Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка природокористування → 
« Попередня Наступна »
Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., Перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 367 с., 2002 - перейти до змісту підручника

7.1. Еколого-економічне значення водних ресурсів

Гідросфера - найважливіший елемент біосфери. Вона поєднує всі води земної кулі, включаючи океани, моря й поверхневі води суши. У більш широкому змісті до гідросфери відносять підземні води, Лід і сніг Арктики й Антарктиди, а також атмосферну воду й воду, що втримується в живих орга

91

нізмах. Водні маси на поверхні Землі утворять тонку геологічну оболонку, що займає більшу частину поверхні Землі й утворить Світовий океан (361 млн км2, або 70,8% всієї поверхні планети). Загальний обсяг гідросфери дорівнює 1,4 млрд км3, частка її стосовно всієї маси Землі не перевищує 0,02%. Основна маса води гідросфери зосереджена в морях і океанах (94%), друге місце за обсягом водних мас займають підземні води (3,6%), лід і сніг арктичних і антарктичних областей, гірські льодовики (2%). Поверхневі води суші (річки, озера, болота) і атмосферні води становлять частки відсотка від загального обсягу води гідросфери (0,4%). Води гідросфери перебувають у постійній взаємодії, переходи з одних видів вод в інші становлять складний круговорот води на земній кулі. З гідросферою зв'язане зародження життя на Землі, тому що вода здатна до утворення складних хімічних сполук, які обумовили виникнення органічного життя, а потім - формування високоорганізованих тваринних організмів.

Вода - хімічна сполука водню з киснем (Н20), безбарвна рідина без запаху, смаку і кольору. У природних умовах завжди містить розчинені солі, гази й органічні речовини, їхня кількість міняється залежно від походження води й навколишніх умов. При концентрації солей до 1 г / л воду вважають прісної, до 24,7 г / л - солонуватою, понад - солоною.

Ресурси прісних вод становлять незначну частку загального сумарного обсягу всієї гідросфери, але саме вони відіграють вирішальну роль у загальній циркуляції води, у зв'язках гідросфери з екологічними системами, у життєдіяльності людини й існуванні інших живих організмів, у розвитку виробництва. На прісні води доводиться близько 2% гідросфери, використовувана частина (річковий стік, озерна вода) становить менше 1% від загального обсягу вод гідросфери.

Вода забезпечує існування живих організмів на Землі й розвиток процесів їхньої життєдіяльності. Вона входить до складу клітин і тканин будь-якої тварини і рослини.

В середньому вода становить близько 90% маси всіх рослин і 75% маси тварин. Складні реакції у тваринних і рослинних організмах можуть протікати тільки при наявності водного середовища. Тіло дорослої людини містить 60-80% води. Фізіологічну потребу людини у воді можна задовольнити тільки водою й нічим іншим. Втрата 6-8% води супроводжується напівнепритомності, 10% - галюцинацією, 12% - приводить до смерті.

Клімат і погода на Землі багато в чому залежать і визначаються наявністю водних просторів і змістом водяної пари в атмосфері. У складній взаємодії вони регулюють ритм термодинамічних процесів, порушуваних енергією Сонця. Океани й моря завдяки великій теплоємності води служать акумуляторами тепла й здатні змінювати погоду й клімат на планеті. Океан, розчиняючи гази атмосфери, є регулятором повітря.

У діяльності людини вода знаходить саме широке застосування. Вода - це матеріал, використовуваний у промисловості й вхідний до складу різних видів продукції та технологічних процесів, виступає в ролі теплоносія, служить для цілей обігріву. Сила падіння води пускає в хід турбіни гідроелектростанцій. Водний фактор є визначальним у розвитку й розміщенні ряду промислових виробництв. До водоємних галузей, що орієнтується на великі джерела водопостачання, ставляться багато виробництв хімічної та нафтохімічної промисловості, де вода служить не тільки допоміжним матеріалом, але й одним з важливих видів сировини, а також електроенергетика, чорна та кольорова металургія, деякі галузі лісової, легкої та харчової промисловості. Широко використовується вода в будівництві та промисловості будівельних матеріалів. Сільськогосподарська діяльність людини пов'язана зі споживанням величезної кількості води, насамперед на зрошуване землеробство. Річки, канали, озера - дешеві шляхи сполучення. Водні об'єкти - це й місця відпочинку, відновлення здоров'я людей, спорту, туризму.

Щодо господарської діяльності людини вводиться-, поняття "водні ресурси" - це всі придатні для господарського використання запаси поверхневих вод, включаючи грунтову й атмосферну вологу. Ресурси поверхневих вод визначаються в основному сумарним стоком у середній по водності рік. Розподілено вони й використовуються по території Землі й окремих регіонів нерівномірно (табл.

7.1). Країни СНД мають найбільшими у світі водними ресурсами, сумарно вони посідають друге місце у світі (після Бразилії) по обсязі середньорічного річкового стоку, на них доводяться також значні по величині потенційні запаси підземних вод. Однак ці ресурси поширені по території країн СНД украй нерівномірно, що пояснюється різними географічними, кліматичними, геологічними і гідрогеологічними умовами окремих регіонів. Загальний середньорічний обсяг стоку становить майже 4,7 тис. км3, причому гнітюча його частина доводиться на Російську Федерацію - 4,27 тис. км3 (більше 90%). Значними водними ресурсами володіють Україна - 0,21 тис. км3 (4,5%), Казахстан - 0,12 тис. км3 (2,7%), Узбекистан - 0,11 тис. км3 (2,3%), Таджикистан - 0,1 тис. км3 (2,0%).

93

92

Нерівномірному розподілу стоку відповідає й різна забезпеченість водними ресурсами країн СНД. Якщо питома забезпеченість стоком у цілому для країн СНД дорівнює 210 тис. км3 на рік на 1 км2, то найбільш висока в Грузії й Таджикистані - 877 і 667 відповідно, а найбільш низька в Туркменістані - 145 і в Казахстані - 46 тис. км3 в рік на 1 км2. (

Т а б л і ц а 7.1

Розподіл води і її споживання по континентах * Континент Середньорічний стік річок Водопот] еебленіе км3/год% до стоку км3 / рік у% 1970 2000 (прогноз) 1970 2000 (прогноз) Європа 3210 6,9 320730 10,0 23,0 Азія 14410 31,0 1500 3200 10,4 22,7 Африка 4570 9 , 8130380 2,8 8,3 Північна Америка 8200 17,6 540 1300 6,6 15,8 Південна Америка 11760 25,2 70300 0,6 2,5 Австралія та Океанія 2390 5,1 23 60 1, 0 2,5 Всього 46540 100,0 2583 5970 5,8 13,0 * Джерело: Глухів В.В. і ін Економічні основи екології. Спб., 1995. С.40.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "7.1. Еколого-економічне значення водних ресурсів "
  1. Глава 7. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
    Глава 7. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ
  2. Запитання длc підготовки до заліку з дисципліни «Природокористування» 1.
    еколого-економічного стимулювання, методи, рівні. 39. Оподаткування як інструмент еколого-економічного стимулювання. 40. Сутність ринку екологічних робіт і послуг. 41. НТП та раціональне природокористування: зміст і основні ефекти. 42. Сутність еколого-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу. 43. Економіка використання та охорони надр. 44. Земельні
  3. 13.1. Управління природокористуванням: сутність , методи, функції
    еколого-економічних відносинах. 173 Механізм управління природокористуванням об'єднує методи, функції та організаційні структури (органи управління). Методи управління - це способи впливу на поведінку і діяльність керованих об'єктів з метою забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Основні з них:? адміністративні
  4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ підготовки
    економічного розвитку. 8. Класифікація природних ресурсів (природна, господарська, екологічна , ринкова). 9. Природно-ресурсний потенціал, його вплив на ефективність суспільного виробництва, розвиток і розміщення продуктивних сил. 10. Економічна оцінка природних ресурсів: сутність, функції, завдання. 11. Теоретичні основи і
  5. Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 367 с., 2002

  6. 14 1.4. Функції і завдання еколого-економічних досліджень і навчального курсу "Основи екології та економіка природокористування"
    еколого-економічні дослідження покликані реалізовувати в суспільстві такі основні функції : направляючу (обгрунтування екологічних цілей і вибір головних шляхів їх реалізації); координуючу (збалансування найважливіших пропорцій в споживанні природних ресурсів та узгодження виробничих інтересів природокористувачів з екологічними інтересами суспільства);
  7. ВИСНОВОК
    еколого-економічні принципи раціонального природокористування, які зроблять істощітельное використання ресурсів невигідним. Потрібно виховати нового екологічно грамотного росіянина, який буде відповідально ставитися до навколишнього середовища і робити все можливе для її збереження. Поліпшити екологічну ситуацію повинна допомогти екологія - комплекс наук, що включає біологічну дисципліну
  8. 12.2. Документи еколого-економічного прогнозування і планування, що розробляються за періодами часу
    еколого-економічне прогнозування і планування здійснюється в рамках системи державного соціально-економічного планування, яка виглядає наступним чином. На 15-літній період розробляється Національна стратегія сталого розвитку. На її основі складаються Основні напрями соціально-економічного розвитку на 10-річний період. Програма соціально-економічного
  9. 12.1. Формування системи еколого -економічного прогнозування і планування
    еколого-економічного прогнозування та планування. Одна з істотних особливостей розробки плану-прогнозу природокористування полягає в тому, що об'єктом планування є не тільки соціально-економічні, а й природні процеси і явища . Природа, як відомо, инерционна, консервативна, зміни в ній відбуваються набагато повільніше, ніж у суспільному житті. У зв'язку з цим величезне
  10. Глава 8. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
    Глава 8. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
  11. 9.3 Оцінка еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель Загальна постановка задачі.
    еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель підприємства. Вихідні дані: 1. Загальна площа порушених земель 80 га. 2. рекультивувати землі підлягають сільськогосподарському та лісо-господарському освоєнню. 3. Тип порушених земель 6. 4. Тривалість технічного етапу рекультивації становить 2 роки. Рішення: У рішенні задачі використовуються
  12. Р а з д і л 2 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
    Р а з д і л 2 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО
  13. Х1У.2. Соціально-економічні аспекти екологічних проблем Росії
    економічних чинників. Це насамперед наслідок колишніх затратно-екстенсивних методів господарювання, що супроводжувалися невиправданим ні з економічної, ні з екологічної точок зору руйнуванням екосистем, нераціональним використанням видобутих ресурсів, накопиченням відходів і забрудненням середовища. 342 В даний час у зв'язку з різким скороченням обсягів виробництва має місце
  14. ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ
    економічна географія "вперше застосував великий російський вчений М. В. Ломоносов. Економічна географія - це наука, яка вивчає географічне розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку на різних територіях. Велике значення в системі економіко-географічних наук має центральне , головний напрямок. Воно вивчає господарство кожної країни світу в цілому, з'ясовує
  15. Ринок трудових ресурсів
    економічних відносин з приводу найму, навчання та використання трудових ресурсів (зайнятих, незайнятих і учнів). Це поняття розсовує розміри ринку ще ширше, т. к. включає не тільки економічно активне населення, а й учнів у сфері професійної освіти (трудовий резерв). З урахуванням даних визначень ми будемо користуватися терміном «ринок трудових
  16. VII. ПРОБЛЕМИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
    VII. ПРОБЛЕМИ ВОДНИХ