|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
35. Сисетми обрання президен-та.
|
Залежно від виду республіки і особливостей конституції можна намітити три системи обрання президен-та.
1. Прямі вибори президента застосовуються в багатьох президентських респуб-ликах, де, як правило, глава держави займає свій пост згідно з процедурою, що не передбачає
участь парламенту (Мексика, Бразилія, Венесуела, Пана-ма, Парагвай, Перу, Колумбія, Коста-Ріка, Ю. Корея). Результати голосування за висунутих кандидатів визначаються за мажоритарною виборчою системою абсолютної або відносної більшості. У виборах президента юридично приймають
участь всі виборці, внесені до списків для голосування.
2.Косвенние вибори президента також в основному застосовуються в президентських республіках (США). При непрямих виборах президента виборці обирають колегію вибірників, яка потім обирає президента. Непрямі вибори президента по суті своїй мало відрізняються від прямих, так як вони також створюють для глави держави можливість протиставити себе парламенту.
3.В парламентарних республіках (за винятком Австрії, Ірландії, Ісландії, де вибори президента прямі) президент обирається шляхом многосто-пінних виборів (найчастіше двоступеневих). Воля виборців при багатоступеневих виборах опосередковується в основному загальнонаціональним представницьким установою - парламентом. У цій системі обрання президента можна виділити три різновиди.
1. Президент обирається парламентом, у голосуванні беруть участь тільки депутати, ніхто інший до цієї процедури не допускається.
2. Для обрання президента створюється виборець-ная колегія, що складається з депутатів парла-та та представників органів чесного само-управління найбільших адміністративно-террігоріальних одиниць.
3. У деяких федеративних державах для обрання президента також формується особлива колегія, що складається з депутатів союзного парламенту і представників суб'єктів федераціі.Во всіх трьох варіантах виборів президента парла-тарної республіки глава держави отримує мандат від парламенту, його влада похідна і він не може самостійно протиставити себе загальнонаціональному представницькій установі. Обраний таким шляхом президент володіє номінальними повноваженнями і не відіграє суттєвої ролі в
державного життя стра-ни.
Аналізуючи існуючі в даний час системи обирання глав держав у зарубіжних країнах з республіканською формою правління, можна виявити таку закономірність: чим більше парламент усунутий від обрання резидента, тим більше роль президента у здійсненні державно-ного керівництва суспільством .
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 35. Сисетми обрання президен-та. " |
- 21. Основні особливості та характеристика президентської республі-ки.
Обрання президента; позапарламентський метод формування уряду і відсутність інституту парламентської відповідальності; відсутність у президента права розпуску парламенту. Президентська республіка створює дуже сприятливі юридичні предпосил-ки для зосередження в руках президента гігантських повноважень. У свою чергу відсутність у президента права розпуску парламенту позбавляє
- 58. Глава д-ви. Поняття, основні ознаки і види
обрання президен-та.Прямие вибори Непрямі вибори непрямо-ні вибори президента по суті своїй мало відрізняються від прямих, так як вони також створюють для глави держави можливість протиставити себе парламенту. 1. Президент обирається парламентом, в олосованіі прини-мают участь тільки депутати, ніхто інший до цієї процедури не допускає-ся.Ізраіле, Туреччині, Лівані. 2. Для обрання президента
- 4.Питання вивчення народних рухів
обраному «землею», народною масою, що, за висловом В. О. Ключевського, «навчило часом не тільки бігати від утисків, а й бунтувати ». Знову привернуто увагу до питання про роль козацтва як в народних рухах, так і в цілому в історії Росії. Донське і українське козацтво розглядається як явище типологічно близьке до таборитів у Чехії та гранічарам в Хорватії як прояв загальних
- 5. Вічний інтерес, вічні суперечки Іван Грозний і Петро Великий
обраності його влади. Особливо підкреслюються також перевагу самодержавства над боярством і закономірність перемоги російської держави над Казанським ханством. Опис подій в «Летописце» відрізняється великою подробицею, але все, що відбулося в 60-80-ті роки XVI в., Залишається за тимчасовими рамками цього твору. Складаючи його, А.Ф. Адашев не міг і припустити, що незабаром сам він
- 7. Радянська влада і церква
обраний наприкінці 1917 р.) у своєму привітанні до учасників засідання сказав: «Уряд звернув неприхильне увагу на церкву Божу: воно випустило ряд декретів, які порушують основні положення нашої церкви». Була потрібна особлива обережність, щоб не порушувати складаються взаємини між державою і церквою. Але звичайне нетерпіння нової влади, прагнення йти напролом
- Юрій Володимирович Андропов (1914-1984)
обраний жорсткий Рональд Рейган. Андропов займав пост генерального секретаря всею 15 місяців. Але популярний американський журнал «Тайм» назвав його на грудні 1983 року «Людиною року». Навіть за рейтингами в 1995 р. він посідав перше місце (за 5-бальною системою - 4,06 балів). Чому? Цей період наочно показав, що в суспільстві жива туга за «сильною рукою», «сильному лідеру», який дбає про
- Загальні положення про третейський розгляд
обране сторонами або призначена у погодженому сторонами порядку для вирішення спору в третейському суді. Третейський розгляд-процес вирішення спору в третейському суді та прийняття рішення третейським судом. Третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду. Правила постійно діючого третейського суду - статути, положення, регламенти, що містять
- Третейська угода
обрання (призначення) третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді формування складу третейського суду проводиться у порядку, встановленому правилами постійно діючого третейського суду, а в третейському суді для вирішення конкретного спору це питання вирішується в порядку, погодженому сторонами. У разі, якщо сторони не домовилися про інше, то
- Рішення третейського суду
обрання (призначення) третейських суддів або про час і місце засідання третейського суду чи з інших причин не могла уявити третейському суду свої пояснення; 2) компетентний суд встановить, що: суперечка, розглянутий третейським судом, у відповідності з федеральним законом не може бути предметом третейського розгляду; рішення третейського суду порушує основоположні принципи
- Виконання рішення третейського суду
обрання (призначення) третейських суддів або про час і місце засідання третейського суду чи з інших причин не могла уявити третейському суду свої пояснення; 2) компетентний суд встановить, що: спір не може бути предметом третейського розгляду відповідно З федеральним законом; рішення третейського суду порушує основоположні принципи російського права. У висновку
|