Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

§ 3. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності



Суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації. Це - обов'язкова передумова початку здійснення господарської діяльності. Відсутність державної реєстрації викликає притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу) відповідальності.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення фактів створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Мета державної реєстрації - превентивний (попередній) контроль за законністю набуття, зміни чи припинення підприємницької правосуб'єктності .
Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 № 740.
Варто зазначити, що 15 травня 2003 р. було ухвалено Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Саме він з 1 липня 2004 р. визначатиме засади здійснення державної реєстрації. Цей нормативний акт максимально відбиває вимоги директив Європейського Союзу .
Відповідно до чинного законодавства державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності провадиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта.
Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою, яка підтверджується договором, що передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користування майном, про спільну діяльність, установчий договір тощо).
Під місцем проживання згідно з Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 р. розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце проживання особи має бути зареєстроване.
Якщо засновником (одним із засновників) суб'єкта підприємницької діяльності є юридична особа, її державна реєстрація підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.
Іноземна юридична особа відповідним документом засвідчує свою реєстрацію в країні місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Цей документ повинен бути засвідчений згідно із законодавством країни його видачі, перекладений українською та легалізований у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчено в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовано в МЗС.
У разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом.
Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи власник (власники), уповноважений ним (ними) орган чи особа (заявник) особисто або поштою (рекомендованим листом) подають до органу державної реєстрації:
а) установчі документи в повному обсязі для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом; статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності;
б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію;
в) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;
г) документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом.
Фізична особа (заявник), яка має намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подає до органу державної реєстрації реєстраційну картку, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дві фотокартки, довідку (чи її копію) про включення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, а також пред'являє документ, що посвідчує особу.
Заявнику видається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію з трьома його копіями, а також оригінал та копія поданих ним установчих документів з відміткою органу державної реєстрації.
Для одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів суб'єкт підприємницької діяльності (уповноважена ним особа) подає відповідному органу внутрішніх справ копію свідоцтва про державну реєстрацію, два примірники зразків печаток і штампів, які затверджуються власником і додаткового погодження не потребують, а також документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів.
Протягом п'яти робочих днів з дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготовлення печаток і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України.
Від процедури державної реєстрації потрібно відрізняти постановку на облік або реєстрацію в різноманітних уповноважених державних органах. Насамперед суб'єкт господарювання після проходження процедури державної реєстрації стає на облік:
у податковій інспекції (крім того, керівник і засновники реєструються в податковій міліції);
територіальних органах статистики;
територіальних органах Пенсійного фонду;
територіальних органах соціального страхування (від нещасних випадків на виробництві, тимчасової непрацездатності);
територіальних органах Фонду зайнятості .
У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкт підприємницької діяльності в місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язаний подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни в друкованих засобах масової інформації.
У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у 7-денний термін з моменту настання такої зміни подати до органу державної реєстрації:
реєстраційну картку з унесеними змінами;
оригінал свідоцтва про державну реєстрацію для внесення відповідних змін .
Невиконання цієї вимоги в зазначений термін є підставою для звернення органу державної реєстрації до суду (господарського суду) з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою власника (власників) або вповноваженого ним (ними) органу, а також на підставі рішення господарського суду в разі:
визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;
провадження діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству;
несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;
визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);
неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.
Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (господарського суду) у разі:
провадження діяльності, що суперечить законодавству;
несвоєчасного повідомлення підприємцем-громадянином про зміну свого постійного або тимчасового місця проживання;
неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності"
  1. № 27. Порядок створення юридичних осіб.
    державна реєстрація всіх юридичних осіб, тому придбання прав юридичної особи закон зв'язує з моментом реєстрації у встановленому порядку. Відмовлення в реєстрації може бути оскаржено у суді. Ініціаторами створення юридичної особи відповідно до законодавства можуть бути як організації, так і окремі громадяни, що є власниками чи уповноважені власником розпоряджатися майном, на базі якого
  2. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    державної влади. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування. Адміністративно-правовий статус підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій. При вивченні даної теми слід з'ясувати, що бути суб'єктом адміністративного права означає мати права та обов'язки у сфері державного управління. На коло суб'єктів впливають такі фактори,
  3. 6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
    державного управління і міжнародно-правових відносин (спеціалі зації "Правове забезпечення управлінської діяльності"); - студенти другого курсу очно-заочної форми навчання (згідно зі списком); - студенти третього курсу заочної форми навчання, третього курсу післядипломної форми навчання (згідно зі списком). 2. Етапи підготовки курсової роботи Підготовка курсової роботи включає в себе
  4. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    державної служби в Ук раїні: Навч.-метод, посіб. Одеса: Юридична література, 2000. 29. Бекерська Д.А., Воронова Л.К. Фінансове право. - К., 1998. 30. Бекерская Д.А. Фінансове право: Учеб.-метод, реком. - Одесса, 1999. 31. Бекерская Д.А. Налоговое право и налоговое законодательство Украины: Учеб. пособ. - Одесса, 2000. 32. Белкин А.А. Дело об антимонопольном комитете // Правове дение 1993. - № 1.
  5. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    державного управління головним показником роботи є не якісне виконання органом чи посадовою особою нормативно визначеної компетенції, 257 функцій та повноважень, а механічне відтворення команд "згори" з наміром догодити вищому начальнику. Тому навіть саме поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох
  6. 11 .Правовий режим ліцензування господарської діяльності.
    державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»1. Цей
  7. § 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
    державного підприємства, організації, установи, філії чи структурних підрозділів, одержавши законний пільговий грошовий кредит, використовує його не за призначенням, а шляхом передачі під відсотки комерційній структурі з відповідними штрафними санкціями. Одержувач кредиту використовує його в комерційному обігу. Спосіб 4. Службові особи (див. спосіб 3) підприємства, отримавши звичайний або
  8. § 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    державну реєстрацію, договір оренди приміщення, договір на банківське обслуговування); 2) документи, що відображають законодавчі, нормативно-розпорядчі норми, регламентують зовнішньоекономічну діяльність і пов'язані з нею інші види діяльності суб'єкта підприємницької діяльності (ліцензії, дозволи на вивезення товарів, дозволи на здійснення інвестицій за кордон, дозволи на відкриття банківських
  9. 83. Договір комерційної концесії.
    державної реєстрації договору тим органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця.ЦК України дає можливість користувачеві укладати договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачеві) право користуватися наданим йому правоволодільцем комплексом прав чи частиною комплексу прав за погодженням із правоволодільцем. Змістом договору є права і обов'язки сторін.
  10. Реінвестиція
    державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р.). Їх можна поділити на суб'єктів, для яких інвестування є лише однією серед інших форм діяльності (банки, страхові компанії, довірчі товариства, установи нагромаджувального пенсійного забезпечення, кредитні спілки, ломбарди). Тобто такі структури покликані виконувати певні функції, але для забезпечення основних напрямів