Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяІсторія психології → 
« Попередня Наступна »
М.Г. Ярошевський. ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ від античності до середини ХХ століття. Видавництво: Академія, м.; 416 стр., 1996 - перейти до змісту підручника

? 3. Підсумки розвитку античної психологічної думки

У працях давньогрецьких мислителів відкриті багато великі проблеми, які й сьогодні на направляють розвиток психологічних ідей. У їх об'єк яснень генезису і структури душі виявляють ся три напрямки, за якими йшов пошук тих біль ших, незалежних від індивіда сфер, за образом і подобою яких трактувався мікрокосм індивіду альної людської душі.

Першим напрямком стало пояснення психіки з законів руху і розвитку материаль ного світу. Тут головною була ідея про определя ющей залежності душевних проявів від загального ладу речей, їх фізичної природи. (Питання про ме сте психічного в матеріальному світі, піднятий вперше древніми мислителями, досі залишається ся стрижневим у психологічній теорії.)

Тільки після того як були осмислені виробниц-ність життя душі від фізичного світу, їх внутріш неї спорідненість, а тим самим - і необхідність изу чать психіку виходячи з того, що кажуть досвід і раз мислення про взаємозв'язок матеріальних явищ, психологічна думка змогла просунутися до но вим рубежів, який відкрив своєрідність її об'єктів.

Другий напрямок античної психології, створений ве Аристотелем, орієнтувалося преимуществен але на живу природу; вихідною точкою для нього слу жило відміну властивостей органічних тіл від неорга нических. Оскільки психіка є формою життя, висування на передній план цієї пробле ми було великим кроком вперед. Воно дозволило уви подіти в психічному що не мешкають в тілі душу, име ющую просторові параметри і здатна (на думку як матеріалістів, так і ідеалістів) поки дати організм, з яким вона зовні пов'язана, а спо соб організації поведінки живих систем.

Третій напрям ставило душевну діяч ність індивіда в залежність від форм, які з здаются не фізичною чи органічної природою, а людської культурою, а саме - від понять, ідей, етичних цінностей. Ці форми, действитель але які відіграють велику роль у структурі та динаміці

60

психічних процесів, були, проте, починаючи з пі фагорейцев і Платона, відчужені від матеріального світу, від реальної історії культури та суспільства і представлені у вигляді особливих духовних сутностей, далеких чуттєво сприйнятим тілам.

Цей напрямок додало особливої гостроти про блеми, яку слід позначити як псіхогно-стическими (від грец.

"Гнозис" - знання). Під нею треба розуміти широке коло питань, з якими ми стикається дослідження психологічних факторів, спочатку пов'язують суб'єкта з зовнішнім по відношенню до нього реальністю - при рідний і культурної. Ця реальність перетворює ся відповідно влаштуванню психічного аппа рата суб'єкта в сприйняту їм у формі чув дарських чи розумових образів - будь то образи навколишнього середовища, поведінки в ній особистості або самої цієї особистості.

Всі ці проблеми, так чи інакше вирішувались древніми греками, утворюють і понині ядро пояснити навчих схем, крізь призму яких бачить свою емпірію сучасний психолог (якою б надскладною електронікою він не був озброєний).

Світ культури створив три "органу" осягнення че ловека і його душі: релігію, мистецтво і науку. Ре лігія будується на міфі, мистецтво - на художест венном образі, наука-на організовуваному та контро ліруемих логічного думкою досвіді. Люди античної епохи, збагачені багатовіковим досвідом челове-копознанія, з якого черпалися як міфічні уявлення про характері й поведінці богів, так і образи героїв епосу і трагедій, освоювали цей досвід крізь "магічний кристал" раціонального об'єк яснень природи речей - земних і небесних. З цього насіння зростало розгалужене древо психології як науки.

Про цінність науки судять за її відкриттям. На перший погляд, літопис досягнень, якими мо же пишатися антична психологія, немногослов на. Одним з перших стало відкриття Алкмеоном того, що органом душі є головний мозок. Якщо відволіктися від історичного контексту, це ви дивиться невеликої мудрістю. Однак щоб по до стоинства оцінити нетривіальність алкмеонова ви-61

вода (який, до речі, була не умоглядною до бридкою, але випливав із медичних спостережень і експериментів), варто нагадати, що через дві сти років після цього великий Аристотель вважав мозок свого роду "холодильником" для крові, а душу, з її здатністю сприймати світ і мислити, по міщан в серце.

Звичайно, в ті часи можливість експеримен тувати над людським організмом була ні чтожной. Як вже говорилося, збереглися сведе ня, що ставилися досліди над засудженими до страти, над гладіаторами. Не можна, однак, випустити з уваги, що античним медикам доводилося, вра чуючи людей, впливати на їх психічний стан і передавати від покоління до покоління відомості про ефективність своїх дій, про индивидуаль них відмінностях.

Невипадково вчення про темпераменту тах прийшло в наукову психологію з медичних шкіл Гіппократа і галоп.

Не менше значення, ніж досвід медицини, име Чи інші форми практики - політична, юриди чна, педагогічна. Вивчення прийомів убежде ня, навіювання, ведення словесного поєдинку, що стало головною турботою софістів, перетворило в об'єк ект експериментування логічний і грамматич ський лад мови. У практиці спілкування Сократ від крив початковий діалогізм, а його учень Платон - внутрішню мова як інтеріоризувати діалог. Йому ж належить така близька серцю современ ного психотерапевта модель особистості як динами чеський системи мотивів, що розривають її в неіз бивном конфлікті. Відкриття безлічі психоло гічних феноменів пов'язане з ім'ям Аристотеля (механізм асоціацій по суміжності, подібності і контрасту, відкриття образів пам'яті та уяви, відмінностей між теоретичним і практичним ін теллект і т. д.).

Стало бути, наскільки мізерною не була емпірична тканину психологічної думки античності, без неї ця думка не могла "зачати" традицію, що призвела до сучасної науки.

У розвитку психології античність прославлена великими теоретичними успіхами. До них відносять ся не тільки відкриття фактів, побудова новатор-62

ських моделей і пояснювальних схем. Античні уче ні поставили проблеми, століттями направляли раз вітіе наук про людину. Саме вони вперше попи талісь відповісти на питання, як співвідносяться в чоло столітті тілесне і духовне, мислення та спілкування, особистісний та соціокультурне, мотиваційний і ін теллектуального, розумне і ірраціональне і мно гое інше, властиве людському буттю. Античні мудреці й випробувачі природи підняли на огром ную висоту культуру теоретичної думки, яка, перетворюючи дані досвіду, зривала покрови з віді мостей здорового глузду і релігійно-мифологич ських образів.

За еволюцією уявлень про сутність душі прихована повна драматичних колізій робота ис слідчої думки, і лише історія науки мо же розкрити різні рівні осягнення цієї психічної реальності, нерозрізнені за самим тер мином "душа", яка дала ім'я нашої науці.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ? 3. Підсумки розвитку античної психологічної думки "
  1. Підсумки
    підсумки навчання. Підсумки навчання зберігаються у відділі кадрів і використовуються при аналізі процесу навчання в цілому і для порівняння з підсумками атестації, а також для заохочення відзначилися і покарання
  2. М.Г. Ярошевський. ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ від античності до середини ХХ століття. Видавництво: Академія, м.; 416 стр., 1996

  3. Література 1.
    Розвитку. - М., 1994.-Кн. 2.-604 с. 3. Майоров Г.Г. Формування середньовічної філософії. Латинська патрістіка.-М., 1979.-431 с. 4. Сидоров А.І. Курс патрології. - М., 1996. - Вип. 1. - 230 с. 5. Соколов В.В. Середньовічна філософія. - М., 2001. - 457 с. 6. Столяров А.А. Аврелій Августин. Життя, вчення і його долі / / Августин. Сповідь. -М., 1991.-С. 5-50. 7. Столяров А.А. Гіерокл,
  4. Антична наука та її вплив на світову культуру
    античності закладаються основи для формування трьох наукових программ149: - математичної програми, що виникла на базі піфагорейської і платонівської філософії; - атомістичної програми (Левкіпп, Демокріт, Епікур); - контінуалістской програми Аристотеля, на основі якої створена перша фізична теорія, що проіснувала аж до XVII ст., хоча і не без змін.
  5. 8. ПІДСУМКИ РОСІЙСЬКОГО ПЕРЕХОДУ - ВІД ГОРБАЧОВА ДО ПУТІНА
    8. ПІДСУМКИ РОСІЙСЬКОГО ПЕРЕХОДУ - ВІД ГОРБАЧОВА ДО
  6. Фредерік Коплстон. Історія філософії. Стародавня Греція і Стародавній Рим. Том II, 2004

  7. Повідомлення
    підсумки).
  8. Фредерік Коплстон. Історія філософії. Стародавня Греція і Стародавній Рим. Том I М.: ЗАО Центр поліграф. - 321 с., 2003

  9. Відбір кандидатів на навчання
    психологічний відбір. Перший здійснюється на вступних іспитах, другий - методом тестування, що дозволяє отримати об'єктивні дані про особливості особистості абітурієнтів, їхніх здібностях до діяльності в структурі правоохоронних органів. Підсумки та оцінки результатів підводяться зведенням всіх отриманих даних в таблицю (табл. 8.4). Таблиця 8.4 Підсумки та оцінки
  10. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ «СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ»
    підсумки XX століття. 3.3 Стратегія майбутнього. Проблеми і перспективи сучасної цивілізації. 2 2 2 2 2 лютого - 2 2 2 - 2 - 2 - Всього: 28 26 14 грудня
  11. 2.3.8. Виявлення ще однієї всесвітньо-історичної епохи - епохи Стародавнього Сходу
    розвитку (2.13.2. - 2.13.5). Але такі уявлення не отримали широкого визнання. Про країнах Стародавнього Сходу тоді відомо було дуже мало. В результаті їх історія нерідко розумілася як щось другорядне: у кращому випадку, як попередній етап античності. По суті, світ Стародавнього Сходу став поставати перед європейцями у всьому своєму багатстві лише з початком XIX в. (2.6.2). С
  12. 4.5. Формування резерву кадрів
    підсумки виробничої діяльності ввіреного йому ділянки роботи; висновки останньої атестації; результати вивчення працівника шляхом особистого спілкування, а також відгуків про нього безпосередніх начальників, колег і підлеглих; підсумки досліджень громадської думки про кандидатів у керівники; результати вивчення особистої справи, психологічного тестування та інші матеріали, що характеризують
  13. Розвиток землеробства в Італії в II - I ст. до н. е..
    Розвитку економіки Італії. Доповідь: 1). Розвиток античної агрономічної
  14. Теми для самостійної дослідницької роботи
    розвитку психологічної культури студентів-майбутніх вчителів. 1. Розвиток потреби у студентів-майбутніх учителів у педагогічної рефлексії до самопроектування поведінки в процесі кооперативно-структурованої навчальної діяльності в
  15. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
    розвитку особистості в сучасному глобальному співтоваристві 1. Ноопсіхологіческая характеристика сучасної епохи суспільного розвитку. 2. Соціально-психологічна сутність позитивного полісуб'єктний взаємодії. Тема 2. Психологічні умови включення особистості в процес гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії. 1. Гуманістично-орієнтований
© 2014-2022  ibib.ltd.ua