| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
10.1.6. ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) БЕЗПЕКИ |
||
|
Вже зазначалося, що екологічна безпека розглядається як невід'ємна складова національної безпеки. Швидкість деградації навколишнього середовища перевищила швидкість процесів пристосування живих організмів до середовища існування. Головними причинами кризового техногенно-екологічного стану в Україні є: 1) надмірне антропогенне навантаження; 2) висока концентрація потенційно небезпечних виробництв; 3) суттєва зношеність основних виробничих фондів; 4) зростання кількості випадків порушення техніки безпеки та експлуатації; 5) надмірне зростання в компонентах навколишнього середовища токсичних речовин, насамперед, пестицидів та продуктів метаболізму; 6) незадовільний стан зберігання, утилізації та захоронення високотоксичних радіаційних і побутових відходів. В Україні розташовано близько 2,5 тис. об'єктів, які виробляють або використовують високотоксичні сильнодіючі отруйні речовини. На аварії, які відбуваються в Україні, накладається зростання контрастності гідрометеоумов порівняно з роками останнього десятиліття. В цілому по Україні в 1996 р. спостерігалося 2702 метеорологічних, 5 агрометеорологічних, 173 гідрогеологічних небезпечних і стихійних явищ, що на 25% більше, ніж 1995 р. на протязі 1996 виникло 435 істотних надзвичайних ситуацій технічного та природного характеру, з них 88 є подіями державного рівня. Це пожежі в Криму, Чернігівській та Луганській областях, в результаті яких знищено 5866 га лісу, водопілля в Луганській та Рівненській областях, аварії на теплотрасах у Кіровоградській та ін областях, лих на Закарпатті та т.д. Викликає тривогу стан будівництва та експлуатації очисних споруд. Ситуація в 1996 г.несколько покращилася т.к. кількість аварій на 16% менше, ніж 1995 Проте зафіксовано 31 випадок екстремально високого забруднення навколишнього середовища.
10.1.7. ПРОБЛЕМИ транскордонного перенесення ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН
Транскордонний перенесення є суттєвою причиною погіршення екологічної обстановки в Україні. Відомо, що в Україні панує західний перенос повітряних мас. Це означає, що шкідливі викиди в атмосферу з країн Західної та Центральної Європи потрапляють до нас, а забруднене повітря з України потрапляє до Росії і т.д. Найбільше NО2 повітря в Україні експортує Польща - 450 (у перерахунку на 100 тонн N), Німеччина - 305, Росія - 254, Словенія - 196. Відповідним чином "експортуються" сполуки сірки та інші. Румунія є найбільшим "експортером" наднормативних забруднюючих сполук: фосфатів, марганцю, нафтопродуктів, цинку, зважених речовин, фенолів, БПК. Тут доцільно послатися на висловлювання, з розглянутої проблеми, різних фахівців. Наведемо висловлювання воєводи Замойського mgr Marek Grzelczak викладеного як передмову до книги Станіслава Зємба "Ділема єкологічної безпеки", виданої в 1998 році: "Природа не знає кордонів между країнамі. Широко розкінуліся безмежні простори буйної природи з ее Непереможне волею до життя у кожному прояві. Однак , под впливим людини ЦІ простори могут такоже нести руйнівну силу смерти для будь Якого Існування. СЬОГОДНІ вініклі проблеми, Вирішення Котре Вже НЕ под силу одній области, або й даже цілій Країні. Якісний склад шкідливих речовин, які переносяться через державні кордони в водної та повітряної середовищі залежить від особливостей джерел забруднень, а загальна кількість мігруючих забруднюючих сполук, обумовлено напрямом панівного повітряного переносу, а також обсягом і напрямом водного стоку. Транскордонний перенесення - це надзвичайно важлива проблема і повинна регулюватися міждержавними угодами.
10.1.8. ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
До 1996 року на Україні функціонувало 15 енергоблоків (ЗАЕС - 5 блоків; Південно-українська АЕС -3 блоку; Хмельницька АЕС - 1 блок ; Рівненська - 3 блоку і ЧАЕС - 2 блоки; 30.ХI.96 р. виведений з експлуатації перший блок ЧАЕС, 20.ХII.96. зупинений 6-ий блок Запорізької АЕС для ремонту. Зараз функціонує 14 енергоблоків. Радіаційне забруднення не перевищує допустимих норм. Перевищення контрольного рівня викидів радіоактивного йоду спостерігалося тричі на Рівненській АЕС під час ремонтних робіт від 1,7 рази до 4,8 рази. Радіаційний стан в Техноген напружених регіонах таких як Донбас, Запорізька область, Нікополь-марганцевий регіон, обумовлено скидами і викидами окремих підприємств, а також сіненергогенетіческімі ефектами. Регулювання безпеки використання ядерної енергії здійснюється шляхом розвитку законоправовой бази з урахуванням наукового прогресу в галузі ядерної безпеки та інтеграції в міжнародне правове поле. Функціонують регулярні інспекції підприємств та організацій МАГАТЕ в галузі здійснення гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Тривають роботи з ліцензування блоків АЕС.
10.1.9. ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ.
Здоров'я народу України є кінцевим підсумком, результатом екологічного стану території. Воно визначається, значною мірою, скидами і викидами забруднюючих речовин техногенного походження. Медична статистика свідчить, що найбільше в 1996 році припадає на захворювання верхніх дихальних шляхів - 25,4%, хвороби систем кровообігу складають 20,9%, хвороби нервової системи та органів слуху - 10,5%. Лише за рік хвороби крові та кровотворних органів збільшився на 9,2%, сечостатевих систем - на 5% , вроджених аномалій - на 4,2%. Рівень поширення новоутворень неухильно збільшується на 1-1,5% на рік. До числа найбільш екологозалежних видів паталогій належать захворювання алергічного характеру. Встановлено, що найбільш істотно впливають атмосферні забруднювачі з вираженим алергічним дією - альдегіди, біопрепарати, формальдегід та інші. У 1996 році рівень хвороб органів дихання знизився на 12,4% в порівнянні з 1995 роком. Зменшився рівень інфекційних і паразитичних захворювань в цілому на 2%. Але рівень захворювань на туберкульоз збільшився на 3,7%. Поширення усіх хвороб найбільшу в Центральному та Північно-східному регіонах, де вони перевищують середню по Україні, відповідно, на 8,2 і 3,5%. Незважаючи на певне зниження вмісту антропогенних добавок в навколишньому середовищі в цілому, рівень забруднення, особливо атмосферного повітря, населених пунктів, є досить високим, що позначається на здоров'я населення, особливо дітей. Ризик погіршення стану здоров'я дітей, що проживають на територіях з високим рівнем денатурації навколишнього середовища в 1,7 рази вище, ніж у дітей у відносно чистих районах. Дослідження показали, що в містах Дніпропетровської області з високим антропогенним навантаженням, залежність виникнення паталогій органів дихання у дітей від стану навколишнього середовища може досягти 45%, органів травлення - 15% і т.д. Загальна захворюваність дітей може досягти майже 40% від загальної кількості цих захворювань. Народжуваність продовжує катастрофічно падати: з 1991 до 1996 рр., з 12,1 до 9,1 народжень на 1000 чоловік, тобто майже на 25%. Смертність за цей же час збільшилася на 18%. Природний приріст скоротився на 0,8%, тобто померло більше, ніж народилося. У західному регіоні зберігається найвищий рівень народжуваності (12,2%) і найменша смертність (12,6%), тоді як в південно-західному регіоні спостерігається найвищий рівень смертності (17,8%) при дуже низькому рівні народжуваності - 8,5%, тобто природний приріст найнижчий - 9,3%. Таке складне, майже катастрофічний стан в південно-східному регіоні, зумовлено значною мірою дією забруднювачів навколишнього середовища, перш за все, відходами промисловості. Інші райони займають проміжне стан між цими двома районами. Таким чином, в Україні триває процес негативних змін стану здоров'я населення, що відбивається на підвищенні поширення хвороб, погіршення медико-демографічної ситуації.
10.1.10. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ПО СТАБІЛІЗАЦІЇ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Для захисту та безпечної життєдіяльності людей пріоритетними визнані наступні заходи: 1) Гарантування екологічної безпеки функціонування ядерних об'єктів. Зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на ЧАЕС. 2) Поліпшення стану води в річці Дніпро та інших. 3) Стабілізація та поліпшення екологічного стану Донецько-Придніпровського регіону. 4) Будівництво нових і реконструкція діючих потужностей комунальних очисних споруд. 5) Попередження забруднень Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану. 6) Формування збалансованої системи природокористування та адекватної структурної перебудови виробничого потенціалу економіки. Екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті. 7) Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток мережі заповідних територій. 8) Підвищенні ролі екологічної освіти і виховання.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 10.1.6. ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) БЕЗПЕКИ " |
||
|
||