Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.
Слід відмітити, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:
безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється;
із залученням або без залучення найманої праці;
самостійно або спільно з іншими особами.
Необхідно зазначити, що громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом.
Крім того, у разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно засновника та (або) учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.
Слід відмітити, що громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва.
Громадянин-підприємець зобов'язаний:
у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;
повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;
додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції;
не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;
вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів;
сплачувати податки та інші обов'язкові платежі.
Необхідно також зазначити, що громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом.
Іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими ж правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України.
|
- 14.Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права.
господарського товариства, б) члена кооперативу тощо, в) або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи. Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у ст. 44 ГК. Здійснюючи підприємницьку діяльність, громадянин-підприємець зобов'язаний: у
- 1. Поняття та визначення міжнародного права.
господарського життя і зміцнення світової системи господарських зв'язків; - зростання ролі міжнародних організацій, у тому числі і неурядових, і їхньої кількості; - виникнення якісно нових міжнародних проблем (глобальні проблеми виживання людської цивілізації); - актуалізація глобальних проблем виживання людської цивілізації (особливо проблем миру, запобігання ядерній війні, роззброювання); -
- 7.Поняття, предмет і методи господарського права.
підприємці, та зобов'язуючому. Розрізняють: - метод автономних рішень. Ґрунтується на тому, що суб'єкти господарювання мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України. - метод владних приписів. Згідно з ним діяльність (поведінка) суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством. - метод
- 13. Види суб'єктів господарського права.
підприємці.
- 1.2.1. Учасники відносин у сфері господарювання
підприємці; 3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності. Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна відповідно до
- 1.2. Види господарських зобов'язань
підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності; 2) негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи; 3) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Різновидом майново-господарських зобов'язань є господарсько-договірні зобов'язання.
- Поняття зовнішньоекономічної діяльності
підприємці; 3) підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом. У зовнішньоекономічній діяльності також можуть брати участь зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи,
- правове забезпечення окремих видів фінансових послуг
підприємці, як це передбачено Законом). Стосовно таких видів фінансових послуг, як поручительство і гарантія, можна зазначити таке. Поручительство (точніше порука) і гарантія належать до способів (видів) забезпечення виконання зобов'язань. Відповідно до ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником
- 1. Поняття та ознаки суб'єкта господарського права. Види суб'єктів господарського права.
підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської
- Роль, значення обліку в комерційних банках та основи його організації.
господарської діяльності. - Бухгалтерський облік є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного характеру. - Бухгалтерські дані відіграють істотну роль, коли йдеться про функціонування в конкурентному середовищі за умов обмежених ресурсів. Система обліку - це сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме: - визначати зміст здійснених
|