відповідних загальновизнаних норм загального міжнародного права, зокрема, що стосуються можливості захисту їх прав, і державою їхньої національної приналежності. Іноземцями називаються особи, які, проживаючи на території певної держави, не є її 99. Обмеження засобів і методів ведення війни право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сформульований IV Гаазькою конвенцією 1907 року, знайшов своє підтвердження в І Додатковому протоколі 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року. Крім того, існує принцип, що забороняє застосування в збройних конфліктах зброї, снарядів і речовин і методів ведення війни, що можуть завдати 99. Засоби й методи ведення воєнних дій право не містить спеціальних норм, які б забороняли застосування ядерної зброї, однак Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН 1996 р. підтвердило це. Разом з тим у Висновку було підкреслене, що застосування ядерної зброї повинне бути сумісне з вимогами міжнародного гуманітарного права. Досвід ядерних бомбардувань ВВС США японських міст Хіросіми й Нагасакі в 1945 р. доводить, що Формою досудового розслідування правою, Досудове розслідування обов'язково провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425 КПК України (справ приватного обвинувачення та протокольної форми досудової підготовки матеріалів), по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама 62. Нагляд прокурора за додержанням законів при притягненні особи як обвинуваченого право на захист; 9) чи брав участь в необхідних випадках при пред'явленні обвинувачення та допиті обвинуваченого перекладач 10) чи заявляли обвинувачений та його захисник будьякі клопотання, чи подавали скарги кому, чи додержано порядок їх розгляду, які наслідки розгляду; 11) чи забезпечені в процесі розслідування інші права обвинуваченого та його захисника. Особливої уваги потребують № 87. Об'єкти і суб'єкти авторського права. право чину у цивільному обороті. Для надання охорони потрібно лише надати об'єктам такої форми, щоб їх зміст можливо було розуміти без присутності автора. Право автора визнається за твором і якщо твір знаходиться на території іншої країни, але право на захист існує лише при наявності двосторонніх договорів між країнами. Суб'єктами авторського права може бути людина, колектив людей, але може бути 27.Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності. право попереднього використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка за умов, передбачених ЦК України (435-15). 5. Володілець патенту може передавати свої права щодо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка як вклад у статутний фонд підприємства. 6. Правила цієї статті застосовуються також до регулювання відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією у сфері 48.Відповідальність за неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. 2. Строк правової охорони комерційної таємниці обмежується часом дії § 10. Фіксація результатів допиту право на захист; 4) заяву обвинуваченого про те, чи визнає він себе винним; 5) відомості про перекладача, експерта, захисника, педагога, батьків або законних представників неповнолітнього. У процесі допиту свідок або обвинувачений може виконати за власним бажанням чи за пропозицією слідчого схеми, креслення, малюнки, плани, що пояснюють його показання. Вони повинні бути засвідчені підписами

© 2014-2022 ibib.ltd.ua