Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЗемельне право → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по земельному праву України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.


До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить:
а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад;
б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;
в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;
ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;
д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;
е) вирішення земельних спорів;
є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Оскільки глава 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» практично містить однотипні повноваження районних і обласних рад, ст. 10 Земельного кодексу фактично послідовно відтворює положення ст. 8. кодексу. Однак, якщо і обласні, і районні ради «здійснюють розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад» (п. а) ст. 8 та п. а) ст. 10), залишається невизначеним адміністративно-територіальний рівень таких громад і - відповідно - межі компетенції рад.
Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Попередній Земельний кодекс взагалі не містив подібної статті щодо повноважень районних у містах рад у галузі земельних відносин.
В чинному кодексі передбачається, що такі повноваження визначаються міськими радами. В більшості міст України районні ради не мають делегованих їм земельних правомочностей і користуються лише правом, «дорадчого голосу» при вирішенні земельних питань на території району.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
й) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Ст. 142 Конституції України і ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюють, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є перш за все земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі регулювання земельних відносин поділяються на декілька груп.
Як власнику землі раді належить право розпорядження нею, передачі земельних ділянок у власність чи користування, надання в оренду. П. 12 Перехідних положень Земельного кодексу встановлює, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Як соціально-політична організація населення, цр представляє спільні інтереси громади, рада в змозі вилучати земельні ділянки комунальної власності із користування або викупати ділянки у інших власників для суспільних потреб.
Здійснюючи управлінські функції щодо охорони і раціонального використання земель, рада організує землеустрій, здійснює контроль за використанням земель, інформує населення про стан і рух земельних ресурсів тощо.
Ст. З Земельного кодексу 1992 р. дозволяла радам або самостійно здійснювати повноваження по передачі, наданню і вилученню земель, або передавати відповідні повноваження виконавчим органам місцевого самоврядування. Чинний Земельний кодекс такого положення не містить, що вважається непослідовним і нелогічним. Адже, по-перше, об'єм земельних справ у селах, селищах і містах суттєво різниться, а по-друге, ради позбавились законодавчої можливості, навіть при бажанні, делегувати деякі земельні повноваження виконавчим органам тієї ж ради.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин."
  1. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Для правильного розуміння поняття «законодавство» потрібно з'ясувати питання співвідношення системи законодавства і системи права, у т.ч. права і закону. Загальновизнано, що основною формою вираження права є закон. Так само система права і система законодавства співвідносяться між собою, як зміст і форма. Система права являє
  2. Поняття і особливості принципів екологічного права
    органів. Оскільки правові явища розвиваються за своїми законами, управління з боку держави повинно бути науково обгрунтованим і кваліфікованим, що не під силу окремим індивідам, які перебувають у певних екологічних відносинах, що грунтуються на принципах юридичної рівності. Навіть в умовах розвитку ринкових відносин державне управління в сфері екології повинно бути непорушним. Мова може йти про
  3. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
    повноважень, нормативні накази керівників державних підприємств, установ та організацій). Крім того, відповідно до статті 9 Конституції України міжнародні договори, що містять норми адміністративного права, також є джерелом адміністративного права. Одним із засобів удосконалення механізму адмінстративно-право-вого регулювання є систематизація адміністративного законодавства, направлена на
  4. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    повноважень по території: центральні (КМУ, міністерства, комітети) та місцеві (державні адміністрації); д) від характеру повноважень: міністерства; державні комітети (державні служби), центральні органи виконавчої влади зі спеці альним статусом. При вивченні питання правового статусу центральних органів виконавчої влади необхідно звернутись до Указу Президента України "Про систему
  5. Тема 5. Поняття, сутність, принципи і функції державного управління
    повноважень), адміністрації державних підприємств, установ та організацій та їх посадові
  6. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    повноважені розглядати спра ви про адміністративні проступки. Література: 1,9,17,48,49, 50, 71, 72, 76,82,88,95,122,123,189, 217, 251,257,281, 375,378,385, 389, 396,417,449, 505, 512, 531, 537, 547таін. --л Тема 13. Режим законності і дисципліни у державному управлінні 1. Поняття режиму законності і дисципліни у державному уп равлінні. 2. Поняття контролю, його види. 3. Характеристика
  7. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    повноваження мають поширюватися на всі ланки системи органів виконавчої влади. Правовий статус центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та їх взаємовідносини з урядом повинні регулюватися законами, що визначають повноваження і порядок діяльності цих органів. В межах встановленого Конституцією і законами України правового статусу Кабінету Міністрів, актами Президента України згідно до п. 10
  8. VII. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    повноважень виконавчої влади. В той же час державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні державних підприємств, установ і організацій. Завдяки цьому поняття "державне управління" за змістом є ширше, ніж поняття "виконавча влада". Для визначення змістовно поєднаних сфер або галузей суспільного життя, що потребують державного управління,
  9. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    повноважень виконавчої влади. Проте державне упрвління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні державних підприємств, установ і організацій. Завдяки цьому поняття "державне управління" за змістом є ширшим, ніж поняття "виконавча влада". Таким чином, адміністративне право, за сферою реалізації - це право, передусім, державного управління, власного впливу
  10. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    повноважень, а механічне відтворення команд "згори" з наміром догодити вищому начальнику. Тому навіть саме поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua