Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 2. Механізм слідоутворення і види слідів шкірного покриву


Шкіра на відкритих ділянках голови, крім потових залоз, має жирові. Тому вона завжди покрита потожировою речовиною. Жирових залоз особливо багато на обличчі, кінчику носа, у вушних раковинах. Тому кажуть, що "шкіра жирна", "шкіра суха". Крім потожирової речовини, на шкірі обличчя знаходяться природні забруднювачі - частинки пилу, які прилипають до шкіри в кімнаті, на вулиці, особливо на виробництві. На обличчі часто знаходять сліди від косметики, до того ж не тільки у жінок, "суху" шкіру змащують і чоловіки різними кремами. Таким чином, шкіра відкритої частини обличчя завжди покрита речовинами, достатніми для утворення слідів відслоєння або наслоєння. При механічному контакті сторонні забруднюючі речовини відслоюються і залишаються на предметі, з яким вступали у контакт, наприклад, кінчик носа. Це, як правило, малопомітний потожировий слід, якщо слідосприймаюча поверхня предмета полірована. Якщо поверхня шорстка (папір, картон, погано поліроване скло), то утворюються потожирові невидимі сліди.
Предметами-носіями потожирових слідів шкірного покриву голови, майже без винятку, є предмети матеріального світу, що мають поліровану поверхню. Мікрорельєф шкіри потребує, щоб структура слідосприймаючого об'єкта була дрібніша від структурних елементів шкіри.
Безперспективно намагатись шукати сліди шкірного покриву на поверхні з крупною структурою, оскільки її рельєф крупніше за рельєф шкіри. На глянцевому папері, конверті, мундштуку цигарки можуть бути виявлені сліди губ, нанесені не тільки фарбою, але і слиною, потожировою речовиною.
Зафарбовані сліди шкірного покриву, особливо губ, можуть залишатись і на пластичних об'єктах, тканинах дрібного переплетіння, тілі живої людини, а іноді і на продуктах харчування.
За механізмом утворення сліди шкірного покриву звичайно статичні, коли об'єкти, що взаємодіють, пересуваються один відносно одного перпендикулярно.
Сліди динамічні, що виникають при доторку об'єктів, для ідентифікації не підходять, їх можна використовувати тільки для фізико-хімічного дослідження речовини, якою утворено слід. Таким чином, сліди шкірного покриву голови, як і сліди рук та ніг, бувають і, у свою чергу, діляться на зафарбовані і безколірні. Зафарбовані сліди завжди видимі, а безколірні бувають малопомітними і невидимими. Що ж до об'ємних слідів шкірного покриву, то вони практично не зустрічаються.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Механізм слідоутворення і види слідів шкірного покриву"
  1. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    механізмом творення сліди ділили на динамічні та статичні; об'ємні та поверхневі (плоскісні); локальні та периферійні; зафарбовані та безкольорові; видимі, слабовидимі (маловидимі) та невидимі; точкові та лінійні. Пізніше робилися спроби класифікувати сліди у трасології як на єдиній, так і на змішаних основах. Так, Ф. П. Сова за формою і матеріальною природою слідосприймаючої речовини сліду всі
  2. § 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину
    механізмі злочину люди є основним джерелом криміналістичної інформації. Людина як суб'єкт взаємодії та слідоутворення є одним з багатопланових об'єктів живої природи. Складна і різнобічна роль суб'єкта у структурі злочинної діяльності, тому що він посідає перше місце - без суб'єкта немає діяльності, а значить і не учинюються злочини. Перебуваючи на вищому ступені розвитку та організації матерії,
  3. § 3. Виявлення слідів шкірного покриву голови і прийоми їх використання для одержання інформації про особу і подію
    механізму вчинення злочину, коли злочинець обов'язково повинен торкатись об'єктів, на яких можливе слідовідображення. Тому, розпочинаючи огляд місця події, передусім, потрібно змоделювати механізм події, тобто хто і як з суб'єктів взаємодії рухався, з якими предметами контактував. При розслідуванні убивств сліди шкірного покриву обличчя треба шукати на дверях квартир біля замкової шпари, щілин,
  4. § 3. Класифікація слідів
    механізму утворення слідів розрізняють сліди: об'ємні та поверхневі, статичні й динамічні, локальні та периферичні. Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах - за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Часто
  5. § 7. Сліди знарядь злому та інструментів
    механізм утворення, вид слідів, наявність в них сторонніх речовин тощо. Виявлені на місці події знаряддя злому підлягають ретельному огляду і опису в протоколі. Сліди знарядь злому та інструментів необхідно сфотографувати за правилами масштабної зйомки. Дрібні сліди-відображення доцільно фотографувати методом макрозйомки. 1 2 3 4 Рис. 8. Сліди знарядь злому: 1 - сліди
  6. § 2. Криміналістична ідентифікація - частковий метод науки криміналістики
    механізм утворення, що дозволило використовувати їх для розв'язання ідентифікаційних задач. Фундаментальні положення пізнання світу є основою реальних можливостей розкриття кожного злочину. 2. Події та явища матеріального світу індивідуальні (визначені), оскільки нема двох речей, які були б однакові. Це фундаментальне положення дозволяє знаходити та пізнавати реальні об'єкти, зумовлені практичною
  7. § 2. Види взаємодії у структурі механізму злочину та їх енергетична сутність
    механізму біологічного руху дозволяє встановити час виникнення та зникнення слідів, а отже, давність настання смерті, поховання та ін. Зараз виник новий напрям у судовій експертизі, який розв'язує саме ці питання. Сліди біологічного походження мають велике значення при розслідуванні
  8. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    механізму злочину, тобто результат взаємодії суб'єктів злочину між собою і матеріальним середовищем. Оскільки сліди злочину реально відображають механізм учинення злочину та його учасників, то їхня роль у розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів надзвичайно важлива. Сліди злочинів - це джерела інформації про події минулого. Діяльність щодо виявлення, фіксації, дослідження, оцінки і
  9. § 3. Основи слідоутворення матеріальних слідів у слідознавстві і трасологі
    механізм слідоутворення в слідознавстві і трасології будується на основі єдиних форм руху матерії, котрі у філософії іменуються, як механічна, фізична, хімічна і біологічна. Слідоутворення здійснюється в процесі взаємодії - переміщення в просторі двох тіл, при контакті яких відбувається обмін енергії та утворення слідів. Механічний рух самий явний і поширений у криміналістиці. Злочинець,
  10. § 7. Механізм слідоутворення при біологічній взаємодії
    слідоутворенні своєю життєдіяльністю, розмноженням, відмиранням. Механізм утворення слідів у біологічних об'єктах досить складний і розглядається у спеціальних галузях, наприклад, судовій медицині, фізіології, мікробіології тощо. Назвемо лише найбільш відомі види біологічної взаємодії, внаслідок яких утворюються сліди, які використовуються при розслідуванні злочинів. Насамперед, розмноження
© 2014-2022  ibib.ltd.ua