загрузка...

трусы для полных
« Попередня Наступна »

2.7 Господарська культура

Культура господарська - особлива соціалізована сфера культури, пов'язана з формуванням, організацією та відтворенням відносин між членами суспільства, що складаються в процесі їхньої спільної діяльності, спрямованої на життєзабезпечення, на задоволення їхніх первинних потреб у їжі і житло, а також потреб у інших товарах і послугах.

Поняття «Культура господарська» пов'язує економіку з тими культурними умовами, тієї культурної середовищем, в якій економіка існує і рухається, змінюється і відтворюється. Концепція «Культури господарської» є ніби проекцією економіки на область культурології, оскільки на середу економіки активно впливає вельми широкий культурний контекст всього «культурного поля» даного суспільства.

Культура господарська означає спосіб упорядкування, нормативної регуляції, мотивації, реалізації спільної діяльності членів суспільства, спрямованої на життєзабезпечення, є її необхідною передумовою, чинником, що підсилює або сповільнює економічну динаміку.

Культура господарська в суспільстві може бути охарактеризована через такі групи структурних складових.

По-перше, загальні організаційні форми існування Культури господарської. Вони можуть бути представлені через наступні параметри: тип організації господарювання; переважання колективної або індивідуальної діяльності; великих або дрібних господарських одиниць; жорсткою або вільної регламентації праці; типи господарських суб'єктів; ступінь інтенсивності освоєння економічного простору різними господарськими суб'єктами; типи використовуваних ними технологій; ступінь реалізації економічних дій і цілей на рівні різних господарських суб'єктів; їх економічна ефективність.

По-друге, особливого аналізу вимагають зразки, моделі («патерни») Культури господарської, економічні стереотипи поведінки господарських суб'єктів у суспільстві. Тут виділяються такі змінні: диференціація зразків і норм організації соціальної взаємодії господарських суб'єктів; диференціація в суспільстві культурних зразків економічних уявлень та господарського поведінки; способи і механізми відтворення і трансляції Культури господарської: навчання та соціалізація господарських суб'єктів.

По-третє, характеристика Культури господарської не буде повною без з'ясування того, яку оцінку отримує сама Культура господарська в широкому соціальному контексті певного суспільства. Про це можна судити на підставі наступних критеріїв: рівень і структура економічних потреб членів суспільства; стереотипи споживання, співвідношення сукупного попиту і сукупного споживання; ціннісно-мотиваційні відносини різних соціокультурних груп до праці, багатства, накопичення (ці

32

ка господарського життя), оцінка місця економіки в даному суспільстві та її соціальної ефективності.

По-четверте, необхідно оцінити ступінь мобільності Культури господарської стосовно необхідності макро-і мікроструктурних змін. У цьому випадку слід проаналізувати такі аспекти функціонування Культури господарської: механізм мінливості в культурі: які господарські суб'єкти, в якій мірі і якими способами виявляють готовність до освоєння нового в інших культурах; співвідношення мінливості й консерватизму в різних галузях господарства, у різних господарських суб'єктів; розподіл внутрішніх імпульсів їх розвитку та їх результативності.

Аналіз цих аспектів дозволяє формулювати гіпотези щодо виникнення в Культурі господарської суспільства динамічних точок зростання або згасання економічної активності.

Культура господарська як економічна складова культури безпосередньо впливає на ті спеціалізовані галузі культури, які пов'язані з соціальною організацією в господарській сфері, тобто на правову та політичну культуру. Ці дві галузі культури проникають в Культуру господарську, сприяють її упорядкування, институционализа-ції і легітимізації (узаконенню).

Література

1. Агєєв А.І. Підприємництво: проблеми власності і культури [Текст] / А.І. Агєєв. - М.: Наука, 1991. - 106 с.

2. Булгаков С.Н. Філософія господарства [Текст] / С.М. Булгаков. - М.: Наука, 1990. - 413 с.

3. Кондратьєв Н.Д. Проблеми економічної динаміки [Текст] / Н.Д. Кондратьєв. - М.: Економіка, 1989. - 523с.

33

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2.7 Господарська культура"
  1. Мухамеджановим і С.М. Богуславської. Теорія культури в питаннях і відповідях: навчальний посібник для студентів заочної форми навчання. - Оренбург: ІПК ГОУ ОДУ. - 149 с., 2007

  2. Релігія як культурна універсалія та її взаємодія з іншими універсалами культури
    господарської етики світових релігій у М. Вебера137), з іншого боку, неможливо заперечувати і вплив пануючих економічних, господарських механізмів на формування специфіки релігійних вірувань. Є щось спільне у релігійних віруваннях у всіх землеробських народів, так само як і певна своєрідність релігії у скотарів-кочівників, що склалося внаслідок особливостей господарства та
  3. Проблемні питання 1.
    Культурних чинників? 2. Наскільки можна порівняти вплив на державу масових цінностей громадян з діяльністю офіційних структур та інститутів влади? 3. Чи може політичний діалог держави і суспільства виходити за рамки культури? У зв'язку з цим, чи правомірні такі поняття, як «культура фашизму», «культура тероризму», «культура геноциду»? 4. Як співвідносяться політична
  4. Додаткова література
    культури на політичну систему суспільства. - М., 1998. Баталов Е.Я. Політична культура сучасного американського суспільства. - М., 1990. Гельман В.Я. Політична культура, масова участь і електоральна поведінка. - Політична соціологія та сучасна російська політика. - Сп б., 2000. Левадний Н.П., Ушков А.М. Політичні культури Заходу, Сходу і Росії в історичному
  5. Програмні тези
    культури. Соціальні та культурні початку соціуму. Ментальні і символічні джерела політичної культури. Дослідження національного характеру як предтеча політико-культурного розуміння влади. - Сучасні інтерпретації політичної культури та політико-культурних об'єктів. Традиції та інновації в трактуванні політичної культури. - Сутність та відмінні риси політичної культури.
  6. Запитання для семінарського заняття 1.
    Культура відрізняється від інших понять, які розкривають суб'єктивне зміст політики? 2. Які суть і основні структурні елементи політичної культури? 3. Яким чином можна типологізувати політичну культуру? 4. У чому полягають особливості політичних культур Заходу і Сходу? 5. У чому проявляється специфіка впливу політичної культури на різноманітні політичні процеси?
  7. Стаття 27. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства
    господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією. Ревізійна комісія обирається річним загальними зборами акціонерів у складі не менше трьох членів строком на ____ років. Члени ревізійної комісії не можуть одночасно бути членами ради директорів, а також займати інші посади в органах управління товариства. 27.2. Члени ревізійної комісії обирають зі свого
  8. 22. Класифікація суб'єктів ЗЕД
    господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та / або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності; об'єднання фізичних, юридичних,
  9. 89. Здійснення права державної власності. Поняття оперативного управління та повного господарського відання майном.
    Господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом. «Про власність» Стаття 37. Правовий режим майна державного підприємства. 1. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного
  10. 2. Участь публічно-правових утворень в корпоративних відносинах
    господарські товариства і товариства - за рахунок свого майна або спільно з іншими суб'єктами цивільного права. Однак засновниками таких товариств від їх імені можуть виступати лише відповідні комітети або фонди майна. Інші державні або муніципальні органи не вправі ні самі, ні від імені публічно-правових утворень виступати в ролі засновників або учасників господарських
  11. 21. Види ЗЕД (загальна характеристика)
    господарської діяльності України, тому в законодавстві види ЗЕД визначаються стосовно до них (ст. 4 Закону про ЗЕД) як активним учасникам або одержувачам (замовникам) продукції, товарів, послуг, робіт. Слід врахувати, що цей перелік носить приблизний характер, оскільки допускає інші види ЗЕД, не заборонені прямо і у виключній формі законами України. До видів ЗЕД належать, в
  12. 24. Режим ЗЕД для іноземних суб'єктів господарської діяльності я його види
    господарської діяльності на території України застосовуються такі правові режими: національний; найбільшого сприяння; спеціальний. Національний режим означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Такий режим застосовується до всіх видів господарської діяльності іноземних
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи