Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З Конституційне право зарубіжних СТРАН2011, 2011 - перейти до змісту підручника

34 осоновние повноваження глави державного-ва.


Глави держав в зарубіжних країнах в основному мають ідентичними повноваженнями, хоча в кожній країні є свої особенності.В галузі державного управління повноваження глави держави невеликі навіть формально, на практиці ж вони виглядають ще скром-нее.Констітуціі всіх парламентарних країн наділяють главу держави правом участі у формуванні уряду. На практиці ж роль глави держави у формуванні уряду носить чисто номінальний характер. Повноваження глави держави як верховного головнокомандуючого практично являють собою почесну прерогатив-ву, Важливе місце в повноваженнях глави держа-ви займає право оголошення надзвичайного стану на території всейстрани або частини ее.В законодавчій області повноваження глави государствадостаточно обширні. Він володіє правами, по зволяют йому вслучае необхід-ність активно впливати на парла-мент.
Глава держави скликає парламент на чергові і надзвичайні сесії, може перервати за певних условіяхсессію парламенту. Найважливішим знаряддям у руках глави
держави є право розпуску нижньої палати (дуже редкообеіх палат) парламенту. У разі розпуску парламенту або закінчення терміну його повноважень глава держа-ви призначає
позачергові або чергові вибори. У ряді випадків президенту чи монарху надається в обмеженій формі право законодавчої ініціативи, яке зазвичай здійснюється ними у вигляді послань. Конститу-ційна теорія в ряді зарубіжних держав розглядає главу держави як непремен-ного учасника законодавчого процесу: законопроект отримує силу тільки тоді, коли він санкціонується главою держави. Відмова дати санкцію - вето тягне за собою ряд серйозних правових наслідків. До полномочи-ям глави держави в галузі законодавчої відноситься також його право призначати в некот-яких країнах членів верхніх, а іноді і нижніх палат парламенту. Зовнішньополітичні повноваження глави держави консти туціямі зарубіжних країн визначаються приблизно однаково, хоча є цілий ряд подробиць і деталей чисто націо нального характера.Глава держави є вищим представником країни у сфері зовнішніх сношеній.Глава держави призначає послів, посланників і інших дипломатичних агентів. Він приймає дипломатичних представників іноземних государств.Главе держави надано право ведення міжнародних переговорів. він укладає і ратифікує згоди парламенту) міжнародні договори і угоді-нія.Констітуціі багатьох країн надають главі держави право оголошення війни і укладення миру, хоча, як правило, для цього потрібна санкція парламента.Глава держави зазвичай має також право помілова-ня, пом'якшення або заміни покарання, зміни вироку; право нагородження орденами, медалями та іншими знаками відмінностей; РАВО присвоєння почесних звань і тітулов.Глава держави відіграє найважливішу роль в різна-го роду церемоніях і святах. Конститу-ції зарубіжних держав наділяють главу дер-
дарства властивістю безвідповідально-сті, юридичним вираженням якого є інститут контрасігнатури. Інститут контрасігнатури є юридичним оформленням обмеження повноважень глави держави. Розрив між юридичним і фактичним становищем глави держави характерний для всіх парламентарних країн.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 34 осоновние повноваження глави державного-ва. "
  1. 32. Орг-ція і порядок проведення виборів в з. с.
    Повноважень загальнонаціонального представник ного органу. Такі вибори називаються черговими. У разі ж дострокового розпуску парламенту главою держави проводяться позачергові вибори. Президенти республік та інші виборні посадові особи обираються також у встановлені терміни, і позачергові вибори цих посадових осіб проводяться в разі відсторонення від посади, відставки або смерті. Зазвичай
  2. 36. види права вето
    повноваження парламента.Юрідіческі воно існує, фактично ж воно перебуває в стані тривалого летаргічного сну. 2.Относітельное, або відкладальне вето являє собою таку заборону, що накладається-мий главою держави на законопро-ект, який або може бути подоланий парламентом, або носить тимчасовий характер. Прийнятий парламентом законопроект направляється для підпису главі держави,
  3. 44. Місце уряду в політ. системі з. с.
    Повноваження глави державного-ва, як право розпуску парламенту, дострокового перерви сесії, видання указів, право вето тощо, здійснюються тільки за прямою вказівкою уряду. 3.Отношеніе уряду з вищим органом конституційного ного нагляду певною мірою залежать від способу формування останнього і від обсягу його повноважень. Відому роль грає і партійний склад органу
  4. 2. Революція 1905-1907 рр..
    Повноваження Державної думи (прийнята нова редакція «Основних законів Російської імперії», Державна Рада стає верхньою палатою парламенту). 3 червня 1907. в порушенні основних законів Російської імперії, не запитавши попередньої згоди Державної Ради і Думи, цар про-довільно «дарує Росії новий виборчий закон», кардинально міняє, за висловом Миколи II,
  5. 6. СВІТОВЕ УГОДУ
    повноважень на укладення мирової угоди, спеціально передбачених у довіреності або іншому документі, що підтверджують повноваження представника. Аналізуючи ст. 139 і 140 АПК РФ слід звернути увагу на те, що згідно з даними нормам мирову угоду можуть укласти лише сторони. Однак суб'єктами такої угоди можуть бути і треті особи, які заявляють самостійні вимоги на
  6. 3. Джерела конст.права зар.стран.
    Повноваженнях урядів і парламентів, про правове становище особистості, про порядок введення надзвичайного стану. Як приклад конституційних законів можна привести акт про свободу друку 1949 року в Швеції, акти про громадянські права 1957, 1960, 1964 і 1969 років, а також закони про виборчі права 1965 і 1970 років в США, закон про політичні партії Іспанії 1978 ( доповнений у 1981
  7. 21. Основні особливості та характеристика президентської республі-ки.
    повноважень глави держави і глави уряду. Формальною відмітною особливістю президентської республіки є відсутність посади прем'єр-міністра . Президентська республіка тео-скі будується за принципом жорсткого поділу влади. Це означає, що в конституційному законодавстві відповідних країн проводиться суворе розмежування компетенції між вищими органами
  8. 24. Основні особливості та характеристика парламентської республі-ки.
    повноваженнями, але на практиці не надає майже ніякого впливу на здійснення державної влади. Будь-яка дія президента, включаючи розпуск парламенту і вето, може бути здійснено тільки за згодою уряду. Вихідні від президента нормативні акти набувають юридичну силу тільки після схвалення їх відповідаю-щим міністром, який і несе за них відповідальність. 3. Для
  9. 35. Сисетми обрання президен-та.
    повноваженнями і не відіграє суттєвої ролі в державного життя стра-ни. Аналізуючи існуючі в даний час системи обирання глав держав у зарубіжних країнах з республіканською формою правління, можна виявити таку закономірність: чим більше парламент усунутий від обрання резидента, тим більше роль президента у здійсненні державно-ного керівництва
  10. 38. Поняття і елементи правов. статусу депутата
    повноважень парла-та, після закінчення терміну, на який обраний депутат (цей порядок застосовується зазвичай до депутатів Парламент зазвичай є верхів-ним судом щодо повноважень своїх депутатів, тому він не тільки може позбавити депутата імунітету, але і визнати недійсними його