Головна
ГоловнаЕкономікаБухгалтерський облік (лекції) → 
« Попередня Наступна »
Лекції по бухгалтерському обліку, 2009 - перейти до змісту підручника

Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними

Відповідно до Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23.02.2006 р. № 3480-IV цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів і затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації випуску. Це є підставою для взяття цінних паперів на обслуговування Національною депозитарною системою, як іменних цінних паперів у документарній формі, цінних паперів на пред'явника в докментарный формі або а цінних паперів у бездокументарній формі. Іменна ідентифікація власника здійснюється на підставі облікового реєстру рахунків власників у зберігача.
Усі банківські операції з цінними паперами можна поділити на три групи:
Емісійні;
Інвестиційні;
Посередницькі (комісійні, клієнтські).
Загальна схема, яка визначає місце банків на ринку цінних паперів наведена на рис. 1.
Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.
Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).
До емісійних цінних паперів належать:
облігації підприємств;
облігації місцевих позик;
державні облігації України;
іпотечні сертифікати;
іпотечні облігації;
сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);
інвестиційні сертифікати;
казначейські зобов'язання України.

Рис.1. Місце банків на ринку цінних паперів

Цінні папери, що не належать до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.
Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні.
Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.
Права, посвідчені цінним папером, належать:
пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);
особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);
особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться:
а) акції;
б) інвестиційні сертифікати;
2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться:
а) облігації підприємств;
б) державні облігації України;
в) облігації місцевих позик;
г) казначейські зобов'язання України;
ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;
д) векселі;
3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:
а) іпотечні облігації;
б) іпотечні сертифікати;
в) заставні;
г) сертифікати ФОН;
4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;
5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;
6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.
Комерційні банки є найбільш активними серед інституційних інвесторів (пенсійних фондів, страхових компаній, господарських товариств тощо). До того ж комерційні банки в класичному розумінні являють собою у належний спосіб проліцензовані фінансові установи, головне завдання яких полягає у тому, щоб залучати грошові кошти на зберігання і потім використовувати частину одержаних коштів для розміщення за активними операціями (здебільшого для видачі кредитів) з метою отримання прибутку. У разі зменшення попиту на кредити певна частина грошових коштів, які перебувають у розпорядженні комерційного банку, залишається незапитаною, її можна використовувати для придбання цінних паперів.
Основною метою інвестицій банку у цінні папери є збереження існуючих вільних коштів від знецінення, одержання прибутку, а також створення диверсифікованого портфеля цінних паперів, який може забезпечити зменшення ризику неповернення коштів інвестором.
Крім інвесторів, учасниками ринку цінних паперів є емітенти та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Згідно з Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» професійна діяльність на ринку цінних паперів здійснюється виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій). Тому за наявності відповідної ліцензії банки можуть здійснювати такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів :
торгівлю цінними паперами - укладання цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок (дилерська діяльність);
депозитарну діяльність - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами;
діяльність з управління цінними паперами - діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на праві власності іншій особі, в інтересах цієї особи;
діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів - збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що складають систему реєстру власників цінних паперів.
Якщо оцінювати операції за ступенем ризику, то їх можна поділити на активні (операції з надання коштів) та пасивні (операції з залучення коштів). До активних операцій з цінними паперами відносять операції з надання клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (урахування векселів, операції репо) або прийняття зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств за цінними паперами, авалів, акцептів тощо). Такі операції пов'язані з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов'язання згідно з угодою, тому відносяться до кредитної діяльності банку. Вкладання коштів у цінні папери - операції, які за своєю сутністю є торговельними, також відносяться до активних операцій банків.
До пасивних операцій з цінними паперами належать операції, що проводяться з метою залучення коштів (випуск банком цінних паперів-облігацій, ощадних сертифікатів). Серед пасивних операцій є й такі, що пов'язані з кредитним ризиком (перерахування векселів, отримання кредитів під заставу векселів), та такі, що відносяться до торговельних (продаж придбаних цінних паперів).
До інших операцій з цінними паперами відносять розрахункові операції з векселями (оформлення заборгованості векселями, розрахунки з використанням векселів), комісійні та довірчі операції (інкасування векселів, оплата векселів, за якими банк виступає особливим платником - доміціліатом, зберігання цінних паперів, купівля-продаж або обмін цінних паперів за дорученням клієнтів).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними"
  1. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    класифікації є досить вдалим, однак сутності адміністративного права більше відповідає саме перша класифікація. До індивідуальних суб'єктів належать: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, біженці; до колективних - органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; підприємства, установи, організації незалежно від форми власності; громадські організації, релігійні
  2. 35.Поняття і види бірж.
    цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів). Залежно від характеру біржових
  3. § 1. Поняття та види фінансових послуг
    цінних паперів. Фінансовою установою визнається юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи нагромаджувального пенсійного
  4. 3.Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат банку
    цінних паперів і ціною придбання, якщо остання нижча номіналу. Сума дисконту у разі купівлі цінних паперів ураховується як елемент ціни придбання на рахунку «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами». Фактично банк одержує суму дисконту при погашенні облігацій. Премія - це перевищення ринкової вартості (вартості придбання) цінного папера над його номінальною вартістю без урахування
  5. 2. Правила обліку та класифікація рахунків обліку доходів і витрат банку
    класифікації витрат за елементами і цільовим призначенням розрізняють капітальні затрати і поточні витрати. Капітальні витрати виникають у процесі придбання, удосконалення та доведення основних засобів (необоротних активів) до стану, придатного до експлуатації, тобто вони розраховані на тривалий час. Такі витрати виникають під час капітального ремонту, модернізації і реконструкції власних
  6. 1.Об'єкти обліку в складі доходів і витрат банку
    цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів тощо. Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною
  7. 3.Види обліку в комерційних банках.
    цінних паперів, нематеріальні і матеріальні активи, кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам та іншим банкам, інші активи; зобов'язання - кошти на кореспондентських рахунках банків, депозити та кредити інших банків, кошти до запитання клієнтів, строкові депозити клієнтів, цінні папери власного боргу, інші зобов'язання, кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій; капітал -
  8. 3. Облік вкладень банку в цінні папери
    цінних паперів на продаж; портфель цінних паперів на інвестиції; портфель пайової участі (інвестицій в асоційовані компанії); портфель інвестицій у дочірні компанії. Цінні папери обліковуються на балансі за балансовою вартістю у розрізі кожної складової частини: номінал, неамортизований дисконт або неамортизована премія. Порядок обліку цінних паперів у комерційних банках регламентується
  9. Тема 6. Форми державного управління
    класифікація актів державного управління. Вимоги, які висуваються щодо актів державного управління. Поняття, ознаки і функції адміністративного договору. При вивченні данної теми необхідно мати на увазі, що форма державного управління - це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами державного управління для реалізації поставлених перед ними завдань. Студентам слід зосередити свою
  10. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    поняття "адміністративно-деліктне право" як підгалузь адміністративного пра- 43 ва. Мабуть, сьогодні варто говорити про адміністративно-деліктне право як про підгалузь, яка формується але ще не сформована, тобто - це справа майбутнього. Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка характеризується такими ж ознаками, як остання (настає на підставі норм права, за
© 2014-2022  ibib.ltd.ua