Аскорбінову кислоту синтезують рослинні і більшість тварин клітин, причому в тваринному організмі місцем синтезу є печінку і нирки. Біологічний синтез пов'язаний з утворенням аскорбінової кислоти з D-глюкози без розриву вуглецевого скелета за наступною схемою:
Місцем синтезу вітаміну С є мікросоми печінки, причому у людини, морської свинки і інших тварин вітамін С не утворюється через відсутність L-гулонооксідази - ферменту, що каталізує перетворення гулоно- вої кислоти в аскорбінову.
АВІТАМІНОЗ
Недостатність вітаміну С може бути екзогенної через дефіцит аскорбінової кислоти в їжі і ендогенної, обумовленої порушеннями процесів всмоктування і функціонування її в організмі. Основними ознаками С-авітамінозу є порушення білкового обміну, особливо фібрилярних білків. В результаті можливі зміни міжклітинних взаємодій, патологічне збільшення проникності судин, кровоточивість ясен, руйнування і випадання зубів. Відзначено порушення вуглеводного обміну, зокрема в результаті придушення каталітичної активності ферментів обміну глюкози. Що стосується ліпідного обміну, то при С-авітамінозі знижений синтез жовчних кислот з холестерину і відзначено збільшення його концентрації в плазмі крові. При дефіциті вітаміну С у людини розвивається цинга, основними ознаками якої є ураження кровоносної системи, запалення ротової порожнини, ускладнене кровотечею ясен і випаданням зубів.
ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
У медичній практиці вітамін С застосовується для лікування гіповіта- мінозов С, при кровотечах, інфекційних захворюваннях, хворобах печінки і нирок. Аскорбінова кислота має детоксикуючу дію при отруєннях аніліном або оксидом вуглецю. Вітамін С застосовується індивідуально або в складі різних полівітамінних препаратів.
67. Класифікація - факультетська хірургія Слід виділяти гострий панкреатит; легкого ступеня - панкреонекроз не утворюється (набряклий панкреатит), і органна недостатність не розвивається; середнього ступеня - є одне з місцевих проявів захворювання (періпанкреатічної інфільтрат, псевдокісга, відмежований інфікований панкреонекроз (абсцес)),
65. Класифікація - факультетська хірургія Класифікація перитоніту будується на принципах поширеності процесу по очеревині і обліку динаміки запалення. Оцінка цих обставин має велике значення для визначення хірургічної тактики і аналізу результатів лікування. В даний час використовується классификационно-діагностична схема, що дозволяє
61. Клінічна картина і діагностика - факультетська хірургія Ферментативна фаза. При гострому панкреатиті найбільш часто зустрічається больовий синдром. Болі локалізуються в епігастральній ділянці, лівому і правому підребер'ї і носять оперізувальний характер. Як уже зазначалося, описаний больовий синдром не може бути куповані за одну добу: якщо на наступну
56. Лікування - факультетська хірургія Встановлення діагнозу гострого апендициту стає абсолютним показанням до екстреної операції видалення червоподібного відростка - апендектомії. Винятком з цього правила стають лише випадки захворювання, ускладненого аппендікулярним інфільтратом, для яких прийнята консервативна лікувальна тактика
50. Метаболізм, біохімічні функції - біохімія При надходженні з пішей в слизової тонкого кишечника рибофлавін частково всмоктується в кров методом простої дифузії. У процесі транспорту через мембрани він під дією ферменту флавокінази і АТФ перетворюється в ФМН, а в печінці в результаті дії ФАД-залежної піро фосфорілази і АТФ - в ФАД
43. Паращитовидні залози - вікова фізіологія і психофізіологія У ембріона з'являються на ранній стадії розвитку (1,5 міс.). Після народження маса паращитовидних залоз збільшується до 30 років у чоловіків і до 45- 50 років у жінок. У новонароджених рівень кальцію і фосфору в крові знижений, що іноді призводить до посиніння шкірних покривів, тремору, напрузі
35. Післяпологовий період - вікова анатомія і фізіологія Період молочного вигодовування дитини називається лактотрофних (від лат. Lacto - годую молоком і trophy - харчування), а сам процес виділення молока - лактацією. Лактація можлива тільки при достатньому розвитку молочних залоз, вироблення ними молока та його виділення. Молочні залози дорослої
26. Синтез, авітаміноз, практичне застосування - біохімія Хімічний синтез піридоксину здійснюється за допомогою конденсації етоксіацетілацетона і ціанацетаміда. Синтез піридоксину можливий через похідні хіноліну та ізохіноліну, а також через похідні фу- рана. Піридоксамін отримують з метилового ефіру піридоксину за допомогою амінування аміаком в
