Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин


Впізнання живих осіб провадиться у випадках, коли: а) особа, яка підлягає пред'явленню, не була раніше відома свiдкові, але спостерігалася ним у зв'язку зі злочинною подією; б) свідок знав раніше пред'явлену особу, але не може дати необхідних даних про неї.
Процес пред'явлення можна поділити на три стадії. На першій стадії перед пред'явленням особи для впізнання, в присутності понятих їй пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб і роз'яснюють її права. На другій стадії впізнаючий запрошується до приміщення, де знаходяться всі учасники впізнання, його попереджають про кримінальну відповідальність за давання свідомо неправдивих показань (якщо це потерпілий або свідок) та за відмову від давання показань (якщо це свідок). Після цього у особи, яка впізнає, з'ясовують, чи задовольняють її умови, чи їй добре видно зовнішні прикмети всіх осіб. При позитивній відповіді впізнаючому пропонують подивитися на групу осіб, впізнати серед них потрібну особу і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. При цьому не треба квапити його з відповіддю, слід дати йому час на обдумування. Якщо впізнаючий вагається з відповіддю, можна запропонувати пред'явленим особам пройтись по кабінету з метою спостереження їх у русі чи дозволити пред'явленим особам розмовляти між собою.
Третя стадія полягає у встановленні тотожної чи групової належності або відмінності конкретного об'єкта. Названі впізнаючим прикмети, ознаки повинні бути виражені в певній формі. Виконання цієї вимоги багато в чому залежить від правильно поставлених йому уточнюючих і конкретизуючих запитань.
Результат пред'явлення для впізнання може бути позитивним, коли впізнаючий заявляє про впізнання і вказує не тільки загальні прикмети і ознаки, а й особливі, на яких ґрунтувалося впізнання. Результат для впізнання може бути й негативним. Це може статися, коли, наприклад, з моменту спостереження пройшло багато часу; особа, яку впізнають, різко змінила свою зовнішність; впізнаючий боїться помсти; для впізнання пред'явлено іншу особу тощо.
Впізнання людей може проводитись також за голосом, особливостями мови і ходи. При пред'явленні для впізнання за голосом повинні бути створені певні умови:
а) для відтворення звукової мови (приміщення з певними акустичними даними тощо);
б) для аналізу і оцінки голосу особи, яку впізнають (для цього використовують дві суміжні кімнати з відчиненими дверима чи тонкою перегородкою між кімнатами, на відкритій місцевості користуються парканом, деревами тощо, які б не давали змоги впізнаючому бачити особу, котру впізнають);
в) всі учасники мають бути поділені на дві групи: в одній - слідчий, впізнаючий, двоє понятих, а також фахівці та інші учасники слідчої дії, в другій - особа, яка допомагає слідчому (наприклад, співробітник міліції), поняті, особа, яку впізнають, та особи, які ведуть з нею розмову;
г) зміст розмови, відтвореної під час впізнання, не повинен стосуватися розслідуваної справи, але в її тексті мають бути слова, які чув впізнаючий у момент спостереження.
Можливо впізнання за особливістю ходи, оскільки ходу характеризують довжина кроку даної людини, кут розгортання стопи, швидкість руху. Хода має бути природною, коли людина йде вільно, без напруження. Неприродна хода найчастіше пов'язана з різними аномаліями. Основними умовами проведення впізнання за особливостями ходи слід вважати такі:
а) вибір місця проведення, що забезпечує відтворення ознак ходи і можливість їх спостереження впізнаючим;
б) пред'явлення особи, яку впізнають, серед інших осіб, які мають схожі ознаки ходи;
в) особа, яку впізнають, не повинна знати про те, що за нею спостерігають;
г) впізнаючому повинно бути надано досить часу для спостереження ходи пред'явлених осіб.
У практиці розслідування трапляються два основних випадки пред'явлення трупа для впізнання. Перший випадок має місце при організації пред'явлення відразу ж після огляду місця події, і слідчий часто не має можливості допитати кого-небудь щодо прикмет невідомої особи, труп якої пред'являтиметься. За таких обставин без попереднього допиту труп пред'являється мешканцям навколишніх будинків, вулиць, а також службовим особам, які спілкуються з населенням. Другий випадок - коли на момент впізнання є дані про зникнення певної особи, допитують її близьких чи знайомих, а потім пред'являють їм труп для впізнання.
Пред'явлення трупа для впізнання слід проводити в тому одязі, що є на ньому, при необхідності цьому повинен передувати «туалет трупа», що полягає у видаленні бруду і крові з його обличчя, приведенні у звичайний вигляд зачіски. Тільки в особливих випадках, до яких слід віднести наявність значних ушкоджень на обличчі чи його зміну внаслідок довгого перебування у воді тощо, можна визнати доцільною реставрацію обличчя трупа. Для ідентифікації особи необхідно широко використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього слід надати впізнаючому можливість оглянути обличчя трупа, а в разі необхідності - все тіло. При пред'явленні трупа для впізнання слід враховувати деякі дані психології, оскільки трапляються випадки помилкового впізнання внаслідок психологічного настроювання, самонавіювання тощо; іноді при цьому необхідна присутність судово-медичного експерта.
Якщо труп не впізнано, його відправляють до моргу. Слідчий продовжує роботу щодо встановлення осіб, які можуть впізнати труп (наведення довідок про осіб, які зникли безвісти, перевірка за даними криміналістичного обліку тощо).
Особливості пред'явлення для впізнання предметів і тварин зумовлюються характером об'єктів впізнання і метою, з якою воно проводиться. Якщо стосовно предмета, що підлягає пред'явленню, відомі особливі ознаки, то слідчий повинен підібрати інші предмети з подібними ознаками. Якщо ж відомі тільки його загальні ознаки, то предмет повинен пред'являтися серед інших об'єктів з однорідними ознаками, але різними за видовими властивостями.
Порядок пред'явлення для впізнання предметів і тварин здійснюється так само, як і при впізнанні живих осіб. Пред'явлення для впізнання тварин не регламентується КПК, але процес такого впізнання здійснюється з дотриманням тих самих криміналістичних прийомів, що використовуються при пред'явленні для впізнання предметів.
У слідчий практиці нерідко виникає потреба пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об'єктів за фотознімками.
Впізнання за фотознімками живої особи проводиться, коли вона відсутня, але слідчий має її фотознімки. Для встановлення особи вбитого нерідко пред'являються фотознімки трупа. Звичайно ці фотознімки використовуються у випадках, коли пред'явлення трупа не мало позитивних результатів і його поховали. Фотознімки можуть пред'являтися не тільки на тій території, де було виявлено труп, а й в інших місцевостях.
Пред'явлення для впізнання за фотознімками може також проводитися з тактичних міркувань. Як правило, пред'явлення для впізнання предметів за фотознімками проводиться в тих випадках, коли їх неможливо пред'явити в натурі.
Необхідно, щоб пред'явлені фотознімки були однаковими за формою і розміром, а зображені на них обличчя схожі з тим, тотожність якого передбачається встановити. Слід прагнути до того, щоб фотознімки належали до того часу, коли свідок спостерігав ту чи іншу особу в зв'язку з розслідуваною подією.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин"
  1. Упізнавальна фотозйомка
    пред'явленні для впізнання провадиться з метою фіксації запропонованих для впізнання об'єктів. Таке фотографування дає наочне уявлення про правильність добору об'єктів і дає змогу зафіксувати ряд ознак, за якими об'єкт був упізнаний. Запропоновані для впізнання речі фотографують пронумерованими. До них прикріплюють (або біля них розмiщують) бирки з чіткими контрастними номерами. Спочатку
  2. § 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання
    пред'явлення для впізнання; г) визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів. Під час допиту перед пред'явленням для впізнання з'ясовують: а) місце, час, спосіб та інші обставини злочину; б) прикмети особи, яку впізнають (найчастіше злочинця), ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів. Статтями 174, 175 КПК встановлено, що слідчий до проведення впізнання повинен
  3. § 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    порядок формування торговельної надбавки на певні види товарів, чи правильно складалася калькуляція на вироби, чи робилася націнка на продукцію, чи змінювалися ціни на виготовлену продукцію з урахуванням різниці залежно від ринкової кон'юнктури, сезонності та ін. Зараз створені передумови для впровадження економіко-математичної експертизи, мета якої - з'ясувати міри впливу розкрадання на зміни в
  4. § 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
    пред'явлення для впізнання; 2) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці; 3) словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології (наприклад, у криміналістичному обліку розшукуваної особи) чи в довільній формі (під час допиту потерпілого); 4) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп). Форми ототожнення людини за
  5. § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
    порядок здійснення яких визначений кримінально-процесуальним законом. Відповідність тактичного прийому вимогам законності означає також й те, що він не може суперечити закону. Так, у процесі провадження такої слідчої дії, як пред'явлення для впізнання, способом дії, що порушує вимоги закону, може бути пред'явлення осіб або предметів серед меншого числа, ніж про це вказано в нормі закону (статті
  6. § 4. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
    пред'явлення для впізнання, як і про інші слідчі дії, складається протокол. Для фіксації пред'явлення для впізнання застосовуються також фотографування, кіно-, відеозйомка та звукозапис. Протокол пред'явлення для впізнання повинен мати вступну, описову і заключну частини. У вступній частині зазначаються такі дані: місце і дата складання протоколу; посади і прізвища осіб, які проводять слідчу
  7. § 3. Особливості перевірки показань на місці
    порядок її проведення. Необхідною умовою перевірки показань на місці є добровільна згода на це допитуваного; 2) перевіряє достатність і ступінь конкретності даних про місце, на якому буде проведена перевірка. Якщо цих даних недостатньо, проводиться додатковий допит певної особи; 3) визначає склад учасників слідчої дії, запрошує до участі у перевірці понятих, роз'яснює їм їхні права і обов'язки;
  8. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    пред'явлення потерпілим, свідкам-очевидцям фотознімків з оперативних обліків; 4) здійснення оперативних заходів з метою впізнання злочинця; 5) перевірку даних за криміналістичними обліками картотек осіб, які зникли безвісти, невпізнаних трупів та ін.; 6) призначення портретно-криміналістичної, комплексної судово-медичної та криміналістичної експертиз для ідентифікації невпізнаного трупа.
  9. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент)
    порядок їх проведення; заходи щодо забезпечення безпеки; необхідні науково-технічні засоби. До участі в експерименті завжди доцільно залучити експерта-автотехніка, а в деяких випадках й інших спеціалістів (судового медика, криміналіста). Інші слідчі дії. При необхідності у справах даної категорії можуть бути проведені виїмка (одягу потерпілих, документів водія чи підприємства, за яким
  10. 37. Здійснення виконавчих написів
    порядок стягнення заборгованості у судовому порядку. Дані про наявність спору можуть бути вказані і в представлених документах. Четвертою умовою є звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису в установлені законом строки. За загальним правилом виконавчий напис можна вчинити, якщо від дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами
© 2014-2022  ibib.ltd.ua