Головна |
« Попередня | Наступна » | |
10.4. Основні шляхи раціонального використання та охорони надр |
||
Верхня частина літосфери піддається інтенсивному техногенному впливу в результаті господарської діяльності людини, в тому числі при проведенні геологорозвідувальних робіт та розробки родовищ корисних копалин. Виникаючі у зв'язку з цим негативні зміни нерідко призводять до безперервної її розбудови і прояву небезпечних і необоротних в екологічному відношенні процесів і явищ. Зміни, що відбуваються у верхній частині літосфери, справляють істотний вплив на екологічну обстановку в конкретних районах, так як через її верхні шари відбувається обмін речовин і енергії з атмосферою і гідросферою, що в підсумку призводить до помітного впливу на біосферу в цілому. Верхні шари літосфери в межах території Білорусі відчувають інтенсивний вплив в результаті проведення інженерно-геологічних досліджень і геологорозвідувальних робіт на різні види корисних копалин. Необхідно відзначити, що тільки з початку 50-х років XX в. пробурено близько 1400 пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин на нафту (глибиною до 2,5-5,2 км), більше 900 свердловин на кам'яну і калійну солі (глибиною 600-1500 м), більше 1000 сква 158 жин на горючі сланці, буре вугілля, залізні руди, підземні води, багато тисяч свердловин на різні види будівельних матеріалів, а також при виробництві геофізичних досліджень надр. При цьому відчужуються сільськогосподарські та лісові угіддя, відбувається зміна теплового балансу надр, забруднення навколишнього середовища нафтопродуктами, буровим розчином, кислотами та іншими токсичними компонентами, використовуваними при проводці свердловин. Проведення сейсмічних досліджень із застосуванням буропідривних робіт, щільність яких особливо висока в межах Прип'ятського прогину, викликає порушення фізико-хімічних властивостей грунту і верхніх шарів літосфери, забруднення грунтових вод, техногенні зміни мінерального складу відкладень. Велике негативний вплив на характер зміни літосфери надає видобуток корисних копалин. В результаті діяльності гірничодобувних підприємств відбувається переміщення великих обсягів порід, зміна режимів поверхневих, грунтових і підземних вод в межах великих територій, порушення структури і продуктивності грунтів, активізація хімічних і геохімічних процесів. Особливістю видобутку корисних копалин є їх тимчасовий характер: при виснаженні запасів корисної копалини гірничі роботи на родовищі припиняються. У зв'язку з цим розробку родовищ доцільно вести так, щоб формовані при цьому нові ландшафти, виїмки, відвали, інженерні споруди могли в подальшому з максимальним ефектом використовуватися для інших народногосподарських цілей. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значної частини мінерально-сировинних ресурсів країни, що опинилися в зоні її негативного впливу. За даними досліджень, проведених Білоруським науково-дослідним геологорозвідувальним інститутом, в зоні радіоактивного забруднення виявилися 132 родовища мінерально-сировинних ресурсів, у тому числі 59 розроблюваних. Це, головним чином, родовища глини, пісків і піщано-гравійних сумішей, цементного і вапняного сировини, будівельного і облицювального каменю. У зону забруднення потрапили також Прип'ятський нафтогазоносний басейн і Житковичский родовище бурого вугілля і горючих сланців. Охорона надр розглядається як система заходів, що забезпечує збереження існуючого різноманіття та раціональне використання геологічного середовища, освіта 159 особливо охоронюваних геологічних об'єктів , що мають особливу наукову, історичну, культурну, естетичну та рекреаційну цінність. Кодекс Республіки Білорусь про надра (1997) визначає основні вимоги щодо раціонального використання та охорони надр, серед них: ? дотримання встановленого законодавством країни порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; ? повне і комплексне геологічне вивчення надр, що забезпечує достовірну оцінку запасів корисних копалин; ? недопущення псування розроблюваних і довколишніх родовищ корисних копалин в результаті користування надрами, а також запасів цих копалин, консервіруемих в надрах; ? забезпечення найбільш повного вилучення із запасів основних і спільно з ними залягаючих корисних копалин і супутніх компонентів; ? раціональне використання розкривних порід; ? охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших лих, що знижують якість і промислову цінність корисних копалин. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів безпосередньо пов'язані з перспективами розвитку видобувних галузей, геологорозвідувальних робіт, проведенням природоохоронних заходів в цілому по країні. Виробничі програми (бізнес-плани) підприємств добувної промисловості та геологорозвідувальних робіт, з одного боку, і плани охорони навколишнього середовища, з іншого, повинні розроблятися в єдиному блоці. У Програмі прискорення геологорозвідувальних робіт з розвитку мінерально-сировинної бази Республіки Білорусь на 1996-2000 рр.. в якості пріоритетних були визначені наступні напрямки: - пошук і розвідка родовищ нафти і газу; - пошук і підготовка до промислового освоєння бурого вугілля; - оцінка перспектив алмазоносності; - розвідка запасів залізних руд; - підготовка до промислового освоєння мінералізованих розсолів на одній з перспективних площ; - пошук і розвідка нових родовищ корисних копалин. 160 Передбачалися завдання з приросту запасів мінеральної сировини, іншим підсумковим показниками геологорозвідувального виробництва, в тому числі завдання з технічного переозброєння. Перспективні плани і прогнози включають розробку екологобезпечних і економічно ефективних технологій видобутку, переробки і використання мінеральної сировини, підвищення коефіцієнта вилучення корисних копалин на експлуатованих родовищах. Особливо актуально це відносно видобутку нафти, витяг якої в умовах Білорусі не перевищує 40%, в той час як новітні технології дозволяють підвищити цей показник до 60%. Впровадження прогресивних технологій при розробці калійних солей забезпечить більш раціональне використання запасів Старобінського родовища, скорочення відходів калійного виробництва до 10% і зменшення осідання земної поверхні на 15-20%. Підвищення ефективності використання мінерально-сировинних ресурсів для виробництва будівельних матеріалів пов'язано зі скороченням втрат сировини в процесі видобутку і виробництва, використанням низькосортної сировини, вторинних ресурсів. Розвиток науково-технічного прогресу забезпечує залучення в експлуатацію родовищ корисних копалин з більш низьким вмістом корисних речовин, більш високим вмістом шкідливих домішок і менш сприятливими гірничо-геологічними умовами залягання і в результаті - розширення мінерально-сировинної бази. 161 -
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "10.4. Основні шляхи раціонального використання та охорони надр" |
||
|