Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяФілософія різних країн і часів → 
« Попередня Наступна »
Гейден Г., Клейн М., Козінг А.. Філософія злочину. Проти ідеології німецького мілітаризму, 1962 - перейти до змісту підручника

ДВА НІМЕЦЬКИМИДЕРЖАВАМИ-ДВІ ІДЕОЛОГІЇ

Навряд чи будь-яке інше подія останнього часу гак наочно продемонструвало перед світовою громадськістю глибоке антагоністичне протиріччя і протилежність між двома громадськими та державними системами, що існують в даний час у Німеччині, як це зробила Женевська конференція міністрів закордонних справ. Дві німецькі урядові делегації брали участь на конференції в переговорах про німецької проблемі та Західному Берліні. Їх точки зору з даних питань були прямо протилежні один одному. Це були не просто точки зору двох урядових делегацій. У них були виражені позиції протистоять один одному ворожих класових сил і класових інтересів, в яких точно відбилося основне протиріччя сучасної Німеччини. Цим «головним протиріччям в Німеччині в даний час є протилежність між миролюбними силами німецького народу і мілітаристським силами, які в інтересах своєї політики реваншу і імперіалістичних завоювань здійснюють атомне озброєння»

Це осповное протиріччя пронизує собою всю суспільне життя і впливає на всі події і розвиток політичної, економічної, національної та духів-нон життя німецького народу.

Проте як би глибоко і всебічно ні відбивалося це протиріччя у всіх сферах суспільного жпзпп людей, пі одна зі сторін суперечності не знаходиться в «стані рівноваги» і всі вони мають різні перспективи свого розвитку.

Мілітаристські сили уособлюють минуле. І хоча ці сили нині захопили в Західній Гер-манії важливі економічні та політичні позиції, вони, якщо розглядати розвиток історично, не мають майбутнього. Їх політика атомного озброєння і підготовки атомної війни непопулярна, вона рішуче засуджується і відкидається народними масами. Тому їх спроба виправдати за допомогою клерикалізму політику агресії і на тривалий період ввести в оману трудящих приречена на провал.

Миролюбні сили складають переважну більшість німецького народу. Їм належить майбутнє, так як бурхливо розвивається Німецька Демократична Республіка являє собою надійну базу для боротьби за мир. Німецька Демократична Республіка є першим в історії німецького народу миролюбним і справді демократичною державою.

Тому її подальше зміцнення і посилення відповідає інтересам всіх миролюбних сил у всій Німеччині. «Зміцнення Німецької Демократичної Республіки, - йдеться у рішенні V з'їзду СЄПН, - значно підвищує могутність миролюбних сил всього німецького народу і їх перспективи на перемогу. Тому зміцнення НДР стало національною завданням усіх німців, які прагнуть до миру »К

Це короткий виклад обставин справи шляхом зіставлення та розбору істотних ознак і призначення обох німецьких держав, їхніх політичних концепцій та ідеологій є предметом розгляду цієї глави. Основну увагу ми приділимо тут аналізу розвитку і ролі держави в НДР, так як наступні глави спеціально присвячені розбору реакційної ідеології боннського клерикалізму мілітаристського держави.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ДВА німецькимидержавами-ДВІ ІДЕОЛОГІЇ "
  1. ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
    ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
  2. Зміст
    Введення ... 3 Розділ 1. Первісне суспільство: економічні відносини, влада, соціальні норми ... 5 1.1. Характеристика первісного ладу ... 5 1.2. «Неолітична революція» як основний рубіж розвитку первісного суспільства ... 2 липня. Історичні передумови виникнення держави ... 10 2.1. Найдавніші державні
  3. 11. Правові системи. Типологія правових систем.
    Німецька (Італія, Франція, Іспанія, Німеччина, Австрія). -Романська (Франція, Бельгія, Люксембург)-германська (Австрія, Швейцарія) 2) англо-американська (Англія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія)-англійське загальне право (Англія)-американське право (США) 3) змішаний тип -північноєвропейської (Данія, Швеція, Ісландія)-латиноамериканська (Аргентина, Чилі) 4) релігійно-традиційний тип
  4. 7. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ
    7. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
  5. Тема 5 ФОРМИ ДЕРЖАВИ
    Тема 5 ФОРМИ
  6. Тема 4 СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
    Тема 4 СУТНІСТЬ
  7. Програмні тези
    ідеології. Її класичні концепції: «хибне свідомість» або соціально значуща система ідей якоїсь консолідованої групи людей. Протиставлення ідеології та утопії. - Сучасне розуміння обумовленості ідеології соціальними інтересами і власне політикою («ідеї-в-дії»). Функції ідеології в суспільному і політичному житті. Поняття ідейно-політичного спектра і його
  8. § 47. РОЗВИТОК ФЕОДАЛЬНОГО ДЕРЖАВИ В ЯПОНІЇ
    § 47. РОЗВИТОК ФЕОДАЛЬНОГО ДЕРЖАВИ В
  9. § 22. Ранньофеодальнадержава В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ
    § 22. Ранньофеодальнадержава В ЗАХІДНІЙ
  10. Тема 2 ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА ТА ДЕРЖАВИ
    Тема 2 ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА І
  11. Тема III. ОСВІТА Давньоруської держави.
    Тема III. ОСВІТА ДАВНЬОРУСЬКОГО
  12. Соціалістична ідеологія
    ідеологія основної частини населення країни при соціалізмі, що є сумішшю комуністичної та дрібнобуржуазної ідеологій. Комуністична (громадська) сторона соціалістичної ідеології пов'язана з суспільною власністю на засоби виробництва, з отриманням значної частини добробуту особистості через суспільний добробут. Дрібнобуржуазна (індивідуалістична) сторона
  13. Пролетарська ідеологія
    ідеологія пролетаріату, робітничого класу при капіталізмі. Є сумішшю прогресивної суспільної і дрібнобуржуазної ідеологій. Громадська сторона пов'язана з усвідомленням ролі суспільних відносин у капіталістичному суспільстві і необхідності колективних дій для захисту своїх інтересів і через це - усвідомлення себе експлуатованим класом. Дрібнобуржуазна сторона пов'язана з необхідністю
  14. Лекція 1. РОЛЬ ДЕРЖАВИ І ПРАВА В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА
    Лекція 1. РОЛЬ ДЕРЖАВИ І ПРАВА В ЖИТТІ
  15. § 1. ПРЕДМЕТ І НАУКОВІ ЗАВДАННЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
    § 1. ПРЕДМЕТ І НАУКОВІ ЗАВДАННЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І
  16. § 2. РОЗВИТОК історіографії загальної ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
    § 2. РОЗВИТОК історіографії загальної ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І
© 2014-2022  ibib.ltd.ua