7.1. Еколого-економічне значення водних ресурсів

Гідросфера - найважливіший елемент біосфери. Вона поєднує всі води земної кулі, включаючи океани, моря й поверхневі води суши. У більш широкому змісті до гідросфери відносять підземні води, Лід і сніг Арктики й Антарктиди, а також атмосферну воду й воду, що втримується в живих орга

91

нізмах. Водні маси на поверхні Землі утворять тонку геологічну оболонку, що займає більшу частину поверхні Землі й утворить Світовий океан (361 млн км2, або 70,8% всієї поверхні планети). Загальний обсяг гідросфери дорівнює 1,4 млрд км3, частка її стосовно всієї маси Землі не перевищує 0,02%. Основна маса води гідросфери зосереджена в морях і океанах (94%), друге місце за обсягом водних мас займають підземні води (3,6%), лід і сніг арктичних і антарктичних областей, гірські льодовики (2%). Поверхневі води суші (річки, озера, болота) і атмосферні води становлять частки відсотка від загального обсягу води гідросфери (0,4%). Води гідросфери перебувають у постійній взаємодії, переходи з одних видів вод в інші становлять складний круговорот води на земній кулі. З гідросферою зв'язане зародження життя на Землі, тому що вода здатна до утворення складних хімічних сполук, які обумовили виникнення органічного життя, а потім - формування високоорганізованих тваринних організмів.

Вода - хімічна сполука водню з киснем (Н20), безбарвна рідина без запаху, смаку і кольору. У природних умовах завжди містить розчинені солі, гази й органічні речовини, їхня кількість міняється залежно від походження води й навколишніх умов. При концентрації солей до 1 г / л воду вважають прісної, до 24,7 г / л - солонуватою, понад - солоною.

Ресурси прісних вод становлять незначну частку загального сумарного обсягу всієї гідросфери, але саме вони відіграють вирішальну роль у загальній циркуляції води, у зв'язках гідросфери з екологічними системами, у життєдіяльності людини й існуванні інших живих організмів, у розвитку виробництва. На прісні води доводиться близько 2% гідросфери, використовувана частина (річковий стік, озерна вода) становить менше 1% від загального обсягу вод гідросфери.

Вода забезпечує існування живих організмів на Землі й розвиток процесів їхньої життєдіяльності. Вона входить до складу клітин і тканин будь-якої тварини і рослини.

Клімат і погода на Землі багато в чому залежать і визначаються наявністю водних просторів і змістом водяної пари в атмосфері. У складній взаємодії вони регулюють ритм термодинамічних процесів, порушуваних енергією Сонця. Океани й моря завдяки великій теплоємності води служать акумуляторами тепла й здатні змінювати погоду й клімат на планеті. Океан, розчиняючи гази атмосфери, є регулятором повітря.

У діяльності людини вода знаходить саме широке застосування. Вода - це матеріал, використовуваний у промисловості й вхідний до складу різних видів продукції та технологічних процесів, виступає в ролі теплоносія, служить для цілей обігріву. Сила падіння води пускає в хід турбіни гідроелектростанцій. Водний фактор є визначальним у розвитку й розміщенні ряду промислових виробництв. До водоємних галузей, що орієнтується на великі джерела водопостачання, ставляться багато виробництв хімічної та нафтохімічної промисловості, де вода служить не тільки допоміжним матеріалом, але й одним з важливих видів сировини, а також електроенергетика, чорна та кольорова металургія, деякі галузі лісової, легкої та харчової промисловості. Широко використовується вода в будівництві та промисловості будівельних матеріалів. Сільськогосподарська діяльність людини пов'язана зі споживанням величезної кількості води, насамперед на зрошуване землеробство. Річки, канали, озера - дешеві шляхи сполучення. Водні об'єкти - це й місця відпочинку, відновлення здоров'я людей, спорту, туризму.

Щодо господарської діяльності людини вводиться-, поняття "водні ресурси" - це всі придатні для господарського використання запаси поверхневих вод, включаючи грунтову й атмосферну вологу. Ресурси поверхневих вод визначаються в основному сумарним стоком у середній по водності рік. Розподілено вони й використовуються по території Землі й окремих регіонів нерівномірно (табл.

93

92

Нерівномірному розподілу стоку відповідає й різна забезпеченість водними ресурсами країн СНД. Якщо питома забезпеченість стоком у цілому для країн СНД дорівнює 210 тис. км3 на рік на 1 км2, то найбільш висока в Грузії й Таджикистані - 877 і 667 відповідно, а найбільш низька в Туркменістані - 145 і в Казахстані - 46 тис. км3 в рік на 1 км2. (

Т а б л і ц а 7.1

Розподіл води і її споживання по континентах * Континент Середньорічний стік річок Водопот] еебленіе км3/год% до стоку км3 / рік у% 1970 2000 (прогноз) 1970 2000 (прогноз) Європа 3210 6,9 320730 10,0 23,0 Азія 14410 31,0 1500 3200 10,4 22,7 Африка 4570 9 , 8130380 2,8 8,3 Північна Америка 8200 17,6 540 1300 6,6 15,8 Південна Америка 11760 25,2 70300 0,6 2,5 Австралія та Океанія 2390 5,1 23 60 1, 0 2,5 Всього 46540 100,0 2583 5970 5,8 13,0 * Джерело: Глухів В.В. і ін Економічні основи екології. Спб., 1995. С.40.

Інформація, релевантна "7.1. Еколого-економічне значення водних ресурсів "

1. Глава 7. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
   Глава 7. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ
   
2. Запитання длc підготовки до заліку з дисципліни «Природокористування» 1.
   еколого-економічного стимулювання, методи, рівні. 39. Оподаткування як інструмент еколого-економічного стимулювання. 40. Сутність ринку екологічних робіт і послуг. 41. НТП та раціональне природокористування: зміст і основні ефекти. 42. Сутність еколого-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу. 43. Економіка використання та охорони надр. 44. Земельні
   
3. 13.1. Управління природокористуванням: сутність , методи, функції
   еколого-економічних відносинах. 173 Механізм управління природокористуванням об'єднує методи, функції та організаційні структури (органи управління). Методи управління - це способи впливу на поведінку і діяльність керованих об'єктів з метою забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Основні з них:? адміністративні
   
4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ підготовки
   економічного розвитку. 8. Класифікація природних ресурсів (природна, господарська, екологічна , ринкова). 9. Природно-ресурсний потенціал, його вплив на ефективність суспільного виробництва, розвиток і розміщення продуктивних сил. 10. Економічна оцінка природних ресурсів: сутність, функції, завдання. 11. Теоретичні основи і
   
5. Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 367 с., 2002
   
   
6. 14 1.4. Функції і завдання еколого-економічних досліджень і навчального курсу "Основи екології та економіка природокористування"
   еколого-економічні дослідження покликані реалізовувати в суспільстві такі основні функції : направляючу (обгрунтування екологічних цілей і вибір головних шляхів їх реалізації); координуючу (збалансування найважливіших пропорцій в споживанні природних ресурсів та узгодження виробничих інтересів природокористувачів з екологічними інтересами суспільства);
   
7. ВИСНОВОК
   еколого-економічні принципи раціонального природокористування, які зроблять істощітельное використання ресурсів невигідним. Потрібно виховати нового екологічно грамотного росіянина, який буде відповідально ставитися до навколишнього середовища і робити все можливе для її збереження. Поліпшити екологічну ситуацію повинна допомогти екологія - комплекс наук, що включає біологічну дисципліну
   
8. 12.2. Документи еколого-економічного прогнозування і планування, що розробляються за періодами часу
   еколого-економічне прогнозування і планування здійснюється в рамках системи державного соціально-економічного планування, яка виглядає наступним чином. На 15-літній період розробляється Національна стратегія сталого розвитку. На її основі складаються Основні напрями соціально-економічного розвитку на 10-річний період. Програма соціально-економічного
   
9. 12.1. Формування системи еколого -економічного прогнозування і планування
   еколого-економічного прогнозування та планування. Одна з істотних особливостей розробки плану-прогнозу природокористування полягає в тому, що об'єктом планування є не тільки соціально-економічні, а й природні процеси і явища . Природа, як відомо, инерционна, консервативна, зміни в ній відбуваються набагато повільніше, ніж у суспільному житті. У зв'язку з цим величезне
   
10. Глава 8. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
    Глава 8. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
    
11. 9.3 Оцінка еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель Загальна постановка задачі.
    еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель підприємства. Вихідні дані: 1. Загальна площа порушених земель 80 га. 2. рекультивувати землі підлягають сільськогосподарському та лісо-господарському освоєнню. 3. Тип порушених земель 6. 4. Тривалість технічного етапу рекультивації становить 2 роки. Рішення: У рішенні задачі використовуються
    
12. Р а з д і л 2 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
    Р а з д і л 2 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО
    
13. Х1У.2. Соціально-економічні аспекти екологічних проблем Росії
    економічних чинників. Це насамперед наслідок колишніх затратно-екстенсивних методів господарювання, що супроводжувалися невиправданим ні з економічної, ні з екологічної точок зору руйнуванням екосистем, нераціональним використанням видобутих ресурсів, накопиченням відходів і забрудненням середовища. 342 В даний час у зв'язку з різким скороченням обсягів виробництва має місце
    
14. ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ
    економічна географія "вперше застосував великий російський вчений М. В. Ломоносов. Економічна географія - це наука, яка вивчає географічне розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку на різних територіях. Велике значення в системі економіко-географічних наук має центральне , головний напрямок. Воно вивчає господарство кожної країни світу в цілому, з'ясовує
    
15. Ринок трудових ресурсів
    економічних відносин з приводу найму, навчання та використання трудових ресурсів (зайнятих, незайнятих і учнів). Це поняття розсовує розміри ринку ще ширше, т. к. включає не тільки економічно активне населення, а й учнів у сфері професійної освіти (трудовий резерв). З урахуванням даних визначень ми будемо користуватися терміном «ринок трудових
    
16. VII. ПРОБЛЕМИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
    VII. ПРОБЛЕМИ ВОДНИХ