Головна |
« Попередня | Наступна » | |
ІНСТИТУТ РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА |
||
У конституціях республік РФ є серйозні формальні і неформальні, прямі і непрямі відмінності у визначенні громадянства та в підходах до виділення норм і положень про громадянство в самостійні розділи. Так, наприклад, в Конституціях чотирьох республік питання громадянства виділені в особливі глави, в тому числі "Глава II. Громадянство" в Конституції Башкортостана38, "Глава II. Громадянство Республіки Карелія. Рівноправність громадян" 39, глава III з аналогічною назвою в Конституції Татарстана40, "Глава 5. Громадянство. Мови" в Конституції Республіки Тува41. Конституції республік РФ, на відміну від законів про громадянство в країнах ближнього зарубіжжя, як правило, не містять дефініції або спеціальної норми, яка визначає суть республіканського громадянства. У зв'язку з цим представляються небезінтересними норми, що визначають (або не визначальні) співвідношення та колізії між республіканським, загальноросійським, а в деяких випадках і іноземним громадянством, і більш чітко усвідомити, про що в останньому випадку мова йде: про подвійне або потрійне громадянство. Всі конституції республік РФ, за винятком Конституції Чеченської республіки, містять норму про те, що громадяни цієї республіки є одночасно і громадянами Російської Федераціі42. Однак жодна з Конституцією не іменує цей стан "подвійним громадянством". 16. Губогло М.Н. У Конституціях Башкортостана43 і Кареліі44 статуси громадянина республіки і громадянина Росії визначаються за допомогою елементарного з'єднувального союзу "і". Близькою є норма в конституціях Бурятіі45, Дагестана46, Комі47, Північної Осетії (Аланії) 48 і Туви49 за допомогою формули "одночасно". У Конституціях Інгушетіі50 і Саха (Якутії) 51 громадяни республіки є громадянами Росії. Ніяких додаткових уточнень не наводиться. ] У Татарстані громадяни республіки "володіють" громадянством РФ52. Згідно Степовому Укладенню (Основному Закону) Республіки Калмикії громадянство РФ і Республіки Калмикія є неразривним53. Винятком із загального правила, як уже упоміналось54, є Конституція Чеченської Республіки, у якій "встановлюється єдине громадянство" 55, тобто фундаментальна правова зв'язок громадянина Чечні тільки з Чеченським державою. Громадянство Росії на території Чечні не допускається. Таким чином, незважаючи на різні формулювання та редакційні розбіжності, у всіх (крім Чеченської) конституціях визнається подвійне громадянство, хоча і не маніфестується, не декларується і не розкривається сенс самого цього поняття. Якщо в системі республіканського громадянства не згадується подвійне - республікансько-загальноросійське громадянство, то це нагадує стан справ в часи існування СРСР. Це громадянство, іменоване то "національним", то "республіканським", не вносив будь-яких істотних відмінностей у правове становище громадян, що живуть в республіках, і в інших національно-територіальних і адміністративних утвореннях. У кожній з союзних республік запис у паспорті велася на двох мовах, вказувалося республіканське громадянство і національність власника паспорта. Таким чином в документі фіксувалися всі три ідентичності - громадянська, мовна та етнічна. Що ж до того, що в нинішніх конституціях республік РФ немає згадки про подвійне (загальноукраїнському і республіканському) громадянство, то, ймовірно, в цьому замовчуванні є якийсь невідомий сенс. Принаймні включення норми про подвійне республікансько-російському громадянстві кинуло б тінь на можливість здобуття подвійного республікансько-іноземного громадянства, на яке наполегливо претендували республіканські авторитети в боротьбі за максимальне розширення свого суверенітету і державної самостійності. Аналіз кола юридичних джерел інституту республіканського і так званого подвійного громадянства дозволяє зробити два висновки: про не відповідно джерелам федерального законодавства правового регулювання громадянства республік. Отже, яким документом визначається республіканське і подвійне громадянство в республіках РФ, згідно з їх конституційним нормам? У більшості республік основним юридичним джерелом затвердження республіканського громадянства є власні закони чи законодавство про громадянство. Так свідчать республіканські конституції. "Підстави, порядок набуття і припинення громадянства Республіки Башкортостан, а також інші питання, пов'язані з громадянством відповідно до статті 22 Конституції Башкортостану, - визначаються Законом про громадянство Республіки Башкортостан" 56. Приблизно такі ж найменування юридичної джерела республіканського громадянства маються на конституціях Бурятіі57, Дагестана58, Кареліі59, Комі60, Чечні61, Саха (Якутія) 62, Північній Осетії (Аланії) 63, Татарстана64, Туви65. У конституціях Інгушетіі66 і Калмикіі67 юридичний джерело республіканського громадянства взагалі не згадується. У процесах демократизації та модернізації нової Росії, у зміцнення нової основи федеративних відносин важливу роль зіграв нині вичерпав себе договірний процес, в ході якого відбувалося розмежування повноважень і предметів спільного ведення між федеральними та регіональними органами державної влади. Сам по собі договірний процес не змінював конституційний статус суб'єктів федерації і зберігав основні права і свободи громадян РФ і її суб'єктів. Однак аналіз підготовки і укладення договорів та угод про розмежування предметів ведення і повноважень дозволяє отримати відоме уявлення про те, якою мірою вище керівництво тієї чи іншої республіки "стурбоване" правами людини, правами народів і національних меншин, в тому числі правовим статусом цивільної та етнічної ідентичності. Так, наприклад, у відповідності з Договором РФ і Республіки Татарстан (РТ) "Про розмежування предметів ведення і взаємне делегування повноважень між органами державної влади РФ і органами державної влади РТ" від 15 лютого 1994 Органи державної влади РТ здійснюють повноваження державної влади, в тому числі: "8. вирішують питання республіканського громадянства" 68, а в сферу спільного здійснення повноважень органами державної влади РФ і органами державної влади РТ включені: "4) загальні та колізійні питання громадянства" 69. Що ж до громадянства в РФ, то відповідні питання знаходяться у віданні РФ і її державних органов70. Аналогічні норми та розподіл повноважень з питань громадянства є і в текстах інших договорів, укладених федеральним Центром з республіками РФ71. В іншій групі договорів, укладених з деякими республіками, у тому числі з Саха (Якутія), Бурятіей72, Удмуртією, Республікою Комі, Чувашії Республікою, Чеченської Республікою-Ічкерія, питання, пов'язані з республіканським громадянством, не згадувалися. Разом з тим у деяких договорах є оригінальні норми, в тому числі, що стосуються взаємозв'язку цивільної та етнічної ідентичностей. У конституціях восьми республік, в тому числі Інгушетії, Калмикії, Карелії, Комі, Саха (Якутія), Північної Осетії (Аланії), Туви, Чечні взагалі немає будь-якого згадування про джерела подвійного (республікан - ско-іноземної) громадянства. Згідно з Конституцією Башкортостану, громадянин Республіки Башкортостан може мати громадянство "іншої держави відповідно до закону Республіки Башкортостан або Міжнародним договором Республіки Башкортостан" 74. Ця норма є явним порушенням не тільки Конституції РФ, а й закону "Про громадянство Російської Федерації", згідно з яким "за особою, яка перебуває у громадянстві Російської Федерації не визнається належність до громадянства іншої держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором Російської Федерації" 75. Громадяни РТ, за подібною з Башкортостаном нормі, також можуть мати громадянство інших держав, умови отримання якого визначаються договорами та угодами Республіки Татарстан з іншими государствамі76. Малозрозуміле виглядає норма про подвійне громадянство в Конституції Дагестану. "Відповідно до закону або міжнародним договором, - йдеться в ст. 11, - в Дагестані допускається подвійне громадянство" 77. Однак залишається без відповіді питання: про який закон - республіканському або федеральному - і якому міжнародному договорі - республіканському або загальноукраїнському - йдеться? І що значить: "допускається"? На тлі більшості норм, уразливих з точки зору легітимності, чи не коректною і мало не єдиною нормою, яка каже подвійне ("республікансько-іноземне") громадянство, є Конституція Бурятії. Громадянин цієї республіки, як говорить п. 3 ст. 12, "може мати громадянство іноземної держави (подвійне громадянство) відповідно до законодавства Російської Федерації чи міжнародними договорами Російської Федерації та Республіки Бурятія" 78. Незважаючи на досконалість цієї норми, в ній є і своя вада. Норма не пояснює про яке, зокрема, договорі йдеться - про укладену республікою, Росією, або ту й інший? « Попередня |
||
Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
||
КОЛІЗІЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА В РОСІЇ |
||
|