Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

§ 2. Правові режими майна суб'єктів господарювання



Правовий режим майна позначає сукупність вимог, що пред'являються до майна в разі його набуття, використання в процесі господарської діяльності, вибуття. Правовий режим майна не слід сприймати лише з позиції розпорядчих можливостей суб'єкта. У господарській діяльності він виявляється в установленні особливих правил обліку майна, порядку погашення його вартості, віднесення вартості майна на собівартість і т. ін. .
Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна.
Господарська діяльність може здійснюватися також на підставі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (розд. ІІ кн. 3).
Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.
Майнову основу господарювання становить право власності. Це - речове право, що характеризується найбільш повним, абсолютним, винятковим, безпосереднім і безстроковим володінням особи річчю, поєднане зі ставленням до речі як до своєї, обмеження якого допускається тільки в передбачених Конституцією і законом випадках .
Суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК.
Види власності: державна, комунальна і приватна. Господарський кодекс передбачає так звану колективну власність, з приводу чого з-поміж правознавців існує певне непорозуміння. На нашу думку, інститут колективної власності не може бути реалізований у сучасній правовій системі України.
Правову базу здійснення права власності становить Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 року.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Правові режими майна суб'єктів господарювання"
  1. Зміст
    правовідносин, його форми та способи 119 § 5. Господарські суди, третейські суди та міжнародні арбіт- ражі. Порядок виконання судових рішень 122 РОЗДІЛ 7. Правове регулювання банкрутства 128 § 1. Поняття банкрутства 128 § 2. Провадження у справах про банкрутство 134 § 3. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника 144 РОЗДІЛ 8. Правовий захист економічної конкуренції 150 § 1.
  2. 2. Система господарського законодавства.
    правові принципи знайшли своє відображення і в сфері господарювання. Так, відповідно до статті 5 ГК України правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою
  3. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    правовідносини в державі. Іноді під законодавством розуміють один з основних методів здійснення державою своїх функцій способом ухвалення законів та інших нормативно-правових актів, їх зміни або скасування. Існують дві концепції визначення законодавства: законодавство у широкому розумінні і законодавство у вузькому розумінні. Як зазначає О. Ф. Скакун , широке трактування включає в поняття
  4. § 2. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
    правові акти, інші офіційні письмові документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують норми права, застосовуються неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, які або окремі положення яких спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Забезпечення
  5. 1.1. Поняття суб'єктів господарювання
    правові акти. Слід зауважити, що недостатня узгодженість (навіть суперечливість) положень ГК і ЦК, що стосуються правового статусу юридичних осіб, у тому числі суб'єктів господарювання, викликає суттєві труднощі під час вивчення даної теми. Водночас поряд з такою неузгодженістю спостерігається зайве дублювання норм, що регламентують правове становище суб'єктів господарювання. Наприклад, і в ГК, і
  6. § 5. Господарські суди, третейські суди та міжнародні арбітражі. Порядок виконання судових рішень
    правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Однак використання досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту, як це було раніше, до літа 2002 р., в рамках розгляду справ господарськими судами. Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено
  7. § 4. Державне сприяння інвестиційній діяльності. Правове становище концесій
    правовідносин, забезпечуючи їх реалізацію опосередковано особливою процедурою (деталізація регулювання, надання регулювання більшої юридичної сили і т. ін.) . Насамперед інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути вжиті заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на підставі законодавчих актів України з відшкодуванням
  8. Словник-довідник
    правові зобов'язання сторін і регулюються їхні господарські відносини. Державний реєстратор - посадова особа, яка здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Дивіденд
  9. 1. Поняття та ознаки суб'єкта господарського права. Види суб'єктів господарського права.
    правовідносинах прав та обов'язків. Слід відмітити, що господарська правосуб'єктність суб'єкта господарського права виникає з моменту його державної реєстрації як юридичної особи та припиняється з моменту його ліквідації. Під організаційно-правовою формою слід розуміти передбачену законом структуру, в якій здійснює свою діяльність суб'єкт господарського права, яка має організаційний характер.
  10. 1. Правове регулювання змагальності і попередження монополістичних зловживань.
    майна України, який при проведенні приватизації керується антимонопольним законодавством України; центральні і місцеві органи державної виконавчої влади, які здійснюють заходи щодо демонополізації економіки на місцях. Демонополізація економіки - це здійснюваний державою комплекс заходів, в тому числі примусових, спрямованих на зниження рівня монополізації ринків. Метою демонополізації є
© 2014-2022  ibib.ltd.ua