Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З Конституційне право зарубіжних СТРАН2011, 2011 - перейти до змісту підручника

19. Особисті права і свобо-ди.


Конституції та інші норми конституційного (державного) права зарубіжних країн проголошують права і свободи самого різного характеру і змісту. Основні права і свободи можна поділити на три групи залежно від характеру відносин, що виникають між індивідуумом і державою, а також між самими індивідуумами. По-перше, особистість як член громадянського суспільства наділяється певними соціально-економічними правами і свободами, по-друге, особистість як член політичної спільності наділяється певними політичними правами і свободами. І, нарешті, по-третє, як фізич-ське особа особистість наділяється певними особистими правами і свободами. Ми розглянемо особисті права і свободи. Особисті права і свободи надаються людині як фізичній особі незалежно від того, є він громадянином цієї країни чи ні. Західна теорія часто рас-
сматрівает цю категорію прав і свобод як природну, даровану людині не державою, а природою чи богом. На
практиці ці права і свободи також носять позитивний характер, так як вони мають юридичну силу тільки тоді, коли порядок їх застосування встановлюється законом. Досить численні особисті права і свободи можна умовно поділити на дві основні групи: права і свободи, що захищають людину від свавілля з боку інших осіб, і права та свободи, що захищають людину від свавілля з боку держави. Перша група особистих прав і свобод нечисленна, причому деякі з них містять в собі юридичні гарантії від свавілля як з боку окремих на них осіб, так і держави одночасно. До їх числа відноситься право на життя і непрікосно венность особистості, право на опір насильству. Особливе місце займає право на свободу, яке зазвичай тлумачиться як заборона рабства та інших форм під-
мимовільного стану. Згідно з ідеями «пра-вового держави» і «правління права» держава не тільки зобов'язана дотримуватися свої власні закони, а й не може допускати будь-яких актів свавілля в
щодо своїх громадян. Гос-во дає гарантії, які знаходять своє вираження в проголошенні таких прав і свобод, як недоторканність житла, таємниця листування, свобода пересування і вибору місця проживання та деяких інших.
Недоторканність житла передбачає захист не тільки від довільних обшуків і виїмок, постою солдатів, поліцейських вторгнень, а й захист від довільних дій з боку окремих осіб. Тут можна угледіти, крім особистих гарантій,
одну з форм захисту приватної власності. Таємниця листування і телефонних розмов значною мірою забезпечується закріпленим законом вимогою в відно-
шении правоохоронних органів одержувати спеціальний дозвіл суду для перлюстрації листів і прослуховування телефонних розмов. Одним з найважливіших особистих прав людини є сво-бода пересування і вибору місця проживання. Загальна декларація прав людини наступним чином формулює цю свободу: «Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної го-державу.
Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну »(ст. 13). Серед інших особистих прав і свобод, наданих законодавством людині як фізичній особі, можна назвати право на вільне укладання шлюбу, заборона тортур і надзвичайних покарань.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 19. Особисті права і свобо-ди. "
  1. Петро Великий
    особисті якості імператора, якого називав «великим чоловіком». Серед декабристів у ставленні до Петру I єдності не було. А. Бестужев і А. Корнилович давали йому виключно позитивну характеристику. Однак, М. Фонвізін, наприклад, вважав, що методи, якими імператор проводив свою політику, були занадто жорстокі. «Тортури і страти, - писав він, - служили засобом нашого славного перетворення
  2. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    особисті історичні епохи виявилися ніби спресованими в часі. Промисловий переворот стався в Росії без аг-рарно-капіталістичного, звідси особлива гострота аграрного питання і вузькість внутрішнього ринку. З метою швидкого розвитку промисловості та підтримки бездефіцитного торгового балансу Росія активно експортувала продовольство (в основному зерно). Експорт здійснювався за рахунок
  3. Особи, які беруть участь у справі.
    Особисті немайнові права та інтереси безпосередньо або опосередковано зачіпаються спірним матеріальним правовідносинами, які звернулися до суду або залучені до виник не з їхньої ініціативи цивільній справі. Сутність повного юридичного інтересу полягає в тому, що рішення суду може відбитися на правах і обов'язках конкретного особи. До таких суб'єктів закон відносить сторони і треті
  4. 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
    особисті підходи, полягає в тому, що під позовом розуміється вимога позивача до відповідача про захист його права або законного інтересу, звернене через арбітражний суд першої інстанції. Позов виступає як процесуального середовищ-ства захисту інтересів позивача, яким спір передається на роз-гляд арбітражного суду. При цьому арбітражне процессу-ально і цивільне законодавство розрізняють
  5. 1. Поняття і класифікація доказів. Предмет доказування
    особисті і речові докази. Прямі і непрямі докази. Прямі докази - це докази, зміст яких має однозначну зв'язок з шуканим фактом, тобто зі змісту докази можна зробити єдиний висновок про наявність чи відсутність факту, що входить до предмету доказування у справі. Наприклад, товарно-транспортна накладна з відповідною відміткою - пряме
  6. 18. Основні політичні права і свобо-ди.
    Права зарубіжних країн проголошують права і свободи самого різного характеру і змісту. Основні права і свободи можна поділити на три групи залежно від характеру відносин, що виникають між індивідуумом і державою, а також між самими індивідуумами. По-перше, особистість як член громадянського суспільства наділяється певними соціально-економічними правами і свободами;
  7. 20. Адміністративно-правовий статус громадян: адміністративна правоздатність та дієздатність.
    Особисті, соціально-економічні; вони називаються адекватними. Права і обов'язки обох груп в сукупності створюють поняття -
  8. 16. Структура правовідносин.
    Особисті блага, які прагне отримати уповноважених суб'єкт. Зміст правовідносини - суб'єктивні юридичні права й обов'язки учасників правовідносин. Права й обов'язки учасників правовідносин характеризуються взаємною, суб'єктивним та юридичним характером: Взаємний характер. Правовідносини - це завжди юридична взаємозв'язок суб'єктів, що мають взаємні права та обов'язки.
  9. 20. Юридична відповідальність
    особисті немайнові правовідносини. Регламентується Цивільним кодексом. Привертають до відповідальності
  10. 29. Правосуб'єктність. Правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.
    Особисті немайнові права, бути позивачем і відповідачем у суді:-комерційні;-некомерційні. 3) Держава і державні органи. Міра участі суб'єктів у правовідносинах визначається їх правоспобностью, дієздатністю і деліктоздатність. Правосуб'єктність - це передбачена нормами права здатність (можливість) бути учасниками правовідносин. У основі визначення природи