| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Процесуальна характеристика слідчого. |
||
|
1. Слідчий - це суб'єкт кримінального процесу, який самостійно здійснює кримінальне переслідування осіб шляхом порушення кримінальних справ, викриття винних у вчиненні злочинів, обрання щодо них запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу. Чинний КПК не розкриває змісту поняття "слідчий", а лише обумовлює його відомчу належність. Зокрема, в п. 7 ст. 32 і ст. 102 КПК зазначено, що досудове слідство у кримінальних справах проводять слідчі прокуратури", слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчі органів Служби безпеки України. Питання віднесення слідчого до суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування, в теорії процесу є суперечливим. Ще з радянських часів домінує думка, що слідчий виконує функцію розслідування злочинів, зміст якої становлять підфункції обвинувачення, захисту і вирішення справи. З позицій сучасного погляду на модель вітчизняного кримінального процесу, яка стає дедалі ближчою до змагальної, такий погляд на зміст функції слідчого вичерпав себе. Змагальність процесу передбачає участь у ньому протилежних за інтересами сторін. Інтерес слідчого як державного органу", покликаного боротися зі злочинністю, полягає у викритті винного, пред'явленні йому обвинувачення і направленні кримінальної справи з обвинувальним висновком прокурору для порушення ним державного обвинувачення. Поєднання в одній особі трьох процесуальних функцій (обвинувачення, захисту і вирішення справи) неминуче зумовить домінування якоїсь однієї. Слідчий, здійснюючи Згідно з п. 9 розділу 15 Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію слідства - до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. На сьогодні відповідні закони не ухвалено. діяльність із розслідування злочинів, не може одночасно "сидіти на трьох стільцях". Щодо цього відомий учений-процесуаліст XIX ст. В. П. Данев-ський (представник харківської школи права) писав: "Не кажучи вже про принципову помилку і практичну небезпеку поєднання в одній особі обов'язків судді і функцій сторін, одне ототожнення у слідчому цих останніх функцій вважається великою помилкою, яка згубно впливає на хід попереднього слідства, на його результати, а врешті-решт, і на вирішення справи по суті. Навряд чи можливо для однієї особи бути у справі й обвинувачем, і захисником. Ці функції принципово протилежні і не узгоджені, особливо тоді, коли вони зосереджені в особі, яка брала активну участь у збиранні доказів, що викривають і виправдовують. Створене законом становище слідчого - психологічно фальшиве: дуже важко у справі, досліджуваній стосовно певної особи, водночас зосередити увагу, рівномірно напружену, на двох різних сторонах справи; нелегко скласти собі дві протилежні точки зору, які перебували б у становищі рівноваги і які слідчий перевіряв би з однаковою ревністю, упевненістю і силою логічного мислення. Рівновага неминуче має порушитися, переважна увага й енергія дослідника мають поступово обернутися у той чи інший бік"1. Дискусія щодо функцій слідчого спричинила в теорії процесу полеміку стосовно відомчої належності слідчого апарату. На сьогодні є три погляди щодо місця органів досудового слідства в системі апарату держави: залишити слідчий апарат у підпорядкуванні тих відомств, щой у радянський час, де він перебуває і сьогодні; вивести його із підпорядкування окремих відомств і утворитисамостійний слідчий апарат (комітет). 2. Підставою участі слідчого у кримінальному процесі є: порушення слідчим кримінальної справи. Згідно з п. 2 ч. 4ст. 98 КПК після порушення справи слідчий зобов'язаний розпочатиу ній досудове слідство; доручення начальника слідчого відділу або прокурора про розгляд заяви чи повідомлення про злочин або про прийняття справидо свого провадження, що формулюється у вигляді резолюції назаяві (повідомленні) чи на кримінальній справі. 1 Див.: Даневский В. П. Наше предварительное следствие: его недостатки и реформа. - К., 2003. - С. 29-30. 3. Слідчий не може брати участі в розслідуванні кримінальноїсправи і підлягає відводу (самовідводу) за таких обставин (ст. 60КПК): якщо він є потерпілим, свідком, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь із них, а також родичемобвинуваченого; якщо він брав участь у справі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільногопозивача або цивільного відповідача; якщо він або його родичі заінтересовані в результатах справи; за наявності інших обставин, що зумовлюють сумнів у йогооб'єктивності. Питання про відвід слідчого вирішує протягом 24 годин прокурор. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика слідчого." |
||
|
||