Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право Україна / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право Росії → 
« Попередня Наступна »
І.Я. Козченко, З.А. Незнамова .. Кримінальне право. Загальна частина. Підручник для вузів / Під ред. І.Я. Козченко і З.А. Незнамова. М., 1997., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 12. Арешт



Арешт як міра покарання відомий російському карному законодавству досить давно. За Укладення про покарання кримінальних та виправних 1845 р. він був самим нижчим видом позбавлення волі і подразделялся по
термінами: від трьох тижнів до трьох місяців; від семи днів до трьох тижнів; від трьох до семи днів ; від одного до трьох днів. Порядок його відбуття залежав від станового положення ві-зовні. Так, не звільнені від тілесних покарань або урятував від них з особливих постанов відбували арешт у приміщеннях при поліції, що користуються правами стану - у в'язниці, дворяни і чиновники (особи, які досягли класних чинів на державній службі) - при в'язниці, на військовій гауптвахті, в власних квартирі або в будинках того службового відомства, де вони працювали.
Застосовувався арешт за малозначні злочини-недонесення про богохульство, самоуправство та ін З 2043 статей 304 назвали арешт як санкції. При неможливості застосування він замінювався різками. За Кримінальним уложення 1903 р. арешт призначався на строк від одного дня до шести місяців, а у випадках, обумовлених законом, до одного року. Засуджені містилися в арестлих будинках. Особи, засуджені до арешту на строк понад семи днів, могли за визначенням суду відбувати його за місцем проживання. Офіцери - на гауптвахті. При цьому засуджені на термін менше семи днів працювали тільки за бажанням, решта працювали, вибираючи собі роботу, яка могла бути допущена в арестном приміщенні.
. У перші роки радянської влади термін "арешт" вживався в ряді декретів, але позначалося їм позбавлення волі або самостійне покарання - невідомо. Наука кримінального права по-різному тлумачить вказане явище. Так, одні вчені вважали, що в більшості законодавчих актів цього періоду позбавлення волі зв'язується з примусовими роботами, оскільки інших видів позбавлення волі законодавство цього часу не знало.
Інші автори вважали, що ця позиція спочиває з одного боку на недостатньому знайомстві з судовою практикою досліджуваного періоду, а з іншого - на неправильному тлумаченні відомчого документа - Тимчасової інструкції НКЮ про позбавлення волі як про міру покарання і про порядок відбування такого, оскільки ніяка інструкція не могла скасовувати або змінювати декрети і постанови уряду, ясно і чітко розмежовують тюремне ув'язнення, позбавлення волі та арешт.
Як би там не було, але Кримінальний кодекс РРФСР 1922 р. слідом за Керівними началами з кримінального права РРФСР 1919 не передбачав арешт як запобіжний уголов-
ного покарання. При обговоренні його проекту була викладена наступна позиція: короткочасний арешт як міра перевиховання тож званого юридичного виправлення вимагає приміщення заарештованих в одиночні камери, що нездійсненно. Не було його у вигляді кримінального покарання і в наступних законодавчих актах.
В даний час він вперше включений в систему кримінальних покарань і полягає в утриманні засудженого в умовах суворої ізоляції від суспільства - приміщеннях камерного типу. Арешт призначається на строк від одного до шести місяців. У разі заміни обов'язкових або виправних робіт арештом він може бути призначений на термін менше одного місяця.
Всі категорії засуджених (чоловіки, жінки, неповнолітні) містяться роздільно. На них поширюються всі правоограничения, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, позбавлених волі. Загальноосвітній та професійно-технічне навчання засуджених не проводиться. Адміністрація установи, виконуючого арешт, має право залучати їх до робіт з господарського обслуговування приміщень, призначених для осіб, які відбувають арешт.
Військовослужбовці містяться на гауптвахті. Термін арешту в загальний строк дійсної служби та вислугу років не зараховується, засуджений не може представлятися до чергового військовим званням, призначатися на вищу посаду, переводитися до нового місця проживання і звільнятися зі служби, за винятком випадків непридатності до неї.
Арешт - основна міра кримінального покарання, може бути призначений, коли вказаний як такого (самостійно або в альтернативі з іншими видами покарання) в санкції застосовуваної статті У К. Як покарання, хоча і пов'язане з позбавленням свободи, але все ж більш м'яке, арешт може бути призначений в якості такого в силу ст. 64 КК, а також при вердикті присяжних засідателів про поблажливість (ст. 65 КК), заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 80 КК), застосований судом наглядової або касаційної інстанції замість позбавлення волі. Крім того, арешт в порядку заміни покарання може бути призначений засудженому у разі злісного ухилення ним від штрафу, обов'язкових або виправних робіт. Час, протягом якого засуджений відбував обов'язкові або виправних
ні роботи, враховується при визначенні терміну арешту з розрахунку 8:00 обов'язкових робіт за один день арешту і два дні виправних робіт за один день арешту.
Терміни арешту обчислюються в місяцях і днях. При призначенні арешту засудженому, утримується до судового розгляду під вартою, час цього змісту зараховується з розрахунку день за день.
Арешт не може бути призначений особам, які не досягли до моменту винесення судом вироку шістнадцяти років, а також вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до восьми років. Неповнолітнім засудженим, які досягли до моменту винесення вироку шістнадцяти років, арешт може бути призначений на термін від одного до чотирьох місяців.
В даний час в країні не створено необхідних умов для виконання арешту як міри. кримінального покарання, тому дані положення Кримінального кодексу вводяться в дію після набрання чинності Кримінально-виконавчого кодексу Російської Федерації і в міру створення необхідних умов, але не пізніше 2001 року.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 12. Арешт "
  1. Методи здійснення виконавчої влади
    1. Поняття і види адміністративно-правових методів. 2. Поняття адміністративного примусу. 3. Види адміністративного примусу. 1. Методи діяльності виконавчої влади - це способи здійснення управлінських функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За
  2. Адміністративні стягнення
    1. Поняття і види адміністративного стягнення. 2. Загальна характеристика адміністративного стягнення. 1. Адміністративне стягнення - це міра відповідальності за ад-міністратівного правопорушення, що застосовується до обличчя, яке здійснило дане правопорушення, у встановленому законом порядку. Мета адміністративного стягнення (ст. 23) 1. виховання особи, яка вчинила адміністративне право-шення, в
  3. Адміністративний процес
    Поняття і принципи адміністративного процесу 1. Поняття й основні риси адміністративного процесу 2. Принципи адміністративного процесу 1. Адміністративний процес - це сукупність дій, со-вершать виконавчими органами для реалізації покладених на них завдань і функцій. Особливості адміністративного процесу: 1. Являє собою різновид владної діяльності суб'єктів незалежно ектов
  4. Види і стадії адміністративного права
    1. Поняття і система стадій і етапів провадження по справах про ад-міністратівного правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має
  5. Держ. управління в адміністративно-політичній сфері
    1. Міліція і види її адм. д-ти. 2. Адм.-прав. регулювання в'їзду в РФ і виїзду громадян за гра-ніцу. 1. Н / а з-н "Про міліцію" від 18 квітня 91 р. Міліція підрозділяється на кримінальну і міліцію заг. безп. (Місцеву). Основними завданнями крим. міліції є: 1) попередження, припинення і розкриття злочинів, а також організація та здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів доз-
  6. 1.Економіка і соціальна структура
    Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
  7. 2 . Революція 1905-1907 рр..
    Так що ж таке революція? Яке її вплив на життя суспільства? Сучасне, на наш погляд, досить змістовне визначення революції як суспільно-історічес-кого феномена дано в філософській праці М.Л. Тузова «Революція і історія» (Казань, 1991). Виходячи з досягнутого у вітчизняній і зарубіжній революціологіі і враховуючи наявні різночитання у визначенні революції, автор під
  8. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    Жовтневі події 1917 року стали подіями світового значення, але історики ще довго будуть сперечатися і розходитися в їх оцінках. Жовтень 1917 опинився в центрі гострої ідейної та політичної боротьби, що розгорнулася зараз в нашій країні. Більшість дослідників представляє жовтня 1917 революцію * не тільки як найважливіша подія XX століття, відбивало вікові устремління людства до свободи,
  9. 4. Становлення адміністративно-командної системи і режиму особистої влади І В. Сталіна
    Відмова від економічних методів господарювання, від практики госпрозрахунку означав поворот до адміністративно-командних методів управління. «Штурмові методи» будівництва нового суспільства, методи «кавалерійської атаки» криються не тільки в теоретичних прорахунках керівництва, квапливості Сталіна, бажанні досягти висот соціалізму одним ефективним стрибком. Корінь допущених деформацій лежить в повному
  10. 5. Оточення І. В. Сталіна
    У політичній системі радянського суспільства тривалий час провідна роль належала Політбюро (Президії) ЦК партії. Багато найважливіших для долі країни і народу рішення приймалися на його засіданнях, тому важливе значення має питання про його склад. У складах Політбюро ленінського періоду (після його створення на VIII з'їзді партії в 1919 р.) за 6 років відбулися незначні зміни, в