| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Класифікація державних посад, державних службовців та їх адміністративно-правовий статус |
||
|
Класифікація посад. Державні посади го * сударственной служби поділяються на такі групи: - вищі (5-а група): - головні (4-я група); - провідні (3-а група); - старші (2-я група); - молодші (1-я група) . 1 Державні посади поділяються за спеціалізаціями, що передбачає наявність у державного службовця для виконання обов'язків з державної посади державної служби однієї спеціалізації відповідного професійної освіти. Спеціалізація посад встановлюється залежно від функціональних особливостей державних посад і особливостей предмета ведення відповідних державних органів. У кваліфікаційні вимоги до службовців, які займають державні посади, включаються вимоги до рівня професійної освіти з урахуванням групи і спеціалізації державних посад; стажу та досвіду роботи за фахом; рівню знань законодавства стосовно до виконання відповідних посадових обов'язків. За результатами державного кваліфікаційного іспиту або атестації державних службовців присвоюються кваліфікаційні розряди. Службовцям можуть бути присвоєні наступні кваліфікаційні розряди: - дійсний державний радник Російської Федерації 1-го, 2-го і 3-го класу - державним службовцям, заміщає вищі державні посади; - державний радник Російської Федерації 1-го, 2-го і 3-го класу - державним службовцям, що заміщає провідні державні посади; - радник державної служби 1-го, 2-го і 3-го класу - державним службовцям, заміщує старші державні посади; - референт державної служби 1-го, 2-го і 3-го клас са - державним службовцям, що заміщає молодші го сударственние посади. | М 114 115> Присвоєння кваліфікаційних розрядів дійсних державних радників, державних радників про-ізводігся Президентом Російської Федерації. Для окремих видів державної служби відповідно до федерального закону вводяться інші види кваліфікаційних розрядів, військові звання, дипломатичні ранги та т.д. Класифікація державних службовців. При класифікації використовуються різні критерії: за характером виконуваної службовцям роботи; по органам, де працюють службовці характером посадових функцій; за масштабом діяльності органів, в яких працюють службовці; за характером повноважень державних службовців. За характером виконуваної роботи службовці поділяються на службовців державних органів, що здійснюють завдання і функції держави, їх праця носить організаційний, управлінський характер; службовців державних підприємств, установ, організацій, діяльність яких характеризується організацією, відповідно, виробничих процесів, соціально-культурної та іншої діяльності. Ця діяльність спрямована на виконання завдань, покладених на відповідні підприємства, установи, організації. При цьому серед даної категорії службовців виділяються: службовці-фахівці, які виконують виробничі та інші функції, і службовці-керівники підприємств, установ, організацій. Виділяється також група службовців, які суміщають виконання і тих, і інших функцій (наприклад, керівник навчального закладу, медичної установи та ін може поєднувати керівництво відповідною установою з педагогічною, лікувальної та іншою діяльністю). По органам, де працюють службовці, останні поділяються на службовців представницьких органів, службовців виконавчих органів, службовців судових та інших державних органів. За характером посадових функцій, службовці поділяються на керівників, фахівців, технічних виконавців, допоміжне-обслуговуючий персонал. За масштабом діяльності органів, в яких працюють службовці, останні поділяються на федеральних службовців, що діють в масштабі Росії, і службовців - суб'єктів- 115 116> тов федерації, що діють в масштабі республіки, краю, області, автономної області, міст Москви і Санкт-Петербурга, автономних округів. IZo характером повноважень державні службовці поділяються на посадових осіб та допоміжний персонал. До должност вим особам, належать державні службовці, наділені правом здійснювати в межах своєї компетенції юридично значимі дії владного характеру, т. Особливу категорію посадових осіб утворюють представите чи адміністративної (виконавчої) влади. До них відносяться посадові особи, наділені правом у межах своєї компетенції пред'являти юридично владні вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання громадянами, не знаходяться в їх службовому підпорядкуванні, посадовими особами або органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності та відомчої підпорядкованості. До представників адміністративної влади, наприклад, відносяться співробітники міліції, представники різних контрольно-наглядових служб (пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо). Функціональні працівники (спеціалісти). Дана категорія посадових осіб виступає в якості фахівців, наділених повноваженнями щодо здійснення функцій, пов'язаних з підготовкою тих чи інших управлінських рішень, що вимагають спеціальних знань, або виконанням професійної діяльності. До першої групи належать консультанти, радники з різних галузей знань. Вони безпосередньо не здійснюють організаційно-розпорядчі функції, але їх поради, висновки, рекомендації і т.п. безсумнівно мають юридичне значення і тягнуть правові наслідки. Ко вто- 116 117> рій групі фахівців відносяться посадові особи, які володіють спеціальними знаннями, які уповноважені здійснювати дії, безпосередньо тягнуть правові наслідки. До них, наприклад, належать викладачі (виставляють екзаменаційну оцінку студенту), лікарі (видають листки непрацездатності) та ін До допоміжного персоналу (складу) належать державні службовці, діяльність яких, як правило, не тягне юридичних наслідків. Вони здійснюють матеріально-технічні операції, тобто забезпечують службову діяльність керівників, представників адміністративної влади, фахівців та інших посадових осіб, створюють необхідні умови для виконання ними службових обов'язків. Службовці, які стосуються допоміжному персоналу, оформляють і зберігають документи, виконують статистичні та лічильні операції і т.п. У їх обов'язки може входити і вчинення технічних операцій, що мають юридичне значення, скажімо, реєстрація працівником канцелярії надійшов до органу повідомлення, заяви чи скарги має юридичне значення, гак як з дня реєстрації обчислюються встановлені законодавством строки їх розгляду. До допоміжного персоналу складу) належать технічні секретарі, діловоди та ін Класифікація військовослужбовців, співробітників органів жутренніх справ та інших служб має свої особливості. Так, співробітники органів внутрішніх справ поділяються на рядовий в начальницький склад. Адміністративно-правовий статус державних службовців. Всі державні службовці є суб'єктами права. Вони володіють правами і свободами, а також несуть обов'язки і відповідальність перед суспільством і державою нарівні з усіма громадянами. Разом з тим законодавство передбачає деякі обмеження службовців, викликані інтересами служби. Службовці державних органів не має права: - брати участь у страйках та інших діях, що порушують нормальне функціонування держави; - займатися підприємницькою діяльністю; 118> - надавати послуги та сприяння фізичним і юридичним особам, які не передбачені законом, з використанням свого службового становища, отримувати за послуги вознагражде ня; виконувати оплачувану роботу (крім наукової, викладацької та творчої діяльності) ; - самостійно або через посередників брати участь в управлінні акціонерними товариствами з обмеженою відповідальністю. Порушення зазначених обмежень тягне за собою звільнення від займаної посади або іншу відповідальність, передбачену законом. Крім загальноправового статусу державні службовці володіють службовим, адміністративно-правовим статусом Покладання на службовців посадових обов'язків і наділення їх відповідними правами виробляються з метою успішного здійснення функцій з займаної посади. Службові обов'язки та права державних службовців поділяються на загальні, що поширюються на всіх службовців; спеціальні, призначені для виконання функцій з конкретної посади; особисті. На державного службовця покладаються такі загальні обов'язки: - виконувати накази, розпорядження та вказівки вищестоящих у порядку підлеглості керівників, видані в межах їх посадових повноважень, за винятком явно незаконних ; - підтримувати рівень кваліфікації, достатній для виконання посадових повноважень; - дотримуватися норм службової етики і встановлений в державному органі службовий розпорядок; - не здійснювати дій, що ускладнюють роботу органів державної влади, а також призводять до підриву авторитету державної служби; - зберігати державну, службову і іншу охоронювану законом таємницю, в тому числі і після припинення державної служби ; - тримати в таємниці стали йому відомими у зв'язку з виконанням посадових повноважень відомості, які заторкують приватне життя, честь і гідність громадян, та ін Державний службовець наділений такими загальними службовими правами:;>; «» 119> - вимагати письмового оформлення змісту та обсягу посадових повноважень за відповідною державної посади та створення організаційно-технічних умов для їх виконання; - приймати рішення або брати участь у їх підготовці відповідно до посадовими повноваженнями; - запитувати в установленому порядку безкоштовно отримувати від державних органів, підприємств, установ, організацій, громадян і громадських об'єднань інформацію, матеріали та відомості, необхідні для виконання посадових обов'язків. Спеціальні обов'язки та права державних службовців є похідними від правового становища органу, в якому вони перебувають на службі, від займаної службовцям державної посади. Службовець виконує обов'язки і користується правами в межах своєї компетенції з займаної посади. Спеціальні обов'язки і права передбачаються в законах, підзаконних актах (статутах, положеннях, посадових інструкціях та інших нормативно-правових актах). Так, обов'язки і права співробітників міліції визначені в законі «Про міліцію», обов'язки і права дільничного інспектора міліції містяться також у відповідній інструкції, що регламентує його службу. При виконанні службових обов'язків державний службовець перебуває під захистом держави. Ніхто крім уповноважених на те посадових осіб, невправе втручатися в його діяльність. При отриманні незаконної вказівки, наказу службовець повинен керуватися законом. Державний службовець не може бути обмежений рішеннями політичних партій, об'єднань та масових рухів, які мають політичну мету. За протиправні дії, бездіяльність, неналежне виконання обов'язків службовець несе юридичну відповідальність. Державний службовець має особистими правами. Він має право: - На просування по службі; - Збільшення розміру грошового утримання з урахуванням результатів роботи та рівня кваліфікації; 'едаодкпі 120> - Знайомитися на першу вимогу з усіма матеріалами свого особистого справи, відгуками про свою роботу та іншими документами до внесення їх до особової справи, а також вимагати прилучення до особової справи своїх пояснень; - Вимагати службового розслідування для спростування ганьблять його честь і гідність відомостей; - На звільнення, вихід у відставку. Державному службовцю гарантуються: грошове утримання, щорічна оплачувана відпустка, медичне обслуговування, пенсійне забезпечення, державне страхування та інші соціальні права, передбачені законодавством про працю, положенням про службу в тій чи іншого різновиду державної служби.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Класифікація державних посад, державних службовців та їх адміністративно-правовий статус" |
||
|
||