| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.2. ПРОБЛЕМНА ЛЕКЦІЯ 7.2. ПО МОДУЛЯ 7 "ОСНОВИ НЕОЕКОЛОГІЯ": - ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ |
||
|
Екологічна безпека є невід'ємною складовою національної безпеки. І це закономірно. Тому, що серед основних пріоритетів, принципів і орієнтирів сталого розвитку України знаходиться "охорона навколишнього природного середовища, тобто створення для всіх громадян умов зі здоровою природним середовищем - чистим повітрям, землею, водою, а також захист і відновлення біорізноманіття." У Конституції України записано (с. 3) .. "Людина, ее ЖИТТЯ І здоров'я, честь и Гідність, недоторканість і Безпека візнаються в Україні Найвищого соціальною цінністю". "Забезпечення екологічної безпеки и Підтримання екологічної рівновагі на территории України, подоланнянаслід-ків ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ Н - катастрофи планетарного масштабу, збережен-ня генофонду Українського народу є обов'язком держави" (с.16). І разом з тим, скорочується тривалість життя людей. Зараз вона становить 68 років. Існує значний спектр і множинність визначень "безпеки" (економічна, екологічна, техногенна і т. д). Поняття "безпека" дійсно досить об'ємне і вимагає для свого розуміння вивчення всіх багатофункціональних зв'язків, які існують між організмами - правовими, соціально - економічними, політичними, науковими, екологічними та іншими механізмами і причинами їх виникнення. Всі вони взаємозумовлені і взаємопов'язані (Агаркова Н.В. та ін, 1996). Безпека згідно С.А.Боголюбову (19) - це здатність предмета, явища або процесу зберегти свої основні характеристики при патогенних, що руйнують впливах зі строни інших предметів, явищ і процесів. Безпека передбачає відсутність, обмеження або зняття небезпеки. Але весь парадокс полягає в тому, що безпека без небезпеки не буває. Безпека знаходить своє існування у зв'язку з появою загроз. Сукупність заходів з обмеження, запобігання, пом'якшення їх реалізація і є забезпеченням безпеки. Серед великого сімейства безпеки найбільш широке поширення, в який нас аспекті, в даний час отримали такі поняття як "екологічна безпека", "техногенна небезпека", "природно - техногенна безпека", "еколого - техногенна небезпека". Близькі за смисловим навантаженням, вони істотно різні за обсягом, широтою охоплення, наслідком. Багато залежить від того, які фактори беруться до уваги. Наприклад, розглядаючи "інтегральний показник безпеки" ряд авторів (Агаркова Н.В. та ін.) враховують, так звані, "глобальні пріоритети", в результаті приходять до висновку, що техногенна безпека в Україні становить - 0.75, а природна - 0.25. А пояснення такої оцінки досить просте - враховується співвідношення техногенних і природних катастроф, тобто категорія надзвичайних ситуацій. Викладене свідчить про неоднозначність визначення та оцінці "екологічної безпеки". Одним з найбільш коротких, але разом з тим ймовірно найбільш вимогливим є визначення яке належить І.І.Дедю (1990): "Безпека екологічна - будь-яка діяльність людини, що виключає шкідливий вплив на навколишнє середовище". В. А. Боковим і А.В.Лущіку (1998) належить таке визначення: "Такий стан системи, яке забезпечує збалансоване взаємодія природних, *** і соціальних систем, формування природно-культурного середовища, що відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним споживачам, жителів кожного регіону Землі при збереженні природно-ресурсного та екологічного потенціалу природних систем і здатності біосфери в цілому до саморегулювання. За С.А.Бокову (1998) екологічна безпека - процес забезпечення захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства, природи і держави від реальних та потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними впливами на навколишнє середовище. Н. Ф. Реймерс (1990) як завжди, призводить найпоширеніші варіанти визначення: 1) сукупність дій, станів і процесів, прямо або опосередковано не призводять до незмінно важливим ущербам (або загрозам таких збитків), що наносяться природному середовищу, окремим людям і людству; 2) комплекс станів, явищ і дій, що забезпечує екологічний баланс на Землі і в будь-яких її на рівні, до якого фізично, соціально -економічно, технолоіческі і політично готове (може без серйозних збитків адаптуватися) людство Розглядаючи проблеми екологічної безпеки необхідно враховувати їх ієрархічність, різний рівень, часові рамки, силу впливу тощо За часом дії екологічна безпека може бути: короткочасна, тривала; за розмахом: узкомасштабная і широкомасштабна. Як бачимо у визначеннях панує антропоцентричний підхід. Але суб'єктами екологічної безпеки можуть бути: індивідуум, суспільство, екосистема, геосистема, біосфера , держава. Об'єктами екологічної безпеки є життєво важливі інтереси суб'єктів безпеки: права, матеріальні і духовні потреби особистості, природні ресурси і природне середовище як матеріальна основа державного і суспільного розвитку. З рішенням проблем і завдань екологічної безпеки тісно пов'язаний цілий комплекс інших понять. Детально вони розглядатимуться в самостійному навчальному курсі, а тут зупинимося тільки на основному понятті, без якого не можливе розкриття проблеми екологічної безпеки поняття "екологічна ситуація". Для того щоб визначити поняття "екологічна безпека" необхідно з'ясувати значення родового поняття "ситуація". Відповідно до "Логічним словником довідником" (Н.І.Кондаков, 1975) ситуація (фр.situation положення, сукупність обставин) - непорожнє упорядкований безліч спільних станів предметів. Ситуації різні, якщо різна упорядкованість станів в них. Ситуації сумісні, якщо містять сумісні стану. А.А.Зіновьев (1065) дає наступні характеристики ситуацій: 1) дві ситуації різні, якщо і тільки якщо не збігаються безлічі їх станів; 2) дві ситуації несумісні, якщо і тільки якщо одна з них містить принаймні один стан, несумісне з одним станом інший; 3) ситуація існує, якщо і тільки якщо існує кожний її стан. Виходячи з викладеного не можна вважати виправданим відсутність визначення в різних довідкових матеріалах з екології (Ситник К.М. та ін, Словник-довідник з екології, (1994); Реймерс Н.Ф. "Природокористування", 1990 і інші) поняття "екологічна ситуація". Існують визначення таких понять, як "екологічна ситуація кризова", "ситуація аварійна в природокористуванні", "ситуація проблемна", "ситуація екологічно конфліктна" тобто ситуації "звичайної", ситуації нормальної начебто не існує. Але насправді це не так. У кожне конкретно визначений час, для кожної конкретної території існує своя сукупність явищ, процесів тощо, які й визначають екологічну ситуацію. Тому існують нагальна потреба саме у визначенні її характеру, спільності або розходженні для територій в певний час і т.д. Таким чином, екологічна ситуація - це характер і особливості екологічного стану об'єктів, явищ, процесів тощо, які у сукупності (тісному взаємозв'язку і взаємодії) визначають притаманну саме для конкретної території в конкретний час специфіку екологічного функціонування системи. А яка вона буде, кризова, або аварійна, або ще яка-небудь це вже результат її оцінки (наприклад. відхилення від норми і т.д.) з наступним районуванням і т.п. Саме екологічна ситуація дозволяє визначитися в рівні екологічної небезпеки та безпеки. Критерій оцінки будь-який з цих безпек - почуття екологічної безпеки життєдіяльності в даний час і в майбутньому. І дійсно, немає сумніву, що в такому ракурсі поняття екологічної безпеки в певній мірі ототожнюється з поняттям "сталого розвитку". Але при цьому необхідно бачити, і, головне, розуміти основне розходження - істотно прихований (багато в чому не бачимо, не відчутний) характер формування екологічної безпеки на відміну від, наприклад, економічної безпеки. Цю особливість можна порівняти з раковою пухлиною - формується вона відносно непомітно і тільки, коли пішли метастази, стає явною, але, на жаль, зробити вже мало що можна. Ймовірно тому екологічна безпека не сприймається належним чином широким колом різнопрофільних фахівців. Прикладом може служити існування в переліку спеціальностей ВАК України спеціальності "техногенна безпека" та відсутність спеціальністю "екологічна безпека". За останній час істотно зросла кількість захворювань. Рівень поширення хвороб склав в 1995 році 118 тис. випадків на 100 тис. чол. при 110,5 тис. випадків в 1990 році, т . е. зростання складе 6,8%. У структурі хвороб домінують хронічні та інфекційні хвороби органів дихання, системи кровообігу тощо Складним є епідеміологічний стан. Поряд з дефіцитом води та її недостатньою якістю збільшується бактеріальне забруднення відкритих водойм. Продовжують зростати обсяги викидів забруднюючих речовин. Так, річний обсяг викидів в атмосферне повітря становить близько 6 млн. тонн, а скиди недостатньо очищеної води у водойми перевищує 3,4 млрд. куб. м, з них 1 млрд. - без будь - якої очистки. Багато видів сучасних промислових виробництв утворюють і накопичують відходи. Щорічно в Україні на промислових підприємствах, в житловому фонді міст і селищ міського типу накопичується близько 1,45 - 1,95 млрд. тонн відходів виробництва і споживання, з яких 10-15% використовується як вторинні матеріальні ресурси, інші припадають на звалища. Відходи займають близько 160 тис. га, а загальний їх обсяг 25 млрд. тонн. У слідстві техногенного впливу погіршуються фізичні і хімічні особливості грунтів, збільшується еродованість земель, погіршується якість сільськогосподарської продукції і т.д. Значну роль у всьому цьому належить збільшенню антропогенного навантаження на природне середовище, техногенної навантаженні на здоров'я людини. Сформувалися цілі сімейства екологічних проблем, які обумовлюють погіршення життя людини, стимулюють високий рівень екологічної небезпеки і для природи, і для людини . Численність чинників, які обумовлюють виникнення цих проблем, відповідно, породжує велику їх кількість. Немає можливості та й доцільності в проблемній лекції їх повністю висвітлити. Тому ми торкнемося лише деяких з них, що роблять істотний вплив на життєдіяльність. Серед них виділимо: агроекологічні проблеми; проблеми шумового забруднення, проблеми електромагнітного забруднення; пилова забруднення, теплове забруднення та інші. Без знання і розуміння цих проблем забезпечити екологічну безпеку населення України неможливо. Як видно з наведеного, ми не торкаємося тут надзвичайних ситуацій з тієї причини, що вони, як правило, достатньо освітлені в літературі і відомі широкій громадськості. Разом з тим, вважаємо за доцільне навести приклади формування надзвичайних ситуацій. Згідно Національному інституту стратегічних досліджень (Агаркова Н.В. та ін 1996) головними причинами надзвичайних ситуацій в Україна є: 1. політичні; 2. організаційно - управлінські; 3. науково - технічні; 4. нормативно - правові; 5. соціально - економічні. Названі причини пояснюють і розвал СРСР, і зміну політичної та економічної ситуації, попередження негативних наслідків людської діяльності , незадовільний стан основних фондів, повільні темпи реконструкції виробництв, відсутність нормативних актів з неоекологіческому стимулюванню забезпечення екологічної безпеки, соціальну напругу в державі і т.д.. Звідси ясно, що ці причини в тій чи іншій мірі характерні для формування та вищеназваних неоекологіческіх проблем, про які нижче піде мова.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "7.2. ПРОБЛЕМНА ЛЕКЦІЯ 7.2. ПО МОДУЛЯ 7 "ОСНОВИ неоекологія": - ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ " |
||
|
||