| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Експертиза (гл. 18, статті 75-76 КПК). |
||
|
Експертиза - це слідча дія, змістом якої є дослідження за дорученням слідчого доказів, яке провадять особи, що володіють знаннями в певній галузі (експерти), і складають висновок зі спеціальних питань. Процесуальна характеристика призначення експертизи. 1. Експертизу проводять за постановою слідчого, в якій зазначають: підстави до її проведення; прізвище експерта або назву установи, яким доручено її проведення; питання, на які експерт повинен дати відповіді; об'єкти, які має бути досліджено; матеріали кримінальної справи (для ознайомлення з нимиексперта). Провадять без санкції прокурора і без рішення суду. Винятком євипадки, коли при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає потреба тривалого спостереження заобвинуваченим. У цьому разі слідчий повинен скласти подання,погодити його з прокурором і направити до суду для вирішенняпитання про поміщення обвинуваченого до відповідного медичногозакладу. За позитивного вирішення цього питання суд виноситьпостанову. На неї прокурор, обвинувачений, його захисник чи законний представник протягом трьох діб можуть подати апеляціюдо апеляційного суду. Подання апеляції не зупиняє виконанняпостанови судді. Участь понятих не передбачено. Мета експертизи: з'ясувати питання, для вирішення якихпотрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Підстава: необхідність використання наукових, технічних абоінших спеціальних знань для вирішення певних питань при провадженні в справі. Чи потрібно призначати експертизу - визначаєв кожному окремому випадку посадова особа, яка здійснює провадження у кримінальній справі*. Однак у певних випадках призначення експертизи є обов'язковим (ст. 76 КПК), а саме: для встановлення причин смерті; для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; * Хоча в практиці діяльності органів досудового слідства і суду експертизу призначають, як правило, в кожному випадку виникнення необхідності використання у кримінальній справі спеціальних знань. для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності в справі даних, які зумовлюють сумнів щодойого осудності (обов'язок слідчого визначити психічний стан обвинуваченого закріплено і в ст. 204 КПК); для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах прозлочини, передбачені ст. 155 КК "Статеві зносини з особою, яка недосягла статевої зрілості"; для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого,якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. 6. Місце провадження: експертна установа; т '" ' : '-' місце провадження досудового слідства; " Хі и:» , . зал судового засідання. - 7. Спеціальні правила: як експерта може бути викликано будь-яку особу, що маєнеобхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань; не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або якіраніше були ревізорами в справі; питання, які ставлять експертові, і його висновок не повиннівиходити за межі спеціальних знань цієї особи (якщо питання виходить за межі його компетенції або наданих матеріалів недостатньодля дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган,що призначив експертизу, про неможливість дати висновок - ч. 4ст. 77 КПК). Наприклад, заборонено ставити перед експертом питання щодо юридичної кваліфікації дій обвинуваченого. Хоча останнімчасом у теорії дискутують щодо можливості запровадження в кримінальний процес правової експертизи; висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим (але незгоду з ним маєбути мотивовано у відповідних постанові, ухвалі, вироку). 8. Процесуальний порядок призначення і провадження експертизи.Визнавши провадження експертизи необхідним, слідчий виконуєпроцесуальні дії в такій послідовності: складає постанову про призначення експертизи - ст. 196 КПК; ознайомлює з цією постановою обвинуваченого (підозрюваного) і роз'яснює йому права при призначенні та проведенні експертизи, про що складає протокол, - ст. 197 КПК; за необхідності одержує зразки для експертного дослідженняв порядку, передбаченому ст. 199 КПК: складає постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження; вилучає або відбирає зразки, про що складає протокол; направляє постанову, об'єкти, що підлягають дослідженню,та зразки до експертної установи - ст. 198 КПК; після провадження експертизи та отримання висновку відексперта - оцінює цей висновок; пред'являє обвинуваченому (підозрюваному) висновок експерта, про що складає протокол. 9. Учасники призначення експертизи: слідчий і експерт (комісіяекспертів). 10. Способи фіксації: пунктом 3.9 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовимиекспертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (затв. наказом Міністерства юстиції України від24 грудня 2003 р. № 170/5), передбачено можливість складанняекспертом за результатами провадження експертизи таких підсумкових документів: висновок експерта; повідомлення про неможливість дати висновок. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4: Правова регламентація слідчих дій має системний характер. Характеристику слідчих дій доцільно здійснювати за логіко-правовою схемою, що дозволяє опанувати матеріал повно і всебічно. ВИСНОВКИ З ТЕМИ: Слідчі дії є частиною системи кримінально-процесуальнихдій. Вони є основними серед інших пізнавальних дій, здійснюваних у кримінальних справах. Система слідчих дій не є сталою, вона постійно розвивається. Слідчі дії здійснюють із урахуванням як загальних, так і спеціальних правил. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Закон України від 25 лютого 1994 р. "Про судову експертизу" //Голос України. - 1994 р. - 21 квітня. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затв.наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 //Офіційний вісник України. - 1998. - № 46. - Ст. 1715. Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів,слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків, потерпілих, затв. наказом Міністра внутрішніх 215 справ України від 23 грудня 1995 р. № 864 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 46. - С. 172. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затв. наказомМОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6 // Судові експертизи в Україні-Збірник нормативних актів: станом на 15 червня 2002 р. - К., 2002. Постанова Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 1997 р.№ 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" //Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах(1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Наукові та навчально-методичні джерела Аленин Ю. П. Процессуальньїе особенности производства следствен-ньіх действий. - Кіровоград, 2002. Бараннік Р. Дотримання принципу свободи від самовикриття підчас провадження слідчих дій // Право України. - 2004. - № 7. Бацько І. М. Удосконалення процесуальної регламентації протоколювання слідчих дій та додатків до протоколів // Наук, вісник ДЮІ МВСУкраїни. - 2000. - № 3. Горбачов О. Слідчі дії: термінологія, поняття, види // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 1997. - Вип. 2. Денисюк С. Ф., Шепитько В. Ю. Обнск в системе следственньїхдействий: Науч.-практ. пособие. - Харьков, 1999. Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право України. - 2003. - № 9. Макаренко Є. І., Негодченко О. В., Тертишник В. М. Експертизи надосудовому слідстві. - Дніпропетровськ, 2001. Макаренко Є. І., Негодченко О. В., Тертишник В. М. Огляд місцяподії. - Дніпропетровськ, 2001. Романюк Б. Призначення експертизи на досудовому слідстві: деякіпроблемні питання // Право України. -2003. - № 3. Рьіжаков А. П. Следственньїе действия (понятие, види, порядокпроизводства). - М., 2001. Тертишник В. М. Обнск. - Харьков, 1997. Тертишник В. М., Фурман Н. А. Допрос на предварительном следс-твии. - Харьков, 1996. Удалова Л. Д. Освідування при розслідуванні злочинів. - К., 1998. Черненко А. П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчихдій: Монографія. - Дніпропетровськ, 2005. Черненко А. П. Система слідчих дій // Науковий вісник Юрид.акад. МВС України. - 2004. - № 2. Черненко А. П. Норми кримінально-процесуального права, що регламентують слідчі дії: загальна характеристика // Прокуратура Людина.Держава. - 2004. - № 6. Черненко А. П. Поняття та ознаки слідчої дії // Науковий вісникЮрид. акад. МВС України. - 2003. - № 3. Шейфер С. А. Следственньїе действия. Система и процесуальнаяформа. - М., 2001. Юрина Л. Г., Юрин В. М. Контроль и запись переговоров. - М.,2002. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Експертиза (гл. 18, статті 75-76 КПК)." |
||
|
||