- сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством у процесі суспільно-історичної практики. У більш вузькому сенсі - сукупність форм духовного життя суспільства (наука, література, мистецтво, філософія, моральність і т.п.), що виникають і розвиваються на основі історично визначеного способу виробництва матеріальних благ.
У класовому антагоністичному суспільстві панівної є культура пануючого класу. Культура носить класовий характер, розвивається на базі класових протиріч і служить знаряддям боротьби класів, які в цій боротьбі використовують засоби культури - школу, науку, друк, мистецтво та ін для досягнення своїх класових цілей.
Боротьба класів, що має своїм наслідком знищення старого суспільного ладу, закономірно веде до заміни старої, віджилої культури нової, більш передової і прогресивної культурою.
Сучасна "культура" імперіалістичної буржуазії є реакційною антикультурой, задерживающей розвиток і розкладницької суспільство. Її характерними рисами є отри-цание всього цінного, створеного буржуазною культурою в період прогресивного розвитку капіталізму, національний нігілізм, пропаганда космополітизму, за яким ховається прагнення імперіалістів до світового панування, проповідь всього реакційного в науці, філософії, мистецтві, проповідь насильства, спраги наживи, протиставлення особистості й суспільства тощо і в той же час приреченість і песимізм.
Соціалістична культура, створена за роки Радянської влади, ставила своєю метою комуністичне виховання активних, свідомих будівників комунізму. Вперше в історії людства соціалізм перетворив працю з тяжкої необхідності у справу честі, доблесті і геройства, що і є основою соціалістичної культури. Вона стала закономірним розвитком прогресивних досягнень всієї попередньої культури людства. Вона многонациональна, характерними її рисами є гуманізм, оптимізм і спрямованість у майбутнє. Саме соціалістична культура, створена за роки Радянської влади в СРСР, заклала основи майбутньої загальнолюдської культури комунізму.
|
- 1. Візначте місце дісціпліні в Системі современного Менеджмент організацій
культурний (носій Певного менталітету, системи цінностей, СОЦІАЛЬНИХ норм и традіцій); - моральний (тієї, что поділяє ті або Інші Моральні норми и ціннісні орієнтації); - конфесіональній (атеїст або тієї, что сповідає релігію); - емоційно- вольовости (тієї, что має Певний характер и психологічний склад у цілому); - розумний (тієї, что має Певний інтелект и ПЄВНЄВ систему знань). УСІ ЦІ и деякі Інші
- Юридична відповідальність за Порушення ЛІСОВОГО законодавства
культур, сіянців або саджанців у лісовіх Розсадник и на плантаціях, а такоже природного підросту та самосіву на землях, призначеня для Відновлення лісу; засмічення лісів побутовими відходамі и Викид, розкорчування земельних ділянок ЛІСОВОГО фонду и Використання їх для Спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів ТОЩО без належноє дозволено; самовільна заготівля Сіна та
- Екологічне законодавство України: сучасний етап
культура, что має вирости на базі Загальної екологічної освіти "- наголошує В
- 1. Поняття и система екологічного права
культури, ідеології, моралі та освіти, не залишимося роль тут відіграють юридичні Чинник, что створюють передумови правового забезпечення екологічних інтересів. Різноманітні екологічні Звичаї, племінні "табу", народне "священне" право здавна регулюван або обмежувалі негативний Вплив архаїчного Суспільства на природу. З годиною з'явилися правові норми-закони, правила, регламенти, Які віконувалі ту ж
- Література
культура: Теорія і практика. - К., 1996. - С. 312-345. 4. Малишко М.І. Основи екологічного права України. - До ., 1999. 5. Марчишин С.М. Екологічний словник-довідник (основні Терміни і Поняття). - К., 1998. - С. 151-160. 6. Основи соціоекології / За ред. Г.О. Бачинського. - К., 1995. - С. 186-187. 7. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: Курс лекцій. - К., 1997. - С. 150-159.
- Поняття и Особливості Принципів екологічного права
культура, что має вирости на базі Загальної екологічної освіти "- наголошує В Костицький. Державна політика України у Галузі охорони довкілля. Основні напрями ДЕРЖАВНОЇ політики України у Галузі охорони довкілля, Використання природніх ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статьи 16 конституції України, Якою Визначи, что забезпечення екологічної безпеки и
- Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
культуру, Основи законодавства України про охорону здоров'я, закони); підзаконного нормативного акту (укази та Розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, Нормативні накази, інструкції центральних органів віконавчої власти, Нормативні акти місцевіх органів ДЕРЖАВНОЇ віконавчої власти, Нормативні акти органів місцевого самоврядування по вопросам делегованіх Повноваження,
- Тема 3. Суб'єкти адміністратівного права
культурною сферою; органи управління адміністративно-Політичною сферою; г) від ОБСЯГИ Повноваження по территории: центральні (КМУ, міністерства, комітеті) та Місцеві (державні адміністрації); д) від характеру Повноваження: міністерства; Державні комітеті (Державні служби), центральні органи віконавчої власти Зі спеці ально статусом. При вівченні питання правового статусу центральних органів
- Тема 31. Адміністративно-правове забезпечення управління культурою, мистецтвом, фізічною культурою, спортом та туризмом
культурою, мистецтвом, фізічною культурою, спортом та туризмом. Система органів управління культурою, мистецтвом, фізічною культурою, спортом та туризмом, їхні Повноваження. Організація управління в кінематографії. Організація управління ТЕЛЕБАЧЕНН и радіомовленням. Органзація управління Видавнича справа. Організація управління засобой масової ІНФОРМАЦІЇ. Організація управління бібліотечною
- 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКІХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
культурою, мистецт-| вом, фізічною культурою, спортом та туризмом 1. Правові засади управління культурою, мистецтвом, фізічною культурою, спортом та туризмом. 2. Система органів управління культурою, мистецтвом, фізічною культурою, спортом та туризмом. 3. Організація управління кінематографією. _г 4. Організація управління ТЕЛЕБАЧЕНН и радіомовленням. 5. Організація управління
|