Під ринками фінансових послуг розуміють сферу діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій із цінними паперами та на ринках інших видів, що забезпечують обіг фінансових активів.
Учасниками ринків фінансових послуг є юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.
Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:
1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
2) захист інтересів споживачів фінансових послуг;
3) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
7) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
8) контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;
9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється способом:
1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;
2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;
3) нагляду за діяльністю фінансових установ;
4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;
5) ужиття інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.
|
- Зміст
державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки 26 § 2. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності 31 § 3. Державна реєстрація суб'єктів господарської діяльності 35 § 4. Засоби державного регулювання господарської діяльно- сті. Державна
- Реінвестиція
державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р.). Їх можна поділити на суб'єктів, для яких інвестування є лише однією серед інших форм діяльності (банки, страхові компанії, довірчі товариства, установи нагромаджувального пенсійного забезпечення, кредитні спілки, ломбарди). Тобто такі структури покликані виконувати певні функції, але для забезпечення основних напрямів
- § 1. Поняття та види фінансових послуг
державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 (далі - Закон). Метою Закону є створення правових засад для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні та єдиної державної політики у фінансовому секторі країни. Крім того, правове регулювання надання фінансових послуг та державне
- 1.3. Умови створення
та діяльності фінансових установ
державного регулювання ринків фінансових послуг, а також для забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, учасників ринків фінансових послуг інформацією про фінансові установи, які включені до Реєстру. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання
- 2.1. Органи, які здійснюють державне
регулювання ринків фінансових послуг
державної політики у сфері надання фінансових послуг; 2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг; 3) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері; 4) захист прав споживачів фінансових послуг через застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та
- 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
державної служби в Ук раїні: Навч.-метод, посіб. Одеса: Юридична література, 2000. 29. Бекерська Д.А., Воронова Л.К. Фінансове право. - К., 1998. 30. Бекерская Д.А. Фінансове право: Учеб.-метод, реком. - Одесса, 1999. 31. Бекерская Д.А. Налоговое право и налоговое законодательство Украины: Учеб. пособ. - Одесса, 2000. 32. Белкин А.А. Дело об антимонопольном комитете // Правове дение 1993. - № 1.
- § 3. Поняття та система господарського
законодавства
державному страхуванні, зовнішньоекономічній діяльності, планові та господарсько-процесуальні відносини. Це - погляд представників теорії господарського права, згідно з яким господарське законодавство являє собою окрему галузь - систему нормативних актів, правила яких регулюють господарські відносини щодо організації і здійснення господарської діяльності в галузі суспільного виробництва й обігу.
- § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні
функціонування державного сектору економіки
державного впливу на економіку, що ґрунтується на законодавстві та реалізується способом установлення та застосування державними органами правил, спрямованих на коригування економічної ді- яльності фізичних і юридичних осіб, яке підтримується можливістю застосування правових санкцій у разі їх порушення . Сучасна економіка має змішаний характер, що полягає в поєднанні механізмів ринкового
- § 2. Прояви порушення законодавства щодо
економічної конкуренції. Правовий статус
природних монополій
державному регулюванню, а постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135 затверджене Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень. Але саме по собі монопольне становище не є порушенням, і навіть можна сказати, що досить багатьом товарним ринкам ще з часів
- правове забезпечення окремих видів фінансових послуг
державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 містяться визначення діяльності з управління цінними паперами та діяльністі з управління активами. Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеного терміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які
|