Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по цивільному праву України2011, 2011 - перейти до змісту підручника

57. Договор транспортного експедирування (ТЕ).


Під час перевезення вантажу виникає необхідність виконувати комплекс допоміжних заходів, пов'язаних із відправленням та одержанням вантажу: маркування, завантаження і вивантаження, доставку на станцію (в порт) відправлення або зі станції (порту) призначення на склад одержувача. Їх виконання покладено на осіб, уповноважених на таку діяльність на підставі договору ТЕ. За договором ТЕ одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.929). Правове регулювання договору ТЕ здійснюється гл.65 ЦК та транспортними статутами. Договір ТЕ є публічним. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (якщо експедитор організує виконання експедиційних послуг) або реальний (якщо експедитор надає експедиційні послуги із ввіреним йому вантажем), відплатний. Договір ТЕ може містити елементи кількох видів договорів: перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання. Сторонами договору є клієнт (будь-які особи) - сторона, якій надають послуги, та експедитор (підприємець (комерційна організація чи фіз.
особа), який одержав ліцензію на здійснення транспортно-експедиційної діяльності) - сторона, яка надає послуги. Предметом договору є послуги, пов'язані з перевезенням вантажу. Форма договору - письмова. Для виконання певних обов'язків клієнт повинен видати експедиторові довіреність. Строк договору визначається характером взаємовідносин сторін. Змістом договору є права та обов'язки сторін, які визначаються законом і домовленістю між сторонами за договором. Експедитор має право на одержання від клієнта плати за надані послуги. Розмір плати визначається договором, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлено, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст.931). Експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором до надання документів та інформації про властивості вантажу, умови його перевезення, ін. інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором (ч.3 ст.933). Особливості договору (ст.935): експедитор або кредитор мають право односторонньо відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону.
Основним обов'язком експедитора є надання послуг юридичного характеру: організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом; укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу тощо. Додатковими обов'язками експедитора є надання послуг фактичного характеру: перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження; сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта; зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей. Так як експедитор є посередником між відправником, перевізником і одержувачем, тому порушення ним умов договору може привести до відповідальності як клієнта перед перевізником, так і експедитора перед перевізником. Відповідальність за договором ТЕ може мати місце як у формі сплати неустойки, так і відшкодування збитків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "57. Договор транспортного експедирування (ТЕ)."
  1. 65. Правове регулювання перевезення вантажів.
    договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень1. Місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників. Умови та порядок організації перевезення в
  2. 52. Характеристика транспортних договоров (Д.). Поняття, види, специфіка транспортних Д..
    договором послуг, пов'язаних з перевезенням
  3. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    договор как источник администра тивного права // Государство и право. - 1998. - № 2. 44. Державний контроль у сфері виконавчої влади. Наукова доповідь / За заг. редак. проф. В.Б.Авер'янова. К., 2000. 45. Додин Е.В. Административная ответственность в свете Консти туции Украины // Юридический вестник. - 1997. - № 3. 46. Додин Е.В. Аминистративная деликтология в системе юриди ческих наук // Сов.
  4. 2. Основные права и обязанности граждан в сфере исполнительной власти закреплены в Конституции РФ.
    договорами РФ обращаться в международные органы по защите прав и свобод челове- ка, если исчерпаны все имеющиеся внутригосударственные средства прав.
  5. Административные взыскания
    договоров и особой необходимостью усиления административной ответственности законами РФ может быть установлен штраф в большем размере. Штраф может быть применен за любое административное правона- рушение. При определении размера штрафа следует руководствоваться не только Кодексом об административных правонарушениях, но и законом от 14 июля 1992 года "О порядке перерасчета размера штрафов,
  6. Виды и стадии административного права
    договором РФ с этим госу- дарством. 3) отправка иностранных граждан и лиц без гражданства незаконно вывезенных перевозчиками на территорию РФ без установленных для вы- езда документов в пункт, где эти лица начали свою поездку или в любое другое место, куда выезд им разрешен. Власти иностранного государства, на (через) территорию которой указанное лицо выдворяется, если выдворение предусмотрено
  7. 47. Правовий стан іноземців
    договорами держав, у яких сторони встановлюють становище своїх громадян в іншій державі, що домовляється. Держава перебування встановлює правовий режим іноземців, що не повинний суперечити загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, міжнародним зобов'язанням держави, узятим у рамках двосторонніх і багатосторонніх договорів. Правовий режим іноземців являє собою сукупність їхніх прав
  8. 77. Державні кордони
    договорів про кордони. Сучасне міжнародне право забороняє односторонні, а тим більше насильницькі дії пов'язані зі зміною кордонів. Проте воно не виключає можливості мирної зміни кордонів за домовленістю між суміжними державами, тобто шляхом укладання міжнародних угод, і відповідно до принципів міжнародного права. Водночас вони можуть бути встановлені в результаті видання внутрішньодержавного
  9. 1. ЗНАЧЕНИЕ И ПОРЯДОК ДОАРБИТРАЖНОГО УРЕГУЛИРОВАНИЯ СПОРОВ
    договором, спор может быть передан на рассмотрение арбитражного суда лишь после соблюдения такого порядка. Если факт несоблюдения претензионного порядка будет установлен в процессе рассмотрения дела в суде, то исковое заявление будет оставлено без рассмотрения (ст. 148 АПК РФ). Досудебный порядокурегулирования споров предусмотрен, в частности: Кодексом торгового мореплавания РФ; Воздушным
  10. 1. КОМПЕТЕНЦИЯ АРБИТРАЖНЫХ СУДОВ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ДЕЛАМ С УЧАСТИЕМ ИНОСТРАННЫХ ЛИЦ. ИСКЛЮЧИТЕЛЬНАЯ КОМПЕТЕНЦИЯ. СОГЛАШЕНИЕ ОБ ОПРЕДЕЛЕНИИ КОМПЕТЕНЦИИ АРБИТРАЖНЫХ СУДОВ РФ. СУДЕБНЫЙ ИММУНИТЕТ
    договора, по которому исполнение должно иметь место или имело место на территории Российской Федерации; требование возникло из причинения вреда имуществу действием или иным обстоятельством, имевшими место на территории Российской Федерации, или при наступлении вреда на территории Российской Федерации; спор возник из неосновательного обогащения, имевшего место на территории Российской Федерации;