Головна |
«« | ЗМІСТ | »» |
---|
Життєвою ємністю легень (ЖЕЛ) називають ту кількість повітря, яке людина може видихнути після максимального вдиху. Життєва ємність легенів визначається приладом спірометром, а метод її визначення називають методом спірометрії (рис. 10.11). При визначенні ЖЕЛ людина після максимального вдиху виробляє посилений видих через трубку в спірометр, за шкалою якого відраховують величину ЖЄЛ.
Життєву ємність легенів дорослої людини становлять кілька обсягів повітря: дихальний (500 см3), Додатковий (1500 см3) І резервний (1500 см3).
дихальним об'ємом називають ту кількість повітря, яке людина вдихає і видихає при спокійному диханні. Але після спокійного видиху людина може ще видихнути певний обсяг повітря, що залишився в легенях, не роблячи додаткового вдиху. Це повітря називають запасним або резервним об'ємом повітря (1500 см3).
Після спокійного вдиху людина може ще посилено вдихнути близько 1500-2000 см3 повітря, які називають додатковим обсягом. Його розраховують, віднімаючи з значення ЖЕЛ суму дихального і резервного об'ємів.
Життєва ємність легенів у дорослої людини в середньому дорівнює 3500-5000 см3, у чоловіків вона може бути більше, ніж у жінок (табл. 10.1).
Мал. 10.11. Визначення ЖЄЛ методом спірометрії (я); об'єм легенів (див3) Дорослої людини при різних умовах (Б)
Таблиця 10.1
Життєва ємність легенів, мл
вікова група |
Ж ЕЛ, мл |
Обсяг, мл |
||
дихальний |
резервний видих |
резервний вдих |
||
4 роки |
1100 |
120 |
480 |
490 |
6 років |
1200 |
|||
8 років |
1600 |
170 |
730 |
730 |
10 років |
1800 |
|||
12 років |
2200 |
260 |
1000 |
1000 |
14 років |
2700 |
|||
16 років |
3800 |
400 |
1750 |
1650 |
дорослі |
5000 |
500 |
1500 |
1500 |
Життєва ємність легенів не характеризує весь обсяг повітря, що знаходиться в легенях. Після максимального видиху в легенях залишається велика кількість повітря (1000- 1200 см3) - залишковий обсяг повітря. Разом з резервним об'ємом він становить нормальну ємність легенів.
З кожним актом дихання не весь дихальний об'єм повітря потрапляє в легені. Значна його частина (160-180 см3) Залишається в повітроносних шляхах - носоглотці, трахеї, бронхах. Обсяг повітря, що заповнює великі повітроносні шляхи, називають повітрям «шкідливого» або «мертвого» простору. У ньому не відбувається обмін газів. Атмосферне повітря, перш ніж потрапити в легені, змішується з повітрям шкідливого простору, внаслідок чого вміст газів в ньому змінюється. З цієї ж причини неоднаково зміст газів в повітрі, що видихається і альвеолярному повітрі (табл. 10.2).
Таблиця 10.2
Зміна складу повітря в легенях, %
газ |
повітря |
||
атмосферне |
видихається |
альвеолярний |
|
С02 |
0,03 |
4,1 |
5,5-5,7 |
02 |
20,95 |
16,4 |
14,2-14,6 |
n2 |
79,02 |
79,5 |
80 |