Серед іноземних громадян, які мають дипломатичний імунітет, особливий статус мають ті, котрі користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції України. Перелік цих осіб визначено Віденською конвенцією про дипломатичні стосунки від 18 квітня 1961 р.* і Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Зокрема, до них належать:
глави дипломатичних представництв іноземних держав, членидипломатичного персоналу цих представництв, а також члени їхніхсімей, якщо вони проживають разом із ними і не є громадянамиУкраїни;
співробітники адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і члени їхніх сімей, що проживають разоміз ними, якщо ці співробітники і члени їхніх сімей не є громадянамиУкраїни і не проживають в Україні постійно;
глави дипломатичних представництв, члени дипломатичногоперсоналу представництв іноземних держав у третій країні, консульські посадові особи, члени спеціальних місій та їх дипломатичного персоналу, які проїжджають транзитом через територіюУкраїни, і члени їхніх сімей, які супроводжують вказаних осіб абослідують окремо, щоб приєднатися до них або повернутись до своєїкраїни;
члени спеціальних місій та їх дипломатичного персоналу.
Співробітники обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, які не є громадянами України або не проживають в Україні постійно, глави консульських установ та інші консульські посадові особи користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції України лише щодо дій, вчинених ними при виконанні службових обоє 'язків.
Право цього виду імунітету не є довічним. Зазначені особи можуть підлягати юрисдикції України в тому разі, якщо відповідна іноземна держава або міжнародна організація дадуть на це згоду за дипломатичними каналами.
|
- 4. Імунітет, пов'язаний із недоторканністю приміщень і документів.
Імунітети дипломатичних представників і консульських установ поширюються повною мірою і майно, фонди та актив Організації Об'єднаних Націй та її представників (Конвенція про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй - ст. 2: розділи 2-4; ст. 4: розділи 11, 12; ст. 5: розділи 18-20; ст. 6: розділи 22-23)'. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1: Дипломатичний імунітет - це система пільг та переваг, щозвільняють певні
- 47. Правовий стан іноземців
відповідних загальновизнаних норм загального міжнародного права, зокрема, що стосуються можливості захисту їх прав, і державою їхньої національної приналежності. Іноземцями називаються особи, які, проживаючи на території певної держави, не є її громадянами і мають громадянство іншої держави або не мають такого взагалі. Як відзначалося, поняття «іноземець» носить комплексний характер і охоплює
- 2. Імунітет, пов'язаний із особистою недоторканністю
від кримінальної юрисдикції, встановлено і для дипломатичних та консульських кур'єрів при виконанні ними своїх обов'язків. Глав консульських установ та інших консульських посадових осіб може бути затримано або взято під варту лише в разі переслідування за вчинення тяжкого злочину або при виконанні вироку суду щодо них, який набрав законної сили. В разі порушення щодо цих осіб кримінальної справи
- 14. Визнання держав і урядів.
відзначав Ф.Ф. Мартене, міжнародне право «не може визнати, що дане суспільство існує, якщо воно не визнано державним законом, або прийняти його за самостійний політичний механізм, якщо воно не є таким у початках державного права». Отже, відзначав він, у міжнародних відносинах кожному законному суспільству належить право яа визнання з боку всіх цивілізованих держав законності свого існування.
- 46. Громадянство та його значення для міжнародного права
віда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави. У вітчизняній науці міжнародного права і законодавстві з питань громадянства є багато визначень інституту громадянства, але, як вважається, усі вони грішать певною неповнотою, а іноді й суперечливістю. Так, наприклад, у семитомному «Курсі міжнародного права» міститься наступна
- 59. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
від принципів міжнародного співробітництва в підтримці миру і безпеки. Документ, підписаний під час зустрічі «десь на морі», відомий як Атлантична хартія. 1 січня 1942 року представниками 26 союзних держав, що воювали проти країн «осі», була підписана Декларація Об'єднаних Націй, у якій вони заявили про підтримку Атлантичної хартії. У цьому документі вперше була офіційно використана назва
- Формою досудового розслідування
відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. У стадії досудового розслідування
- Притягнення особи як обвинуваченого
Імунітет від кримінальної відповідальності і статус недоторканності мають окремі особи, стосовно яких встановлені додаткові гарантії захисту їх прав. Притягнення особи як обвинуваченого складається з кількох етапів: 1) винесення постанови про притягнення як обвинуваченого; 2) пред'явлення обвинувачення; 3) роз'яснення обвинуваченому його прав та вручення йому копії постанови про притягнення
- 5. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН. ЙОГО ЧИННІСТЬ У ПРОСТОРІ, У ЧАСІ ТА ЩОДО ОСІБ
від місця вчинення злочину. Територіальна дія кримінально-процесуального закону окреслена територією держави Україна і визначається державним суверенітетом. Екстериторіальна дія закону регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства певної держави за межами її території. Вона відома як право екстериторіальності держав - порядок, відповідно до якого установи або фізичні
- 2. ВИДИ ПІДСУДНОСТІ
від перелічених ознак (властивостей) закон встановлює такі види підсудності: родову (предметну); спеціальну; територіальну (місцеву); за зв'язком справ. Родова (предметна) підсудність визначається родом (видом) та характером вчиненого злочину й обумовлюється його кваліфікацією. За цією ознакою розмежовують повноваження кожної ланки судової системи як суду першої інстанції. Родову підсудність
|