Джерела права це зовнішні форми прояву юридичних норм, способи юридичного
виразу права. До джерел права відносять: нормативний акт; правовий звичай;
судовий чи адміністративний прецедент; нормативний договір. Правовий звичай
- санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру.
Правовий (судовий чи адміністративний) прецедент - рішення компетентного
органу держави, якому надається формальна обов'язковість під час
розв'язання всіх наступних аналогічних судових чи адміністративних справ.
Нормативний договір - правила поведінки загального характеру, що
встановлені за домовленістю і згодою двох чи більше суб'єктів і
забезпечуються державою. Нормативно-правовий акт - рішення компетентних
суб'єктів, що виноситься в установленому законом порядку, має загальний
характер, зовнішній вигляд офіційного документа в письмовій формі,
забезпечується державою. Нормативно-правові акти поділяють на закони й
підзаконні нормативно-правові акти. Закони - нормативно-правові акти, що
видаються законодавчими органами, мають вищу юридичну силу і регулюють
найважливіші суспільні відносини в країні. Крім конституції країни, є ще
такі види законів: конституційні; органічні; звичайні. Підзаконні
нормативно-правові акти - результат нормотворчої діяльності органів держави
(їх посадових уповноважених на те державою громадських об'єднань із
установлення, впровадження в дію, зміни і скасування нормативних письмових
документів, що розвивають чи деталізують окремі положення законів.
Розглядають такі види актів залежно від суб'єктів, що їх видали: нормативні
акти Президента України; акти Верховного Суду України; акти Кабінету
Міністрів України, Верховної Ради України; акти міністерств, державних
комітетів, відомств; нормативні акти державних адміністрацій; нормативні
акти органів регіонального та місцевого самоврядування; нормативні акти
керівників державних підприєств; інші. Нормативні акти діють у часі,
просторі та щодо кола осіб.
|
- Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
джерел адміністративного права, їх види та система. Співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства. Поняття, ознаки і види адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення адміністративно-правових відносин та їх класифікація. Обов'язковим елементом механізму адміністративно-правового регулювання виступають адміністративно-правові норми, тобто правила поведінки,
- 16. Джерела міжнародного права.
джерела права» вживається в двох значеннях - матеріальному і формальному. Під матеріальними джерелами розуміються матеріальні умови життя суспільства. Під формальними ж джерелами розуміють ті форми, у яких знаходять своє вираження і закріплення норми права. Тільки формальні джерела права є юридичною категорією і складають предмет вивчення юридичних наук, у тому числі міжнародного права. Норми
- 16. Джерела міжнародного права.
джерелом права прийнято розуміти: 1) систему правообразующих факторів - економічних, соціально-політичних, психологічний^-психологічних-психологічні-соціально-психологічнихАЕ, духовних (загальна й політико-правова культура) і т.п.; 2) зовнішню форму існування юридичних норм (нормативний акт, нормативний договір, судовий прецедент, правовий звичай). Юридична наука взагалі й наука міжнародного
- 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ПРАВА
джерелами права; кримінальний процес гарантує вищий, ніж ОРД, рівень забезпечення прав і законних інтересів громадян; на відміну від кримінального процесу, ОРД може мати негласний характер. Оперативний працівник і слідчий діють у різних правових режимах, що зумовлює такі відмінності в їх діяльності. Різні засоби й методи здійснення діяльності. Слідчий здійснює свою діяльність засобами і методами,
- 3. ПОНЯТТЯ ТА РІЗНОВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
правах - це форма міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю, змістом якої є здійснення однією державою за запитом уповноваженого органу іншої кримінально-процесуальних дій, правовою підставою яких є міжнародні угоди та положення національного законодавства. Джерелами права, у яких визначено підстави і процесуальний порядок співробітництва, є: міжнародні договори і конвенції;
- Норми і принципи міжнародного права
джерел права в США ставляться доволі консервативно. Якщо в інших державах норми міжнародного права повинні застосовуватися (після ратифікації відповідних угод), безпосередньо без інкорпорування їх у національне законодавство, то в США традиційно продовжують орієнтуватися на підходи, згідно з якими норми міжнародного права повинні застосовуватися всередині країни тільки після впровадження їх в
- § 3. Поняття та система господарського
законодавства
джерелами певної галузі права. У Популярній юридичній енциклопедії наводиться таке визначення законодавства : законодавство - сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів, інструкцій правотворчих органів, що регулюють правовідносини в державі. Іноді під законодавством розуміють один з основних методів здійснення державою своїх функцій способом
- § 4. Форми господарського права
джерел права. В науковій літературі йдеться про багатозначність і нечіткість цього поняття, здавна викликало критику видатних правників. Однак в умовах радянської правової системи, по суті, єдиним джерелом права визнавалися нормативні акти, законодавство. До останнього часу і в підручниках та посібниках з господарського права: основними його джерелами визнавалися саме закони та інші нормативні
- ЗМІСТ
джерела формування права у різних народів світу § 5. Сучасні концепції праворозуміння § 6. Поняття і ознаки права § 7. Сутність права § 8. Принципи права § 9. Функції права § 10. Цінність права § 11. Співвідношення права і закону § 12. Співвідношення національного і міжнародного права § 13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА
- § 5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
джерело права, суди беруть участь у правотворчості. В Україні суд не може привласнювати собі функції законодавчої або виконавчої влади. Делегування своїх функцій судами, а також привласнення цих функцій 100 іншими органами чи посадовими особами не допускається (ст. 124 Конституції України). Це не означає, що в Україні, як і в інших правових системах романо-германського типу, судовий прецедент
|