Акт офіційного тлумачення норм права (интерпретаційно-пра-вовий акт) - це акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульоване уповноваженим органом у рамках його компетенції, і має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються.
Норма тлумачення - своєрідна «тінь» норми, що тлумачиться, вона не існує окремо від самої норми і може бути реалізована на практиці лише у разі її застосування. У природі тінь завжди в цілому відповідає її матеріальній основі.
Ознаки акта тлумачення норм права полягають у тому, що він:
1) діє разом з тим нормативно-правовим актом, у якому містяться норми права, що тлумачаться, залежить від них і, як правило, поділяє їх долю;
2) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються;
3) не виходить за межі норми, що тлумачиться, являє собою уточнююче судження про норму права, а не нове нормативне розпорядження;
4) приймається лише правотворчими або спеціально уповноваженими суб'єктами;
5) має спеціальну письмову форму вираження акта-документа (роз'яснення, інструктивні листи та ін.).
Акти тлумачення норм права можна поділити на види відповідно до різних критеріїв:
- за галузевою належністю норми, що тлумачиться, - акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права тощо;
- за структурними елементами норми, що тлумачиться, - акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції;
- за юридичною формою вираження - постанови, укази, накази, роз'яснення та ін.;
- за сферою дії - нормативні, казуальні;
- за «авторством» норми, що тлумачиться: а) акти автентичного тлумачення,
6) акти легального (делегованого) тлумачення.
413
- за повноваженнями інтерпретатора:
інтерпретаційні акти правотворчих органів інтерпретаційні акти правозастосовних органів
- засновані на правотворчих повноваженнях інтерпретатора, згідно з якими наділяються певною формою; містять нормативні (загальні) роз'яснення; мають юридичну силу, однакову з юридичною силою правотворчих актів даного органу (наприклад, постанова Верховної Ради України) - засновані на правозастосовних повноваженнях інтерпретатора, згідно з якими наділяються певною формою; містять правила застосування норм права, сформульовані в результаті узагальнення юридичної практики (наприклад, постанова Пленуму Верховного Суду України і Вищого арбітражного судуУкраїни, вказівка з питань розслідування Генерального прокурора України)
Щоб уникнути підміни актів більшої юридичної сили актами меншої юридичної сили, слід скоротити кількість роз'яснень, що виходять від нижчих управлінських органів. Серед інтерпре-таційних актів правозастосовних органів слід віддати перевагу актам суду і арбітражу. Свої роз'яснення суд і арбітраж дають на основі вирішення конкретних справ, підсумовуючи судову і арбітражну практику.
Акти тлумачення норм права (интерпретаційно-правові акти) поряд з нормативно-правовими актами і актами застосування норм права (правозастосовними, індивідуальними актами) складають особливу («третю») групу правових актів.
Систему основних правових актів можна зобразити так:
414
Див.: Алексеев С. Государство и право. Начальный курс. - М., 1993. - С. 157-160.
|
- ЗМІСТ
актеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової § 6. Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади § 7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування § 8. Професійна і державна служба. § 9. Служба в органах внутрішніх справ Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ § 1. Вищий представницький орган державної влади §
- § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
акт - офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних 313 відносин. Або інакше: акт правотворчості, який містить юридичні норми. Отже, нормативно-правовий акт становить рішення пра-вотворчого органу, спрямоване на встановлення, зміну або скасування дії норм права. Нормативно-правовий акт виконує
- Поняття екологічного права України
актерна ще рядом інших недоліків. Серед них - зайва декларати-вність, майже повна відсутність норм прямої дії в законодавчих актах, наявність у них значної кількості бланкетних норм права. Останнє потребує спеціальної застороги. Норми законів часто відсилають до нормативних актів, екологічних нормативів і стандартів, спільних для всього колишнього Союзу РСР. Зрозуміло, що при великій
- Поняття екологічного права України
актерна ще рядом інших недоліків. Серед них - зайва декларативність, майже повна відсутність норм прямої дії в законодавчих актах, наявність у них значної кількості бланкетних норм права. Останнє потребує спеціальної застороги. Норми законів часто відсилають до нормативних актів, екологічних нормативів і стандартів, спільних для всього колишнього Союзу РСР. Зрозуміло, що при великій
- 16. Джерела міжнародного права.
актики, визнаної в якості правової норми; в) загальні принципи права, визнані цивілізованими націями; г) судові рішення і доктрини, найбільш, кваліфікованих фахівців із публічного права різних націй у якості допоміжного засобу для визначення правових норм. Всі ці джерела міжнародного права в залежності від їхньої обов'язковості розділяють на основні і допоміжні. До основних джерел міжнародного
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
актичних діях на міжнародній арені. Така позиція має системоутворюючий характер і містить у собі: а) загальне ставлення держави до міжнародного права,його прогресивного розвитку і дотримання принципів і норм; б) уявлення про характер міжнародного права і його соціально-політичної ролі у функціонуванні суспільства і держави; в) принципи і норми, що держава виробила в процесі своєї
- 19. Основні принципи міжнародного права.
актики; юридично закріплені початки міжнародного публічного права. Вони являють собою найбільше загальне вираження і практику поведінки, яка встановилася, і взаємодії суб'єктів міжнародного права на міжнародній арені в рамках міжнародних відносин. Принципи міжнародного публічного права виконують одночасно дві функції: - сприяють стабілізації всього комплексу міжнародних відносин, обмежуючи їх
- 21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
актер принципу, що розглядається. Відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1968 року кожен чинний договір обов'язковий для його учасників і повинний ними сумлінно виконуватися. Більш того, учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права в якості виправдання для невиконання ним договору. Сфера дії розглянутого принципу помітно розширилася в останні роки,
- 30. Принцип самовизначення народів
активізації їхньої боротьби за своє звільнення й створення незалежних держав. З метою практичної реалізації цього принципу в 1960 р. була прийнята на XV сесії Генеральної Асамблеї ООН Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам. У ході гострих дискусій в 1966 р. удалося закріпити в ст. 1 Пактів по правах людини право народів на самовизначення й розкрити його зміст. Все це
- 39. Тлумачення міжнародних договорів
актика застосування договору, що встановлює угоду учасників щодо його тлумачення Якщо тлумачення міжнародного договору приводить до результатів явно абсурдн або нерозумним, а також залишає значення його положень двозначн або неясним, то можна звернутися до додаткових засобів тлумачення: підготовчим матеріалам і обставинам висновку договору Найпоширенішими способами тлумачення міжнародних
|