Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Відп. ред. проф. Б.А. Страшун. Конституційне (державне право) зарубіжних стран.В 4 т. Тома 1-2. Частина загальна: Підручник. - 3-е изд., Оновл. і дораб. - М.: Видавництво БЕК. - 784 с., 2000 - перейти до змісту підручника

2. Мажоритарна система відносної більшості

Це найпростіша система, при якій обраним вважається той кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів, тобто більше голосів, ніж будь-який з його суперників. Вона результативна: єдиний випадок, коли результату може не бути, - це отримання однакового найбільшого числа голосів двома або більше кандидатами. Такі випадки досить рідкісні, і законодавчим вирішенням ситуації зазвичай буває жереб. З згадуваних 150 держав, які відгукнулися на запит Міжпарламентського союзу, дану систему застосовували в якості єдиної для виборів-якої палати парламенту (або обох палат) 43 держави, в тому числі США і ряд держав - членів британської Співдружності націй.

Система (це відноситься до всіх різновидів мажоритарної системи) може застосовуватися як в одномандатних, так і в багатомандатних виборчих округах. Як правило, округу при цій системі одномандатні; багатомандатні зустрічаються рідко (наприклад, при виборах колегії президентських вибірників в США, де багатомандатних виборчими округами є штати і федеральний округ, в яких змагаються списки вибірників).

При цій системі зазвичай не встановлюється обов'язковий мінімум участі виборців у голосуванні: якщо проголосував хоча б один, вибори дійсні. Якщо ж висунутий один кандидат на місце, він вважається обраним без голосування, бо досить, щоб хоча б один виборець проголосував за нього (навіть якщо таким єдиним виборцем виявиться він сам).

Однак мажоритарна система відносної більшості вкрай несправедлива по відношенню до політичних партій, особливо середнім і малим по своєму впливу. Подивимося це на найпростішому числовому прикладі. Припустимо, що у виборчому окрузі, де було подано 50 тис. голосів, балотувалися чотири кандидати від різних партій, з яких кандидат А отримав 19 тис. голосів, кандидат Б - 12 тис., кандидат В - 10 тис. і кандидат Г - 9 тис. Мандат дістається кандидатові А, тоді як за його суперників проголосували 31 тис. виборців, тобто більш ніж у півтора рази більше, ніж за нього. Це означає, що він обраний абсолютною меншістю виборців, хоча і відносною їх більшістю. Але це ще, як кажуть, півбіди. Біда ж у тому, що голоси, подані не за кандидата-переможця, взагалі пропали.

А в масштабі країни це може призвести до того, що партія, за яку голосує більшість виборців, отримує в парламенті меншість місць. Так, у Великобританії на парламентських виборах 1951 консерватори отримали 13 713 тис. голосів (48%) і 312 місць у Палаті громад (51,35%), а лейбористи - 13 948 тис. голосів (48,8%) і 295 місць (47,2%). На виборах 1974 склалася зворотна, але настільки ж несправедлива ситуація: консерватори, набравши 11 857 тис. голосів (38,3%), отримали 296 мандатів у Палаті громад (46,6%), а лейбористи, зібравши голосів менше - 11 654 тис. (37,5%), забезпечили собі 301 місце (47,4%).

За цих, здавалося б, очевидних дефектах система має своїх прихильників тому, що зазвичай забезпечує партії-переможцю абсолютне, а часом і значна більшість у парламенті, що дозволяє при парламентарних і змішаних формах правління сформувати стійкий уряд.

При багатомандатних виборчих округах, в яких змагаються списки кандидатів, значимість зазначених дефектів системи багаторазово зростає.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Мажоритарна система відносної більшості "
  1. 2. Змішані виборчі системи.
    Мажоритарної, так і пропорційної систем. Наприклад, у Німеччині змішана система застосовується при виборах Бундестагу. Половина його депутатів обирається в одномандатних виборчих округах, що охоплюють територію всієї країни, за мажоритарною системою відносної більшості, що дозволяє відтінити особистісний характер голосування. Інша половина депутатів обирається за німецьким землям
  2. 29. Характе-ристика, особливості та види мажоритарної виборчої систе-ми.
    Мажоритарними. Згідно з правилами мажоритарної виборець-ної системи, обраним по виборчому округу вважається той кандидат або список кандидатів, який отримав встановлену більшість голосів. Розрізняють два основних види мажоритарної системи: абсолютної більшості і відносної більшості. Відповідно до мажоритарної системою абсолютної біль-шості для обрання особи вимагається
  3. 2. Мажоритарна виборча система та її різновиди.
    Мажоритарна система, в основі якої лежить принцип більшості: обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. Залежно від того, яке це більшість, розрізняють види цієї системи. На практиці ця система сприяє великим політичним партіям і відсіває дрібні. Встановлення тієї чи іншої виборчої системи є результату суб'єктивного
  4. 4. Мажоритарна система кваліфікованої більшості
    мажоритарна система відносної
  5. 30. особ. пропор-Ціон. Избир систе-ми.
    Мажоритарних полягає в тому, що вони будуються не на принципі більшості, а на принципі пропорційності між напів-ченнимі голосами і завойованими мандатами. Застосований-ня пропорційних систем дозволяє домогтися відносної відповідності між кількістю голосів і кількістю манда-тів. При пропорційній системі створюються великі округи, від кожного з яких обирається кілька
  6. 35. Сисетми обрання президен-та.
    Мажоритарною виборчою системою абсолютної або відносної більшості. У виборах президента юридично беруть участь всі виборці, внесені до списків для голосування. 2.Косвенние вибори президента також в основному застосовуються в президентських республіках (США). При непрямих виборах президента виборці обирають колегію вибірників, яка потім обирає президента. Непрямі
  7. Парламентські реформи у Великобританії 1832-1911.
    Мажоритарна система виборів (перемагав той, хто збирав відносна більшість голосів). Реформа не змогла усунути всіх диспропорцій між числом виборців і квотою депутатських
  8. 2.2 Система державної влади і управління
    мажоритарності. З часом мажоритарні була засвоєна більшістю сеймиків. Сейміковое управління розвинулося в умовах занепаду центральної влади, неспроможної забезпечити охорону внутрішньої і зовнішньої безпеки держави. Звернення короля безпосередньо до сеймиків з питань про податки на утримання армії призводило до того, що сеймики, приймаючи і стягуючи державні податки, отримували
  9. 67. Поняття виборчої системи
    мажоритарна і пропорційна. При мажоритарній системі на різних рівнях виборів застосовуються два її різновиди: абсолютної більшості голосів, тобто отримання кандидатом понад 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, і відносної більшості, тобто отримання кандидатом більшої кількості голосів, ніж отримали інші кандидати. При цьому використовуються одномандатні і
  10. 1. Види виборчих систем
    мажоритарна система, в основі якої лежить принцип більшості (франц. majorite - більшість): обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. Залежно від того, яке це більшість (відносне, абсолютне або кваліфіковане), система має різновиди. Мажоритарна система проста і зрозуміла, але в умовах, коли вибори державних і
© 2014-2022  ibib.ltd.ua