§ 1. Поняття та види фінансових послуг: Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення

Головна

Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство

Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини

Головна → Право → Господарське право України →

« Попередня		Наступна »

Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника
§ 1. Поняття та види фінансових послуг
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг установлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 (далі - Закон). Метою Закону є створення правових засад для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні та єдиної державної політики у фінансовому секторі країни. Крім того, правове регулювання надання фінансових послуг та державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюють в основному такі нормативні акти: Директива 73/183/ЄЕС Ради Європейського Співтовариства «Про скасування обмежень щодо вільного заснування банків та інших фінансових установ та вільного надання ними незалежних послуг» від 28 червня 1973 р., Директива 2000/12/ЄС Європейського Парламенту та Ради «Щодо започаткування діяльності кредитних установ та її ведення» від 20.03.2000, Господарський кодекс України (далі - ГК) від 16.01.2003, Цивільний кодекс України (далі - ЦК) від 16.01.2003, Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001, Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000, Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997, Закон України «Про страхування» від 07.03.1996, Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003, Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19.06.2003, Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001, Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002, Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджене Указом Президента України від 4 квітня 2003 р. № 292/2003, Положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, Ліцензійні умови провадження страхової діяльності, затверджені розпорядженням Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.2003 № 25, Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 42, Положення про реєстрацію кредитних спілок, затверджене Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11.11.2003 № 115. У широкому розумінні (ст. 901 ЦК) послугою є зобов'язання, унаслідок якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Поняття безпосередньо фінансової послуги визначене у ст. 1 Закону. Під фінансовою послугою розуміються операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Визначальними ознаками фінансової послуги є: а) у разі надання фінансова послуга передбачає здійснення операцій з фінансовими активами; б) фінансова послуга надається фінансовою установою, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Відповідно до Закону фінансовими активами є кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів. Фінансовою установою визнається юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи нагромаджувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та нагромаджувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у ст. 1 Закону. Вважаємо за доцільне стисло розглянути
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна "§ 1. Поняття та види фінансових послуг"
Зміст види господарської діяльності 7 § 2. Поняття та види господарських відносин 14 § 3. Поняття та система господарського законодавства 18 РОЗДІЛ 2. Засади державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки 26 § 2. Державна регуляторна політика у сфері господарської Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними види цінних паперів. Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні. Права, посвідчені цінним папером, належать: пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника); особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір); особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все 35.Поняття і види бірж. фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі. Правове становище фондової біржі визначається Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок». З точки зору правового становища фондова біржа являє § 3. Поняття та система господарського законодавства поняття законодавства акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.). Вузьке - акти законодавчих органів і постанови парламенту про надання цим законам чинності. Слід зауважити, що широке розуміння законодавства принижує роль закону, об'єднуючи в одне ціле закони і підзаконні акти. Р. З. Лівшиц наголошує, що широке розуміння законодавства - це шлях розмивання правове забезпечення окремих видів фінансових послуг поняття та загальний порядок проведення переказу грошей визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.01. 2. Довірче управління фінансовими активами, залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення. На підставі ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 і за умови отримання письмового дозволу 1. Підприємство: поняття, ознаки та види. фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а 1. Поняття, види та регулювання зовнішньоекономічної діяльності. види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України. Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень. Відповідно до статті 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" регулювання 3. Зовнішньоекономічний договір: поняття, види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання. види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України (ст. 382 ГК України). Необхідно зазначити, що форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її 5. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон: поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон, порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон, управління спеціальними (вільними) економічними зонами. фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є: залучення іноземних інвестицій та сприяння їм; активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг; поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг;

© 2014-2022 ibib.ltd.ua