| Головна |
| Наступна » | ||
Передмова |
||
|
Ця книга є одним з перших вітчизняних підручників з дисципліни «Психологія розвитку». Психологія розвитку, так само як вікова або дитяча психологія, одна з найбільш розроблених областей психології. Про це свідчать і велика кількість емпіричних матеріалів, зібраних при вивченні психіки дітей, підлітків, людей похилого віку, і безліч різноманітних підручників і навчальних посібників з цих дисциплін. Проте XXI століття ставить перед цими дисциплінами, як і перед психологією в цілому, досить багато проблем, пов'язаних із зовсім новими завданнями. Це і поглиблення зв'язку теорії і практики, і розробка нових методів дослідження і діагностики психіки, і необхідність з'єднання, конвергенції різних підходів до проблеми природи психіки, рушійних сил і механізмів її розвитку. Не менш актуальне і питання поділу предмета та феноменології групи дисциплін, пов'язаних з вивченням розвитку психіки в онтогенезі, - психології розвитку і дитячої психології. Це особливо важливо у зв'язку з тим, що на відміну, наприклад, від загальної психології, ці дисципліни є базовими не тільки для психологів, а й для педагогів. Психологія розвитку являє собою більш загальний теоретичний курс в порівнянні з віковою і дитячою психологією, свого роду їх методологічну основу. Тому в центрі уваги цієї дисципліни виявляється не опис певних вікових періодів, але пошук загальних закономірностей розвитку психіки, аналіз рушійних сил і механізмів розвитку, становлення окремих сфер психіки в різні вікові періоди і в різних культурах. У цьому плані саме психологія розвитку служить генетичним методом загальної психології. Важливість розробки цієї дисципліни саме як унікального методу вивчення підкреслювали багато психологів на рубежі XIX-XX століть. Психологія розвитку аналізує зміст і різні аспекти застосування в психології принципу розвитку, одного з найважливіших методологічних принципів всіх наук, а новоутворення та симптоматика окремих вікових періодів стають тим матеріалом, на підставі аналізу якого виводяться загальні закономірності становлення психіки. Отримання та аналіз цього матеріалу і є центральним завданням для вікової та дитячої психології. При цьому в дитячій психології на перший план виходить симптоматика розвитку в перші роки життя, насамперед у дошкільний період. Цей же фактичний матеріал включається і в курс вікової психології, але межі дослідження в цьому випадку значно розширюються, охоплюючи все життя людини - від народження до глуоокоі старості і смерті. Різниться і проблематика курсів, найбільш актуальні для кожного з них питання. У дитячій психології в першу дуже цікаві ті механізми і фактори, які забезпечують входження дитини в світ дорослих, интериоризацию отриманих у спілкуванні знань. Матеріали про динаміку становлення психіки в дитинстві і ранньому дитинстві незамінні при порівняльному аналізі ролі спадковості і середовища в процесах навчання, функціонального розвитку. Розглядаються в дитячій психології та загальні тенденції психічного розвитку, параметри, що визначають його нормальний і анормальний темп і спрямованість. Вікова психологія, яка може аналізувати всі зміни в темпі, змісті, домінуючих факторах, що впливають на процес розвитку психіки протягом усього життя, природно, більшою мірою звертає увагу на порівняння закономірностей розвитку в різні періоди онтогенезу . Саме в цій дисципліні аналізуються причини зниження темпу розвитку, співвідношення критичних і ли-тичні періодів, виявляються кризи, що супроводжують людину не тільки в юності, але і в зрілому віці. Вікова психологія вивчає також механізми, що допомагають як у придбанні нового, у розвитку, так і в компенсації погано розвинених або порушених психічних функцій, збереження набутих знань і умінь в період зниження темпу розвитку, інволюції, в старості. Зіставлення цих механізмів, виявлення факторів, що впливають на інтелектуальний і особистісний ріст, дають важливі дані, що розкривають закономірності співвідношення біологічного і соціального, природного і набутого у психіці людини. Необхідні результати дозволяє отримати і аналіз впливу депривації на розвиток психіки, особливо зіставлення впливу депріваціонних ситуацій на різних етапах онтогенезу. Отримані матеріали зіставляються і аналізуються в курсі психології розвитку. При цьому домінує не так комплексний аналіз загальної картини стану психіки на певному етапі онтогенезу, скільки порівняльний аналіз процесу становлення різних сфер психіки. Ось чому для психології розвитку таке велике значення має вивчення факторів, отриманих при дослідженні динаміки формування когнітивних процесів (мислення, пам'яті, вос- 4 ємства), індивідуальних особливостей і рис особистості, соціалізації. Результати таких досліджень показують, як з'являється у дитини образ світу, система уявлень про себе та інших, яким чином в структурі особистості з'єднуються індивідуальні якості та соціально задані нормативи і цінності, що дає культура для формування психіки і яким чином природний розвиток (якщо таке може бути абстрактно представлено) відрізняється від культурного. Саме ці дані психології розвитку і затребувані іншими галузями психології - загальної, соціальної, педагогічної та іншими. Важливим стимулом для активного формування психології розвитку є і те, що психологія як молода наука зазнає сьогодні методологічні проблеми, які відображаються у змісті дитячої та вікової психології - в дискусіях з проблем періодизації, співвідношення навчання і розвитку, спілкування з дорослими і однолітками, механізмів розвитку і захисту. Гострота цих дискусій пов'язана і з тим, що психологія, що переживає період рефлексії своєї історії, відчуває багато складнощів у зв'язку з необхідністю інтегрувати в єдину систему знання про розвиток психіки, накопичені вченими, які працювали в різних психологічних школах і напрямах, - психоаналізі, біхевіоризмі, когнітивної гуманістичної психології, гештальтпсихології, вітчизняній психології. Тому автори книги намагалися показати методологічні принципи психології розвитку, виявити і описати те, що на сьогоднішній день відомо у світовій психології про закономірності і механізми становлення різних сторін і сфер психіки - нейропсихології та психофізіології, соціального та особистісного , когнітивного та емоційного розвитку; дати узагальнені уявлення про підходи до основних категорій і проблем - періодизації, кризах, навчанні, соціалізації. Водночас у викладі цих проблем постійно простежується ідея генезису, тобто поступового збагачення і ускладнення змісту і структури психіки на різних вікових етапах. Виходячи з даних, накопичених дитячої та вікової психологією, автори описують роль різних факторів у генезі психіки на різних етапах - від народження до старості. Це дозволяє читачам зрозуміти особливості становлення психіки в стабільні і критичні моменти, усвідомити причину різноманітних форм генезису, їх залежність від культури, соціальних установок, індивідуальних особливо-стей, віку, спадковості. У книзі показані різниця між психологічним і психофізіологічним розвитком, співвідношення біологічного дозрівання і психічного розвитку, індивідуальні особливості та вікові закономірності взаємозв'язку з взаємовпливу біологічного і психічного. Аналіз підходів до проблеми розвитку в основних непсихологічних школах дасть можливість сформувати більш повні знання про різні сфери застосування принципу розвитку в психології та про зміни, що відбуваються в структурі особистості, когнітивної та мотиву-ційно-потребностной сферах. Значну увагу автори приділили і порівняльному аналізу різних сторін формування психіки - соціалізації та інкультурації, становленню пізнання й особистості дітей. Метою авторів було не тільки дати уявлення про зміст психології розвитку, а й створити у читачів установку на перенесення отриманих знань у суміжні дисципліни, у власну наукову і практичну діяльність, допомогти більш об'єктивно розібратися в собі і оточуючих . |
||
| Наступна » | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" Передмова " |
||
|
||