Головна |
« Попередня | Наступна » | |
(ДОД.) § 64. ЗЕЛЕНА РЕВОЛЮЦІЯ |
||
Зелена революція відбулася в 60-70-і роки нашого століття, її «батьком» був мексиканський селекціонер Норман Борлаугом. Він вивів сорт пшениці «Мексікале», яка давала врожай у 3 рази вище, ніж старі сорти. Слідом за Борлаугом та інші селекціонери почали виводити високоврожайні сорти кукурудзи, сої, бавовни, рису та інших сільськогосподарських культур. Разом з цими сортами-рекордсменами були введені нові інтенсивні системи обробки грунту з оборотом пласта, високі дози добрив, полив, найрізноманітніші пестициди і монокультура, тобто вирощування на одному полі однієї і тієї ж культури протягом багатьох років. З'явилися і високопродуктивні тварини, для підтримки здоров'я яких потрібні були не тільки рясні корму, але і вітаміни, антибіотики, а для швидкого нарощування маси - стимулятори росту. Перша зелена революція була особливо успішною в країнах тропічного поясу, так як при цілорічному вирощуванні рослин дохід від нових сортів був особливо великий. Ця революція різко підвищила врожаї сільськогосподарських культур, але призвела до погіршення грунтів внаслідок руйнування гумусу та активізації ерозії. Збільшилася також забруднення середовища пестицидами і добривами. Якість продуктів сільського господарства погіршився. Для вирощування сортів-рекордсменів і тварин-«монстрів» були потрібні добрива та пестициди, на виробництво яких витрачалося дуже багато енергії вугілля, нафти, газу. Різке зростання споживання вичерпних енергоресурсів і виснаження ресурсів грунту особливо сильно проявилися до початку 80-х років. З середини 80-х років нашого століття вчені заговорили про початок другої зеленої революції, в результаті якої сільське господарство піде шляхом зниження вкладень антропогенної енергії. В її основі - адаптивний підхід, тобто орієнтація на більш екологічні технології обробітку сільськогосподарських культур і розведення сільськогосподарських тварин. Селекціонери переключилися з виведення сортів-«рекордсменів» на селекцію сортів-«трудівників», які можуть давати досить високий (хоч і не рекордний) урожай при невисоких дозах добрив і без поливу, можуть самі захистити себе від шкідників, хвороб і бур'янів. На думку прихильників другого зеленої революції, перспектива землеробства - не в нарощуванні, а в скороченні площі ріллі (в першу чергу на еродованих грунтах) із заміною її трав'янистими (посівами трав, природним шляхом відновленими луками або степами) або лісовими спільнотами. У таких екосистемах (їх називають лесоаграрнимі) зупиняється ерозія грунтів і росте біологічне різноманіття, в складі якого багато «ворогів наших ворогів», що дозволяє знизити пестицидні навантаження. Особливості сільського господарства в баченні прихильників першої і другої зелених революцій показані в табл. 4. Таблиця 4 Порівняння сільського господарства після першої та другої зелених революцій Ознаки Перша зелена революція Друга зелена революція Вкладення антропогенної енергії Дуже високі Помірні Загальна біологічне різноманіття Низьке Висока Різноманітність вирощуваних культур Низьке Висока Сівозміни Не застосовуються Застосовуються Методи контролю шкідників, бур'янів і хвороб Хімічні Біологічні Частка ріллі в агроекосистемі Висока Помірна, лесоаграрние екосистеми Основний напрямок селекції рослин На підвищення продуктивного потенціалу На підвищення адаптивного потенціалу Роль тваринництва Висока; частка корму, одержуваного з ріллі, велика Помірна; частка корму, одержуваного з ріллі, невелика
Процес екологізації сільського господарства протікає дуже повільно, так як зростання народонаселення планети триває, і потреба в продовольстві зростає. Тому правильніше говорити не про другий зеленої революції, а про «екологічну зеленої еволюції» у сільському господарстві.
Контрольні питання 1. Чим викликана необхідність «другого зеленої революції»? 2. Як має зміниться рослинництво в результаті «другої зеленої революції»? 3.
Довідковий матеріал
В останні 10 років активно розвиваються біотехнологічні методи виведення нових сортів з використанням генної інженерії. Такі рослини називаються генетично модифікованими (ГМР). Генні інженери за рахунок ГМР обіцяють нагодувати людство. ГМР високопродуктивні і стійкі до несприятливих умов, вони володіють комплексом ознак, який був недосяжний до розвитку біотехнології. Наприклад, вдалося отримати «золотистий рис», зерно якого містить вітамін В. Цього вітаміну хронічно не вистачало жителям тих країн, де рис є основним продуктом харчування. Отримано гібрид африканського й індійського рису, який в першу половину літа росте як «африканець» і не вимагає багато води, а в другу - швидко формує високий урожай як водолюбні індійські сорти. Отримано десятки сортів різних видів рослин, стійких до грибних, бактеріальних і вірусних захворювань. Перспектива використання ГМР є на сьогоднішній день предметом палких суперечок. Екологи (особливо в економічно благополучних країнах зі стабілізованою чисельністю народонаселення: Західна Європа, США, Канада, Австралія) виступають проти цих сортів, оскільки невідомі наслідки їх використання для здоров'я людини. Крім того, є ризик гібридизації ГМР з видами природної флори, особливо з бур'янами рослинами. Ці спонтанні гібриди можуть бути дуже агресивними і тому екологічно небезпечними. Генетики-біотехнологи ратують за повсюдне впровадження ГМР. ГМР як шлях до підвищення продуктивності культурних рослин підтримується громадськістю в країнах (в Африці, Індії та ін.), так як продовольча ситуація в них неблагополучна. Мабуть, з урахуванням того, що народонаселення планети продовжуватиме зростати в ХХI столітті, ГМР будуть широко використовуватися в країнах «третього світу». Однак необхідний жорсткий екологічний контроль за наслідками їх застосування.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " (дод.) § 64. ЗЕЛЕНА РЕВОЛЮЦІЯ " |
||
|