Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Економічний розвиток. |
||
Друга світова війна стимулювала швидкий економічний розвиток США. Вплив військової кон'юнктури було величезним. Почали широко використовуватися нові види палива, синтетичні і штучні матеріали. Здійснювалася масова автоматизація виробництва. Глибокі зміни відбулися в розвитку авіації та суднобудування. Державно-монополістичне регулювання економіки, соціально-реформістська діяльність держави надали економічному розвитку стабільність. Змінилася галузева структура економіки США, успішніше вирішувалися проблеми зайнятості населення. У перші післявоєнні роки в США була успішно проведена конверсія військового виробництва. З кінця 40-х років стійкий і безперервний економічне зростання стало відмінною особливістю функціонування економічної системи США. Незважаючи на те, що в 50-ті роки економіка США розвивалася повільніше, ніж економіка інших західних країн, за всіма основними показниками вони залишалися справжнім економічним лідером. Американська модель економічного розвитку значною мірою використовувалася багатьма країнами вільного світу. У 60-ті роки адміністраціями Президентів Д. Кеннеді і Л. Джонсона було взято курс на прискорення економічного зростання. Розширилося державно-монополістичне регулювання економіки. Після невеликого спаду в 1960-1961 р. настав економічний підйом, що тривав до 1967 р. Більшу роль зіграло швидкий розвиток науково-технічної революції, яка створювала нові можливості для розвитку виробництва. Якісно змінювалася структура господарства. Успішно розвивалися нові галузі економіки, перетворювалися старі. Здійснювалася масова автоматизація виробництва. Провідне місце в економіці зайняли енергетика, електронна та хімічна промисловість, виробництво засобів автоматизації, засобів зв'язку, приладобудування. Набирала силу аерокосмічна промисловість. Значні зміни відбувалися в структурі робочої сили. Скорочувалася чисельність зайнятих у промисловому і сільськогосподарському виробництві. Водночас спостерігалося швидке зростання числа зайнятих у невиробничій сфері. До початку 70-х років з'явилися перші ознаки зміни економічної кон'юнктури. Сповільнилися темпи економічного зростання. Застій у промисловому виробництві поєднувався із зростанням безробіття, що триває інфляцією і падінням реальних доходів основної маси населення. Зростав недовіру до американської валюти. Навесні і влітку 1971 воно прийняло безпрецедентні масштаби. Ряд західних країн, у тому числі ФРН, Франція, Італія ввели обмеження на операції з доларом. Республіканська адміністрація Р. Ніксона прийняла рішення про проведення серії надзвичайних заходів, які отримали назву «нової економічної політики». Президентським декретом в країні було введено «надзвичайний стан», компаніям надавалися значні податкові пільги, скорочувався прибутковий податок. Уряд встановив державний контроль над цінами і заробітною платою. Вводився додатковий 10%-вий податок на переважну частину імпорту. Скорочувалася допомогу іноземним державам. Були здійснені й інші перетворення, спрямовані на пошук шляхів виходу з кризи. Однак у 70-ті роки економіка західних країн зазнавала серйозних труднощів. Криза 19731975 років був найбільш серйозним потрясінням після другої світової війни. У США він проявився в набагато більш гострій формі в порівнянні з іншими розвиненими країнами. До початку 80-х років США підійшли з істотно ослабленими внутрішніми і міжнародними позиціями. Госпо- ственное становище країни погіршувався. В економіці позначилися довготривалі негативні тенденції. У 1980 - 1982 р. вибухнула чергова економічна криза. У 1982 р. промислове виробництво впало в порівнянні з попереднім роком на 8,2%. Криза вразила всі провідні галузі промисловості, сільське господарство, невиробничу сферу. На президентських виборах у листопаді 1980 перемогу здобув кандидат республіканської партії Р.Рейган. Демократи втратили більшість у сенаті і поступилися багато місця в палаті представників. Намагаючись знайти шляхи виходу з кризи, адміністрація Р.Рейгана обмежила втручання держави в економіку, надала значні податкові пільги для капіталовкладень. Знизилися прибутковий податок і податок на прибуток. Скоротилися бюджетні асигнування на соціальні цілі. Заохочувалася приватна ініціатива. Ці та інші заходи отримали назву «рейганоміки». Загалом «рейганоміка» принесла США відчутні результати. У 80-ті роки прискорився науково-технічний прогрес, промисловість стала ще більш конкурентоспроможною в між-народному поділі праці. За роки правління адміністрації Р. Рейгана створені мільйони нових робочих місць, переважно у невиробничій сфері. Знизилися інфляція і безробіття, збільшився споживчий попит. Значно посилився приплив іноземного капіталу. На початку 90-х років в економіці США спостерігалася нетривала рецесія. Сповільнилися темпи зростання в усіх галузях господарства. Однак до весни 1992 р. в економіці склалися передумови для виходу зі спаду. Темпи приросту ВВП в постійних цінах у% до попереднього року склали: в 1992 р. - 2,3%, в 1993 р. - 3,2%, в 1994 р. - 4,1%. У середньому ж за десятиліття (з 1985 по 1994 р.) вони склали 2,6%. Успішними для економічного розвитку США виявилися перші три роки перебування при владі адміністрації Президента Б.Клінтона. За цей час покращилася економічна кон'юнктура, що призвело до зниження безробіття та інфляції. Скоротився бюджетний дефіцит з 290 млрд. до 220 млрд. доларів в 1994 р. У 1995 р. темп реального збільшення ВВП склав 2,0%, в 1996 р. - вже 2,4%. У 1997 р. темп реального зростання ВВП може досягти 3,5-4% (у першому кварталі був рекордний за останні десять років приріст ВВП, що дорівнює 5,9%). Адміністрація Б.Клінтона сподівається, що під час другого терміну свого правління у влади дефіцити федерального бюджету не перевищать 1,0-1,5% ВВП. Адміністрація Клінтона продовжила цей стратегічний курс. У 1993 - 1996 році через конгрес був проведений ще один пакет важливих державних актів про науково-технічну політику США. Важливе значення для забезпечення лідируючого становища країни в світі має й інша програма адміністрації Клінтона: «Критичні технології - основа національної безпеки США». До початку ХХІ в. економіка США стала основним джерелом технічного прогресу. На її частку припадає 35,8% світових витрат на виробництво нової технології. З 50 макротехнологій, які забезпечують провідні позиції у світовому виробництві, на частку США припадає 20 - 22, за якими вони тримають лідерство або розділяють його. Будучи лідером світового економічного розвитку, США успішно відповідають на виклики часу і вступили в ХХІ ст. з новою економікою. Таким чином, серед провідних національних пріоритетів США основну групу складають програми, пов'язані з НТР. Вони - найважливіша частина економічної, соціальної, військово-і зовнішньополітичної стратегії США. Очевидно, що досягнення цих унікальних цілей дозволить гарантувати кожному жителю США можливість всебічного благополуччя. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Економічний розвиток. " |
||
|