| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Тема 16. Державний контроль за діяльністю органів виконавчої влади |
||
|
Поняття, сутність та зміст державного контролю. Принципи державного контролю. Види державного контролю у сфері виконавчої влади. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері державного управління. При вивченні даної теми студентам слід мати на увазі, що контроль - це явище багатогранне і різнопланове. Він може бути охарактеризований як форма або вид діяльності, як принцип, як функція. Контроль у сфері державного управління, враховуючи його суть, можна охарактеризувати як самостійний вид роботи. Слід зазначити, що в умовах реформи системи органів державного управління, змінюється сутність державного контролю. Оновлення його сутності полягає в тому, що на перший план, при його здійсненні, висувається питання: чому так виходить і що треба зробити, щоб досягти кращого результату. У минуле відходить інших підхід - виявити і покарати за допомогою контролю. Виходячи із тих завдань, що стоять перед контролем, можна виділити такі основні принципи контролю: законності, відповідальності контролюючого органу, субординації у службових відносинах 62 контролюючих органів, плановість у діяльності контролюючих органів, систематичності контролю, професіоналізму, об'єктивності, неупередженості, гласності, взаємодії контролюючих органів, допомоги підконтрольному об'єкту. Функція контролю у державному управлінні полягає в аналізі та співставленні фактичного стану в тій чи іншій галузі з вимогами, які поставлені перед ними, відхиленнями у виконанні поставлених завдань та причин цих відхилень, а також оцінкою діяльності й доцільності саме такого шляху. При уясненні даного питання слід звернути увагу на співвідношення таких понять, як "контроль", "нагляд", "моніторинг". Стосовно перших двох понять, слід зазначити, що єдиної думки з приводу їх співвідношення, в адміністративній науці, немає. Деякі вчені дотримуються думки, що контроль і нагляд це - різні поняття, інші (О.Ф. Андрійко) вважають, що контроль - це родове поняття, а нагляд - похідне від нього, яке має свої характерні ознаки, до яких, зокрема, відносяться: а) перевірка дотримання правових норм, спеціальних правил, здійснюється на об'єктах, що знаходяться під адміністративним наглядом; б) організаційна непідпорядкованість об'єктів органам, що здійснюють адміністративний нагляд. - обсягу контролю та характеру контрольних поноважень: загаль ний та спеціальний; - часу проведення: попередній, поточний (оперативний) і наступ ний; - організаційних взаємозв'язків контролюючого і підконтрольно го об'єкту: зовнішній (парламентський, президентський, судовий) і внутрішній, - за обсягом спостереження, аналізу і перевірки діяльності: за гальний і спеціальний; - організаційної підпорядкованості між контролюючим і підконт рольним: відомчий (галузевий) і надвідомчий. Парламентський контроль, передбачений Конституцією Украї ни, здійснюється Рахунковою палатою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та постійними і тимчасовими конт- 63 рольними комісіями, які можуть створюватися при необхідності. Президентський контроль в Україні здійснюється за допомогою спеціального Контрольного управління у складі Адміністрації Президента України. Судовий контроль (див. тему 15). Слід мати на увазі, що для відомчого контролю характерними є: а) організаційна підпорядкованість того, кого контролюють, тому, хто контролює; б) стосується різних сторін діяльності підпорядкованого суб'єкта; в) обмежується заходами адміністративного впливу. Надвідомчий контроль характеризують наступні ознаки: а) організаційна підпорядкованість між контролюючим і підконтрольним відсутня; б) як правило, торкається конкретної функції чи певної сторони управлінської діяльності підконтрольного; в) контролюючий орган може вдатися до примусових заходів, або ж звернутися з поданням результатів контролю у відповідні державні органи. Необхідно звернути увагу на те, що система органів контролю в Україні є досить складною. Ці органи мають різну організаційну форму та правове положення в системі органів виконавчої влади. Провідне місце серед них належить функціональним центральним органам, для яких контроль є основною функцією щодо непідпоряд-кованих в адміністративному порядку державних органів і організацій. Вони мають право приймати у межах своєї компетенції обов'язкові для міністерств, відомств, підприємств і організацій акти, давати обов'язкові для виконання вказівки (Антимонопольнии комітет України, Державний комітет статистики та ін.). До системи органів контролю відносяться державні інспекції - спеціальні органи в системі державного управління, що здійснюють надвідомчий контроль, а сфера їх діяльності й владні повноваження поширюються на суб'єкти незалежно від їх відомчої підлеглості. 64 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Тема 16. Державний контроль за діяльністю органів виконавчої влади" |
||
|
||