| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
17.3. Досвід оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього середовища Республіки Білорусь |
||
|
У нашій країні в умовах суверенітету оцінка сукупного економічного збитку від забруднення атмосферного повітря та водних джерел була вперше здійснена в 1994 р. фахівцями НДЕІ Мінекономіки Республіки Білорусь. У 1999 р. з урахуванням зміненої економічної ситуації ця робота була 260 продовжена, і результатом її з'явилися розрахунки сукупного економічного збитку від традиційного забруднення навколишнього середовища (атмосферного повітря, водних джерел тощо) і збитку, нанесеного природних ресурсів країни в результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС, в цілому по країні, в обласному розрізі, а також по великим промисловим центрам і басейнах річок за період 1995-1998 гг.15 При оцінці економічного збитку від забруднення повітряного басейну в якості методичної основи були взяті розробки Сумської філії Харківського політехнічного інстітута16. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря в цілому по населеному пункту чи регіону (область, республіка) проводилася розробниками відповідно до методики виходячи з знеособлених даних про валові викиди в атмосферу, їх відносної агресивності (приведена маса забруднюючих речовин), питомої економічного збитку, що завдається певного типом реципієнтів, і поправочних коефіцієнтів за формулою т де У, - економічний збиток, р. / рік; у1 - регіональний (регіонально-галузевої) поправочний коефіцієнт для 1-го реципієнта; а, - поправочний коефіцієнт , що залежить від чисельності реципієнтів 1-го виду в обстежуваному регіоні (населеному пункті); у! - Питома економічний збиток, що заподіюється 1-му реципієнту, р. / Ум. т; М, - обсяг викиду в атмосферу ^ го забруднювача, т / рік; А, г - коефіцієнт відносної агресивності ^-й домішки для 1-го реципієнта. В якості реципієнтів розглядалися населення, житлово-комунальне господарство, основні промислово-про-виробничі фонди, сільськогосподарські та лісові угіддя. Оцінка економічного збитку від забруднення атмосферного повітря проводилась в цілому по Республіці Білорусь, областям, а також по 10-ти найбільших містах. Через відсутність або нестачу інформації оцінка економічного збитку від забруднення атмосфери проводилася з урахуванням тільки викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел. Величини економічного збитку розраховані в порівнянних цінах 1998 р. (табл. 17.2). 261 Таблиця 17.2 Економічний збиток від забруднення атмосферного повітря *, млрд р. Показник 1995 1996 1997 1998 Економічний збиток 6486,9 4974,2 7225,1 11 815,4 У тому числі: населенню 4197,0 1690,0 2496,1 4093,6 об'єктам житлово-комуналь- ного господарства 807,1 1207,9 1670,2 2727,2 основним промислово-виробничого фондам 701,6 980,1 1454,9 2376,8 сільськогосподарським угіддям 650,4 915,8 1341,0 2188,3 лісових угіддях 130 , 8 180,4 262,9 429,5 * Джерело: Звіт про НДР: Здійснити економічну оцінку збитку від забруднення навколишнього середовища по Республіці Білорусь, регіонах і великих містах. Мн.: НДЕІ Мінекономіки Республіки Білорусь, 1999. За оцінками розробників, найбільший збиток забрудненням атмосферного повітря в 1998 р. завдано населенню (34,6%), а також об'єктам житлово-комунального господарства (23,1%) і основним промислово-виробничим фондам підприємств (20,1%) (рис. 17.1). Порівняно з 1995 р. економічний збиток збільшився в 1,8 рази. Якщо в 1995 р. величина економічного збитку склала 1,2% від ВВП, то в 1998 р. - 1,8%. Однак порівняно з 1994 р. відношення економічного збитку до ВВП значно знизилася (в 1994 р. воно склало 3,2%). Це зниження пов'язане зі зменшенням обсягу шкідливих викидів в атмосферне повітря і насамперед зі значним зниженням викидів пятиокиси ванадію, який відноситься до речовин 1-го класу небезпеки і є основним ущербообразующим інгредієнтом для населення. Всього ж, у порівнянні з 1995 р., обсяг шкідливих викидів скоротився в 1,2 рази, що зумовлено головним чином збільшенням частки газу в паливно-енергетичному балансі та проведенням атмос-фероохранних заходів. Як видно з графіка (рис. 17.2), спад в економіці країни, що відбувався в 1990-1995 рр.., Вплинув і на зниження величини економічного збитку; подальше пожвавлення економіки викликало зростання економічного збитку. Динаміка економічного збитку від забруднення атмосферного повітря в цілому по країні показана на рис. 17.2. Збиток від забруднення водних джерел розраховувався в цілому по Республіці Білорусь, по басейнах річок, областям та м. Мінську. Річний економічний збиток визначався за формулою 262 У = у - 0ДО? М, (17.5) де у _ економічний збиток (тис. грн.); У - питома базовий норматив збитку від скидання забруднюючої речовини, 2508,8 тис . р. / ум. т; ак - коефіцієнт, що враховує особливості водогосподарських ділянок; М - приведена маса річного скидання забруднювача (ум. т / рік) залежно від його токсичності (небезпеки), визначається як добуток показника відносної небезпеки конкретного забруднювача (АТ на загальну масу річного скидання (т / рік). Величина А, - зворотна значенню ГДК даної речовини у водоймах, що використовуються для рибо-господарських цілей. 3,7% 18,5% 20,1%
34,6% ? населення - 34,6% об'єкти житлово-комунального господарства - 23,1% Про основні житлово-комунальні фонди - 20,1% ? сільгоспугіддя - 18,5% лісові угіддя - 3,7% 23,1% Рис. 17.1. Структура економічного збитку від забруднення атмосферного повітря в 1998 р. по реципієнтам МЛРД р. 40000? 38000?? 38 0083 30 000? 25 000? 20 000 15 000 - ю ооо? \ 6486,9 4974,2 7225,1 11 815, Квітень 5000 - 0 - и 1990 1995 1996 1997 1998 Г ° ди Рис. (у цінах 1998 р.) Збиток від забруднення водних джерел розраховувався в цілому по республіці, областях та обласним центрам. В расче 263 тах враховувалися забруднення природних вод наступними інгредієнтами: органічними речовинами (ВПК), нафтопродуктами, завислими речовинами, сульфатами, азотом амонійним, азотом нітритним, міддю, іншими металами (залізом, цинком, нікелем, хромом). Самі розробники відзначали, що оцінка збитку є укрупненої, носить приблизний характер з огляду похибок вихідної статистичної бази даних, обліку далеко не всіх інгредієнтів забруднення. Крім того, при визначенні збитків від забруднення водних джерел в розрахунок бралися тільки скиди стічних вод, а адже забруднення відбувається і в результаті змиву добрив з сільгоспугідь, зливового стоку з урбанізованих територій, що не було враховано. Отримані дані розрахунків в динаміці показали зниження абсолютного економічного збитку від забруднення водних ресурсів за період з 1990 р . по 1996 р. (табл. 17.3), що пояснюється кризовим станом економіки, падінням виробництва, скороченням обсягів скидаються у водойми стічних вод. Зростання промислового виробництва, починаючи з другої половини 1995 р., викликав збільшення скидання забруднюючих речовин у водні джерела, однак темпи забруднення "відстають" від зростання ВВП в середньому на 20-25 процентних пунктів. Закріплення такої тенденції - основоположний чинник економічного розвитку країни та оздоровлення екологічної обстановки, раціонального та економного використання водних ресурсів. У зв'язку з цим, як вважають фахівці, в обов'язковому порядку повинна виконуватися умова: при зростанні виробництва на 1% питомі екологічні навантаження на водні об'єкти (ліміти водоспоживання та водовідведення) знижуються на 0,2%. Таблиця 173 Економічний збиток від забруднення водних джерел Білорусі в зіставленні з показниками валового внутрішнього продукту * (у цінах 1998 р.) Показник 1990 1995 г 1996 1997 г . 1998 1 2 3 4 5 6 Економічний збиток, млрц р 26 493,2 13 106,8 12 613,9 12 951,3 14 090,4 Економічний збиток в% до 1990 р. 100 49,5 47,6 48,9 53,2 Виробництво ВВП, млрд р. 826 374,6 534 064,6 549 018,5 611 606,5 662 369,9 Виробництво ВВП в% до 1990 р. 100 64,6 66,4 74,0 80,2 264 Закінчення табл 17 3 1 2 3 4 5 6 Питома економічний збиток, млрд р. / млрд р. ВВП 0,032 0,025 0,023 0,021 0,021 Питома економічний збиток у% до 1990 р. 100 78,1 71,8 65,6 65,6 Співвідношення економічного збитку від забруднення водних джерел і ВВП,% 3,2 2,5 2,3 2,1 2,1 х Джерело той же (див. табл 17.2). Сумарний збиток від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів і від скидання забруднювачів у водні джерела склав в 1998 р. 25 905,8 млрд'р., або 4% ВВП. У структурі сукупного економічного збитку 54, 4% припадає на збиток від забруднення водних джерел і 45,6% - атмосфери. Аналіз величини економічного збитку показує, що до 1996 р. загальний збиток знижувався, а починаючи з 1997 р. відбувається зростання абсолютних і питомих величин збитку (табл. 17.4), що обумовлено започаткованим зростанням промислового виробництва та обсягів ВВП і, відповідно, рівнів впливу на природне середовище. Табліца17.4 Зіставлення сумарного економічного збитку від забруднення атмосферного повітря та водних джерел з показниками валового внутрішнього продукту Республіки Білорусь (у цінах 1998 р) * Показник 1990 1995 1996! 1997 1998 1 2 3 4 5 6 Сумарний економічний збиток, млрд р. 40 658,0 19 593,7 17 588,1 20 176,4 25 905,8 Виробництво ВВП, млрд р. 826 374,6 534 064,6 549 018,5 611 606,6 662369, 9 Питома сумарний економічний збиток, млрд р. / млрд р. ВВП 0,05 0,04 0,03 0,03 0,04 Сумарний економічний збиток у% до 1990 р 100 48,2 43 3 49,7 63 8 Виробництво ВВП в% до 1990 р. 100 64,6 66,4 74,0 80,2 265 Закінчення табл. 17.4 1 2 3 4 5 6 Питома сумарний економічний збиток у% до 1990 р. 100 80,0 60,0 '60,0 80,0 Співвідношення сумарного економічного збитку і обсягів ВВП,% 5,0 4,0 3,0 3,0 4,0 * Джерело той же (див. табл. 17.2). Проте темпи зростання сумарного економічного збитку значно перевищували темпи зростання ВВП. Порівняно з 1996 р., в 1997 р. збиток збільшився на 14,8% (ВВП - 11,4%), а в 1998 р., порівняно з 1997 р., - на 28% (ВВП - 8,3%). Все це свідчить про зниження ефективності природоохоронних заходів, недостатній контроль за викидами (скидами) забруднюючих речовин, погіршенні стану очисних споруд, зростанні ущербоемкості виробництва (ріс.17.3).
43,3 1990 1995 1996 1998 ф - Виробництво ВВП в 7 до 1990 ~ ~ ш-- Сумарний еконо-мічного збиток в% до 1990 р. --- Питома суммар-ний економічний збиток в Уп до 1990 г Роки Рис. 17.3. Динаміка показників сумарного і питомої економічного збитку і обсягів ВВП за 1990-1998 рр.. Слід зазначити, що розробники НДЕІ Мінекономіки не оцінювали економічний збиток від безпосереднього забруднення та виснаження земельних ресурсів та ресурсів надр (а його значення можуть становити до 1/3 сукупного збитку), проте отримана величина збитку від забруднення тільки двох середовищ (повітряної і частково водної) склала 4% обсягу валового внутрішнього продукту. При оцінці економічного збитку від радіоактивного забруднення природного середовища внаслідок чорнобильської катастрофи фахівцями НДЕІ враховувалися наступні види втрат: 266 ? прямі і непрямі втрати за радіоактивного забруднення природних ресурсів та екосистем; ? упущена вигода від недобору продукції в результаті повного або часткового припинення господарської, рекреаційної та іншої діяльності у відповідних екосистемах; ? додаткові витрати на радіаційно-екологічний моніторинг, охорону і підтримку природних ресурсів, отримання продукції відповідно з республіканськими допустимими рівнями. Розраховані також додаткові витрати на радіаційно-екологічний моніторинг і радіаційний контроль об'єктів навколишнього природного середовища (табл. 17.5), що складають в середньому за рік 16 915 млн р.. (у цінах 1998 р.). Таблиця 17.5 Витрати на радіоекологічний моніторинг і радіаційний контроль об'єктів довкілля * № п / п Напрямок робіт Обсяги, показники Річний обсяг фінансування Сума витрат за 1996-1998 рр.. 1 2 3 1 4 5 Усього витрат, млн р.. 16915 50745 З них: 1 Радіологічний моніторинг об'єктів довкілля 4335 13005 У тому числі: 1.1 атмосферне повітря 55 станцій спостереження, 5 Фільтровент-ляціонних установок 495 1485 1.2 підземні і поверхневі води, водні об'єкти 84 спостережні свердловини, 5 річок 1520 4560 1.3 сільськогосподарські угіддя 16 реперних майданчиків 320960 1.4 лісові угіддя 92 майданчики постійного спостереження 320960 1.5 земельні угіддя і грунту 23 розрізу, 15 ланд-шафтно-геохіміче-ських полігонів 780 2340 2 Контроль радіоактивного забруднення об'єктів комунального господарства, питної води 31 об'єкт централізованого водопостачання 890 2670 267 Закінчення табл. 17.5 1 2 3 4 5 3 Апаратурне забезпечення системи радіаційного контролю та оновлення приладового парку 12055 36165 4 Інформаційне забезпечення системи радіаційного контролю 535 1605 * Джерело той же (див. табл. 17.2). Економічний збиток, нанесений природним ресурсам країни чорнобильською катастрофою за 1996-1998 рр.., Оцінюється фахівцями НДЕІ Мінекономіки в 231500000000000 р., Що дорівнює 97,7% консолідованого бюджету Білорусі в 1998 р. У структурі економічного збитку найбільшу частку (68,6%) становить збиток від втрат запасів мінерально-сировинних ресурсів (рис. 17.4). Це обумовлено виведенням з природокористування 18 родовищ корисних копалин, балансові запаси яких становлять 755 тис. м3 глин для виробництва цегли, облицювальних каменів і дренажних труб, 229 тис. м3 будівельного і силікатної піску, 2057 тис. т вапняного сировини, 1047 тис. т торфу , 26 млн т промислових запасів нафти. 30,5 V-0,9% І мінерально-сировинні ресурси ? 3 земельні ресурси та угіддя | Л лісові> годья і водні ресурси Рис 17.4 Структура економічного збитку, понесеного Республікою Білорусь в результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС за період 1996-1998 рр.. Істотним є збиток, нанесений земельних ресурсів та угіддям (30,5%). Упущена вигода від виведення з обігу сільгоспугідь склала 68200000000000 р., Додаткові витрати на відновлення сільгоспугідь і забезпечення виробництва сільськогосподарської продукцією відповідно з республіканськими допустимими рівнями - 2,4 трлн р. Великої шкоди завдала чорнобильська катастрофа лісовим угіддям. Більше чверті лісового фонду Білорусі піддалося
68,6% 268 радіоактивного забруднення. Щорічні втрати деревних ресурсів перевищили в 1996-1998 рр.. 2,7 млн м3, або 195 млрд р. (У цінах 1998 р.). Внаслідок невикористання матеріальних компонентів лісу розмір збитку за 1996-1998 рр.. оцінюється в 1452300000000 р., в тому числі в 1998 р. - 485 600 000 000 р. Додаткові витрати на утримання та захист лісу складають 55500000000 р. (Близько 4% від загального розміру збитку, нанесеного лісовому господарству). Відсутність методики розрахунку економічного збитку від припинення рекреаційної функції лісу внаслідок його радіоактивного забруднення не дозволило розрахувати даний вид збитку, що відповідно позначилося на сумарному розмірі шкоди. Суттєвою складовою збитку від радіоактивного забруднення водних джерел є зниження вилову риби. Економічні втрати від скорочення вилову риби тільки з Прип'яті (30-кілометрова зона) за 1996-1998 рр.. оцінюються в 1387500000 р. У сумарному економічному збиток, нанесений водним ресурсам та джерел в результаті чорнобильської катастрофи, збільшуються видатки на забезпечення населення чистою питною водою. У 1998 р. вони склали 212 900 000 000 р., Або 137%. до рівня 1996 р. За 1996-1998 рр.. додаткові витрати на будівництво об'єктів з водопостачання населення Гомельської та Могильовської областей оцінюються в 552 800 000 000 р. Необхідно врахувати, що існуючі методики розрахунку економічного збитку дуже недосконалі. Економічний збиток завжди занижений проти реально існуючого (неврахована його частину становить 30-40%) через неможливість висловити при нинішньому розвитку економічної науки всі види натурального збитку у вартісній формі.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "17.3. Досвід оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього середовища Республіки Білорусь" |
||
|
||