Головна
Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство
ГоловнаМедицина → Фізіологія вищої нервової діяльності та сенсорних систем
««   ЗМІСТ  

АНТИНОЦИЦЕПТИВНА СИСТЕМА ОРГАНІЗМУ

Активація ноцицептивної системи в нормі викликає і підвищення активності антіноціцептівних механізмів.

Антиноцицептивная система - система нейронів і медіаторних систем стовбура мозку, призначена для пригнічення болю і має шляху до ноцицептивних структур спинного мозку.

До антиноцицептивної системи прийнято відносити такі структури: сіра речовина середнього мозку близько Сільвієвій водопроводу (центральна сіра речовина), ядра шва, блакитне пляма, ретикулярні ядра довгастого мозку (гігантоклітинна і латеральне). Аксонинейронів цих структур утворюють спадні шляху до задніх рогів спинного мозку. Там вони виділяють ряд медіаторів і модуляторів, які зменшують або повністю припиняють передачу больових сигналів (рис. 18.2).

Механізм контролю передачі больових сигналів на рівні синаптичних контактів

Мал. 18.2. Механізм контролю передачі больових сигналів на рівні синаптичних контактів1:

Основними речовинами, що мають антиноцицептивного дію, є представники групи опіоідпих пептидів. Крім опіоїдних пептидів антиноцицептивного дію мають серотонін, норадреналін, дофамін, ендогенні канабіноїди. Обмеження болю можливо і в структурах головного мозку. Так, велика кількість рецепторів до опи- оідних пептидів містять структури лімбічної системи і медійна частина таламуса. Антиноцицептивная система активується при тривалій болю, тривозі і страху.

Постійна взаємодія ноцицептивной і антиноцицептивної систем в організмі здійснює функцію контролю болю.

  1. Біологічне значення генного рівня організації спадкового матеріалу - біологія. Частина 1
    Дискретність спадкового матеріалу, припущення про яку висловив ще Г. Мендель, має на увазі подільність його на частини, які є елементарними одиницями, - гени. В даний час ген розглядають як одиницю генетичної функції. Він являє собою мінімальну кількість спадкового матеріалу, яка необхідна
  2. Біологічне окислення - біохімія
    В даний час біологічне окислення визначається як сукупність реакцій окислення органічних речовин (субстратів), що виконують функцію енергетичного забезпечення потреб організму. Окислення субстратів в біохімічних системах супроводжується відщепленням електронів від субстратів (донор електронів),
  3. Біохімія нервової і гуморальної регуляції життєдіяльності організму - біохімія людини
    Швидкість, темп різних процесів в організмі, в тому числі виконання фізичних вправ, визначається в кінцевому рахунку швидкістю процесів метаболізму в відповідних тканинах, т. Е. Ферментативної кінетики. Реакції в різноманітних метаболічних шляхах повинні бути узгоджені між собою за допомогою
  4. Біохімічні основи роботи м'язів - біохімія людини
    Сила м'язів визначається головним чином їх розміром і здатністю повністю і координовано мобілізувати зусилля. Для успішного виконання того чи іншого виду фізичних вправ потрібна велика м'язова маса і здатність розвивати високу потужність в обмежений проміжок часу порядку декількох секунд
  5. Білящитовідні (паращитовидні) залози - цитологія, гістологія і ембріологія
    Околощітовідние (паращитовидні) залози - це невеликі освіти округлої або овальної форми масою 0,15 ... 0,4 м У залозах розрізняють зовнішнє і внутрішнє тільця. Розташування органу у тварин різних видів сильно варіює. У великої рогатої худоби зовнішнє тільце залози знаходиться краніаль- але
  6. Біла речовина спинного мозку - анатомія центральної нервової системи
    Біла речовина СМ виконує провідникову функцію, здійснюючи передачу нервових імпульсів. Воно включає три системи провідних шляхів - висхідні, низхідні і власні шляхи СМ (рис. 5.8). Висхідні шляху спинного мозку передають сенсорну (шкірну, м'язову, вісцеральний) інформацію від тулуба і кінцівок
  7. Баланс АТФ в ЦТК - біохімія
    На рис. 19.3 наведена схема реакцій циклу трикарбонових кислот. Як видно зі схеми стехиометричного рівняння ЦТК, в цьому процесі відновлюються три молекули НАДН - Н + [Реакції (3), (4), (8)] і одна молекула ФАДН 2 [Реакція (6) [. Відомо, що при киснево окисленні цих молекул в ланцюзі перенесення
  8. Аспекти обміну ліпідів в відновної медицини - біохімія людини
    В організм з їжею повинні поступати незамінні жирні кислоти. При тривалому їх відсутності в їжі у тварин спостерігається відставання в рості, розвиваються характерні ураження шкіри і волосяного покриву. Описані випадки недостатності незамінних жирних кислот і у людини. Гак, у дітей грудного
© 2014-2020  ibib.ltd.ua